Фебрильні судоми у дітей: що треба знати батькам?

Фебрильні судоми – це найпоширеніший неврологічний стан у немовлят і дітей раннього віку. Вони виникають у 2–4% дітей віком від шести місяців до п’яти років і супроводжуються лихоманкою (38 °С або вище) без інфекції центральної нервової системи.

Загальноприйняті критерії фебрильних судом включають:

– Напади, що виникають на фоні підвищеної температури тіла понад 38°C.
– Вік дитини від шести місяців до п’яти років.
– Відсутність ознак інфекції або запального процесу в центральній нервовій системі (ЦНС).
– Відсутність гострих метаболічних порушень, здатних спричинити судоми.
– Відсутність в анамнезі нефебрильних судом.

У більшості дітей фебрильні судоми виникають у перший день захворювання, а в деяких випадках вони можуть бути його першим проявом. Рівень підвищення температури, пов’язаний із цим станом, варіюється.

Хоча у більшості випадків лихоманка досягає 39ºC і вище, приблизно у 25% дітей судоми виникають при температурі в межах 38–39ºC. Напади часто спостерігаються під час швидкого підвищення температури, проте вирішальним фактором є саме рівень лихоманки, а не швидкість її зростання.

Прості та складні фебрильні судоми

Прості фебрильні судоми – це генералізовані напади, що тривають менше 15 хвилин і не повторюються протягом доби. Оскільки більшість простих фебрильних судомних нападів тривають менше п’яти хвилин, було запропоновано граничний час у 10 хвилин як більш відповідний поріг для розрізнення простих і складних.

Хоча за визначенням їх тривалість може сягати 15 хвилин, більшість таких нападів проходять значно швидше, зі середнім часом тривалості близько трьох-чотирьох хвилин.

Вони становлять більшість випадків фебрильних судом. Хоча приблизно у третини дітей у ранньому віці вони можуть повторюватися, загалом вважаються доброякісним явищем. Ризик розвитку епілепсії після таких судом лише трохи перевищує показники загальної популяції.

Судоми, що виникають під час підвищення температури у дітей, які раніше мали нефебрильні напади, не включаються до цього визначення.

Після нападу діти зазвичай швидко повертаються до нормального стану. Тривала сонливість не є характерною для простих фебрильних судом і може свідчити про іншу причину, таку як менінгіт або структурні порушення мозку.

Складні(комплексні) судоми тривають 15 хвилин і більше, супроводжуються епізодами, які починаються вогнищево (наприклад, тремтіння обмежується однією кінцівкою або однією стороною тіла), або можуть повторюватися протягом доби.

Фебрильні судоми мають багатофакторне походження. Ця група має вищу ймовірність повторних нападів у ранньому дитинстві, а також підвищений ризик розвитку афебрильних судом у майбутньому.

Комплексні фебрильні судоми зустрічаються рідше та складають приблизно 20% усіх фебрильних судом. Тривалі напади відзначаються менш ніж у 10% випадків, а вогнищеві – у менш ніж 5% дітей із фебрильними судомами. Діти зі складними фебрильними судомами, як правило, молодші та частіше мають порушення розвитку.

В одному з досліджень, що охоплювало 158 дітей із першим фебрильним нападом, у 18% випадків спостерігалися тривалі судоми (понад 10 хвилин), які корелювали із затримкою розвитку та молодшим віком першого епізоду.

Вважається, що ібупрофен і ацетамінофен знижують ризик фебрильних судом шляхом послаблення впливу лихоманки як тригера судом. Кокранівський огляд не виявив користі від жарознижуючих для зниження ризику фебрильних судом.

Лікування

Поточні рекомендації не рекомендують використовувати безперервну або періодичну терапію нейролептиками, або бензодіазепінами після простого фебрильного нападу.

Жоден препарат не знижував ризик афебрильних судом (тобто епілепсії) після простого фебрильного нападу. Інтенсивне рутинне застосування жарознижуючих засобів було не більш ефективним у зниженні частоти повторних фебрильних судом, ніж періодичне застосування жарознижуючих засобів, коли спостерігається епізод лихоманки. Хоча вальпроєва кислота, діазепам, лоразепам і фосфенітоїн показані для лікування судом, вони не були явно показані для лікування фебрильних судом.

Для пацієнтів, які мають триваючий судомний напад на момент оцінки (тобто фебрильний епілептичний статус), внутрішньовенне введення діазепаму (від 0,2 до 0,5 мг на кг ваги внутрішньовенно кожні 15 хвилин для кумулятивної дози 5 мг для дітей віком від одного місяця до п’яти років) часто є ефективним. Для лікування судом на догоспітальному етапі або для пацієнтів, у яких внутрішньовенний доступ обмежений, ректальний діазепам (разова доза 0,5 мг на кг для дітей від 2 до 5 років) або гель з діазепамом є можливим варіантом.

Лоразепам (0,1 мг на кг до 4 мг) є ще одним препаратом для внутрішньовенного введення, який має більш тривалу дію порівняно з діазепамом.

Якщо судомний напад продовжується після введення адекватної дози діазепаму (або іншого бензодіазепіну), показаний повний протокол лікування епілептичного статусу.

Фосфенітоїн має кілька теоретичних і клінічних переваг порівняно з фенітоїном: більш зручний і швидкий шлях внутрішньовенного введення; здатність швидше досягати терапевтичного рівня; можливість внутрішньом'язового введення; і відносно низький потенціал небажаних місцевих реакцій у місцях ін’єкції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як навчити дитину мислити критично в епоху інтернету?

Дитина | 00:30, 20.06.2026

Сучасні діти споживають гігабайти інформації з TikTok, YouTube та Instagram, проте вони часто не вміють відрізняти правду від вигадки чи відвертої брехні.

Гормональна перебудова у підлітків, криза ідентичності і зміна авторитетів

Дитина | 19:30, 19.06.2026

Вік 11–13 років — це початок пубертату, коли дитина раптово втрачає емоційну стабільність, а батьківський авторитет перевіряється на міцність.

Формування самооцінки у дитини та важливість внутрішньої мотивації до навчання

Навчання | 08:30, 19.06.2026

У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.

Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

Немовля | 00:30, 19.06.2026

У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.