Дитина говорить погані слова: що робити батькам?

Рано чи пізно батьки стикаються з такою проблемою, як ненормативна лексика з вуст їхньої дитини. Це може шокувати, засмучувати та дратувати, втім не варто сильно переживати. Для дітей нормально імітувати поведінку та мову, яку вони бачать та чують навколо (сім’я, медіа, дитячий садок/школа). Задача батьків – вчасно помітити ці моменти та пояснити дитині специфіку поганих слів.

За словами психолога, консультанта з гармонійного розвитку Катерини Теслі, вживання дітьми ненормативної лексики має свої психологічні, соціальні та вікові особливості.

«Впевнена, всі батьки помічали, що їх діти як губки, вбирають усе навколо, і погані слова, на жаль, не є винятком», - зазначає вона.

У дошкільному віці (3-6 років) діти часто вживають погані слова без повного розуміння їх значення.

«Напевно, головним аспектом вживання таких слів є прагнення привернути увагу (психологічний аспект). Повторивши один раз незнайоме лайливе слово, яке дитина почула на майданчику, вона отримує реакцію батьків і дуже швидко розуміє, що такі слова викликають сильну реакцію дорослих», - зазначає експертка.

Подібна поведінка - це ніби невеличкий експеримент, за допомогою якого вони перевіряють межі дозволеного. Крім того, діти можуть використовувати ненормативну лексику для вираження своїх емоцій. Коли дитині бракує слів, щоб виразити гнів чи розчарування, вона звертається до того, що спрацьовує миттєво (подібна реакція, до речі, притаманна і дорослим).

«Ну, і звісно, раз ми вже згадали дорослих, то не можу не сказати, що їх вплив має колосальне значення. Тому, якщо ваша дитина лається, зверніть увагу в першу чергу на себе, адже діти часто наслідують нас, повторюючи те, що чують вдома або в іншому середовищі», - наголошує Катерина.

Не менш потужний вплив може мати соціальне середовище та однолітки. Особливо це стає відчутно у молодшому шкільному віці (6-12 років), коли діти вже розуміють значення слів, які вони використовують. Діти прагнуть бути частиною групи, а іноді використання лайки стає своєрідним «паролем», який відкриває кодові двері і робить тебе «більш дорослим».

«Останнім фактором, про який хотілось би згадати, може бути контент, який споживає дитина з інтернету, телевізору чи медіа. Якщо улюблені герої фільмів чи блогери, яких діти обожнюють, використовують ненормативну лексику, то не дивно, що дитина почне повторювати, намагаючись таким чином бути подібною до них», - зазначає психолог.

У підлітковому віці (12-18 років) використання ненормативної лексики стає способом самовираження або протесту проти авторитетів. Тому тут скоріше питання не в тому, як навчити дитину не лаятись, а постаратись більше часу і сил приділити налагодженню довірливих стосунків між вами.

Як реагувати батькам?
Психолог наголошує, що батькам не варто демонструвати надто бурхливу реакцію, потрібно зберігати спокій. Надмірна емоційність чи паніка лише підсилюють інтерес дитини до поганих слів, які вона вжила (особливо в ситуаціях, коли вона навіть не розуміє їх значення). Не треба наказувати чи кричати на дитину. Спокійно і твердо поясніть, що такі слова вживати не можна. Не зайвим буде спитати дитину, де вона почула це слово і чому вирішила його використовувати. Це допоможе зрозуміти причину і розробити стратегію подальшої поведінки.

«Як мама розумію, що подібна поведінка дитини може викликати переживання. Головне, пам’ятайте, що цей етап – тимчасовий, і в більшій мірі, від вашої підтримки та поведінки залежить, як скоро дитина навчиться спілкуватися ввічливо та з повагою до інших», - пояснює експертка.

Катерина наголошує, що краще утриматись від довгих повчальних тирад на адресу дитини - всі пояснення мають бути простими і зрозумілими.

«Можна розказати, що деякі слова можуть ображати або засмучувати інших людей. Поясніть, що ввічливе спілкування допомагає будувати добрі стосунки, а погані слова можуть ці стосунки руйнувати. Не зайвим буде навести якісь життєві приклади, які стосувались безпосередньо дитини (наприклад, коли її саму ображали, щоб вона відчула, як це неприємно)», - зазначає психолог.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як навчити дитину мислити критично в епоху інтернету?

Дитина | 00:30, 20.06.2026

Сучасні діти споживають гігабайти інформації з TikTok, YouTube та Instagram, проте вони часто не вміють відрізняти правду від вигадки чи відвертої брехні.

Гормональна перебудова у підлітків, криза ідентичності і зміна авторитетів

Дитина | 19:30, 19.06.2026

Вік 11–13 років — це початок пубертату, коли дитина раптово втрачає емоційну стабільність, а батьківський авторитет перевіряється на міцність.

Формування самооцінки у дитини та важливість внутрішньої мотивації до навчання

Навчання | 08:30, 19.06.2026

У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.