"Садочкові" чи домашні діти: кому легше в школі?

Adoption

Date: 01:20, 27.01.2025 | Категорія: Навчання [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

502 Переглядів

Батьків дітей, які не відвідують дитячий садок, часто лякають розповідями про нерадісні перспективи, які чекають їх в початковій школі: часті хвороби, складна адаптація, проблеми з встановленням контактів з однокласниками.

0478_2.jpg (35.8 Kb)

Ще років двадцять тому дитячий садок вважався необхідною ланкою в розвитку кожної дитини, і «домашні» діти сильно виділялися на тлі своїх однолітків невмінням пристосовуватися до шкільних правил, норм спілкування, прийнятими в групі. Адже в садок ходила більшість дітей, і цілі групи малюків з дитсадка переходили потім в один клас. І саме в дитячому садку проходила необхідна підготовка дитини до школи. Звичайно, новачкові, що має досвід тільки маминої і бабусиної опіки, було складно влитися в уже згуртований колектив першокласників.

Однак сьогодні дитина, яка не відвідує дитячий садок – не така рідкість, та й варіантів організації дошкільного дитинства у батьків стало багато: няня, приватний дитячий садок, муніципальний дитячий садок, але в іншому мікрорайоні, розвиваючі заняття і т.п. Тому питанням «чи віддавати дитину в дитячий садок» задаються багато батьків. Зараз в один і той же клас приходять діти з абсолютно різним досвідом дошкільного життя і різним ступенем підготовленості. «Домашня» дитина перестала бути винятком, і, не дивлячись на те, що її поведінка і звички часто відрізняються від поведінки «садочкових» малюків, далеко не завжди ці відмінності заважають вчитися.

Готовність до школи: важливі аспекти
Від чого ж тоді залежить успішність дитини в школі? І чому досвід одних мам говорить про позитивний вплив сімейного виховання перед школою, а інші батьки разом з педагогами нерідко відзначають у несадочкових дітей часті пропуски через хворобу, підвищену стомлюваність і навіть нервові зриви, комунікативні труднощі і складності в самоорганізації і прийнятті шкільних правил?

Насправді на благополучне навчання дитини в школі впливає не місце, де вона провела перші сім років свого життя, а ступінь сформованості різних сторін її особистості. Умовно можна виділити 4 критерії готовності малюка до шкільного навчання:

1. Інтелектуальний і психологічний
Це і система знань, якою володіє дитина, і здатність до концентрації уваги, вміння будувати логічні зв’язки, розвинена пам’ять, дрібна моторика і мова.

За цим параметром «домашні» діти часто навіть випереджають своїх однолітків з дитячого садка, оскільки сьогодні більшість батьків зацікавлені в дитячому розвитку і починають відвідувати з дитиною різноманітні розвиваючі та творчі заняття, ходити на уроки з підготовки до школи ще задовго до вступу в перший клас. Та й самі батьки, якщо вони повноцінно спілкуються з дитиною, відклавши свої гаджети, цілком здатні з лишком компенсувати групові заняття, що проводяться в дитячих садках.

Дитина, вихована в вільному домашньому середовищі, може бути в школі дуже розвиненою і ініціативною. Однак у випускника дитячого садка більша ймовірність отримати систематизовані знання і звичку до регулярних занять, а також навик самоорганізації, що спрощує будні школяра.

2. Емоційний
Це і мотивація дитини до навчання, і вміння зосередитися і управляти своїми емоціями, і сформованість і тренованість нервової системи, що дозволяє витримувати емоційні навантаження.

Часто діти після дитячого садка виявляються більш емоційно підготовленими до школи. Протягом тривалого часу у них була можливість спостерігати за різноманітними реакціями безлічі дітей і чужих дорослих, виявляти свої емоції і відстежувати наслідки власних «зривів». Тому в школі їм легше вдається зосередитися або розслабитися серед загального шуму, криків, чиїхось сварок і образ, вони простіше і спокійніше ставляться до підвищеного тону вчителя або його нестандартної міміки, можуть випустити накопичені за урок емоції активністю на перерві.

«Домашні» діти більш безпосередні і уразливі в емоційному відношенні, їм буває складно займатися, виникає втома і головний біль.

3. Соціальний
Передбачає наявність у дитини потреби в спілкуванні, здатності навчатися і коригувати свою поведінку в колективі, самоконтроль і прийняття дисциплінарних правил.

За цим критерієм дитячий садок теж дає більше можливостей дитині, адже ні дитячий майданчик, ні секція або гурток не забезпечують стихійного спілкування в випадково підібраному колективі.

Адже клас, як і група в дитячому садку, формується з абсолютно різних дітей, а не тільки тих, хто подобається дитині і його батькам або у кого схожі інтереси. І вміння по-різному спілкуватися з різними співрозмовниками без нагляду і контролю дорослого – важливий навик для школяра. Так само, як і вміння іноді підпорядковувати свої інтереси суспільним, дотримуватися базових правил «гуртожитку» і визнавати авторитет не тільки батьків.

4. Фізичний
Відповідність зросту і ваги дитини віковим нормам, гармонійний фізичний розвиток, відсутність медичних протипоказань, міцний імунітет.

Звичайно, і батькам, і самим дітям набагато простіше, коли дитячі хвороби, наприклад, вітрянка, приходять ще до школи. І у «садочкових» дітей в цьому питанні є переваги, однак зараз можна вакцинувати дитину до школи і не переживати за пропуски уроків з цієї причини. Інша справа – часті ГРВІ, грип тощо, якими лякають батьків «несадочкових» дітей. Але часті хвороби в дитячому садку зовсім не означають їх відсутність в школі. Вони лише дають батькам шанс задовго до школи поспостерігати, як хворіє їх малюк, які слабкі сторони в його здоров’ї проявляються, і почати зміцнювати його імунітет, гартувати, виробляти індивідуальні, «працючі» способи лікування і профілактики, нарешті, спокійно ставитися до вірусних інфекцій. Саме така поведінка батьків, якщо воно формується, допомагає дитині фізично підготуватися до зустрічі з інфекціями в школі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: