Вчені розповіли, чому всі мами носять дітей зліва

Завдяки потужному материнському інстинкту більшість обов’язків батьків не змінюються ось уже сотню тисяч років. Звичайно, сьогодні в наше життя багато нового привносять сучасні технології, але деякі основні моменти догляду за малюком залишаються незмінними у багатьох поколінь.

Наприклад, ті дії, які ми робимо на підсвідомому рівні, піддаючись своїм інстинктам, інтуїції. Однією з таких речей є спосіб підтримки малюка на руках саме з лівого боку.

Напрочуд, але цей факт не можна ігнорувати: більшість жінок закидають дитину саме на ліве стегно. При цьому багато мам самі зізнаються, що для них носити дитину праворуч якось не зручно. Тож чим це можна пояснити?

Journal of Nature Ecology and Evolution опублікував нове дослідження вчених, яке відкидає ранню теорію про домінантну руку, оскільки більшість людей правші. Воно говорить, що розташування малюка з лівого боку безпосередньо пов’язане з його безпекою.

Виявляється, жінки в більшості випадків носять дитину ліворуч, оскільки це найефективніший спосіб захистити її.

Річ у тому, що права півкуля мозку відповідає за управління лівою частиною тіла, але ще й за «емоційний інтелект», який допомагає нам комунікувати з іншими та розуміти їх емоції.

Таким чином, коли малюк знаходиться з лівого боку, права півкуля мозку налаштовується на його емоційні сигнали й зв’язок між вами стає більш тісним.

Іншими словами, якщо малюк злякається, засмутиться або розгубиться, мама зрозуміє його стан швидше, якщо він буде з лівого боку. Цей прийом забезпечує тісний емоційний зв’язок, який необхідний дитині, оскільки вона вміє спілкуватися поки що лише за допомогою своїх емоцій.

Вчені врахували цей фактор і висунули теорію, згідно з якою первісні діти з лівого боку були більш захищені та мали більший шанс вижити. Отже, ця звичка закладена у мам на рівні інстинктів!

Крім цієї причини називають ще одну важливу – серцеву. Оскільки серце малюка б’ється з лівого боку, коли він буде притиснутий до лівого боку мами, то відчує биття її серця.

Цікаво, що коли дитина підростає і вже осмислено сприймає дійсність, вона все одно частіше притискається до лівого боку мами, ніж до правого.

Психологи пояснюють це тим, що в такому разі її праве вухо буде ближчим до вас, коли ви говорите, і це допоможе прискорити розвиток її мови. Адже саме ліва півкуля мозку відповідає за мовні навички.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?

Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026

Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського вигорання.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Підлітки під тиском хронічного стресу: як вчасно помітити приховану депресію?

Дитина | 08:30, 21.06.2026

Підлітковий вік є складним сам по собі, а накладання тривалої кризи робить психіку підлітка максимально вразливою до депресивних станів та тривожних розладів.

Чому короткочасна розлука може врятувати пару від розлучення?

Сімейні справи | 07:30, 21.06.2026

У стані глибокого вигорання партнерам іноді життєво необхідно віддалитися один від одного, щоб почути свої справжні бажання.

Як реанімувати стосунки?

Сімейні справи | 06:00, 21.06.2026

Якщо ви помітили, що ваші стосунки зайшли у глухий кут байдужості, це не привід збирати валізи — вигорання можна вилікувати, якщо діяти спільно.

Як рутина першого року спільного життя або декрету вбиває романтику і що з цим робити?

Сімейні справи | 01:20, 21.06.2026

Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?

Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026

У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.