Як батьки психологічно принижують своїх дітей?

Дуже зручно, коли дитина на всі заборони реагує покірливим послухом. “Туди не ходи.” “Цього не роби.” “Тобі не можна.” Тоді дотримується придуманий вами порядок. І здається, що все йде як треба. Але, там, глибоко в душі дитини, можливо, зароджується буря…

Батьківські заборони потрібні. Вони допомагають дитині орієнтуватися в біполярному просторі «можна-не можна», вчать дисципліні, організованості та вмінню себе контролювати. Але бувають діти, яким не можна абсолютно все: не можна погано вчитися, швидко бігати, голосно розмовляти, слухати модну музику і приводити в будинок друзів. З якими проблемами в перспективі зіткнеться ця дитина в майбутньому, якщо в дитинстві на її думкуніхто не зважав?

Проблеми родом з дитинства
Як то кажуть, всі ми родом з дитинства. З дитинства тягнуться комплекси і неприємні спогади. У багатьох з нас батьки виросли і жили в іншу епоху, в СРСР. Тоді в суспільстві культивувалися дещо інші цінності. Ми не говоримо зараз про гуманізм, доброту і дружбу. Просто поняття змінюються відповідно до епохи. І не завжди застаріла думка може бути вірною.

Старше покоління звикло вважати свій образ життя еталоном. А якщо хтось із батьків має деспотичний і авторитарний характер, їх дітям можна тільки поспівчувати. Незаперечні думки батька або матері позбавляють дитину права на вибір, свободу. Вони буквально пригинають до землі, пригнічують і позбавляють можливості навчитися щось вирішувати в цьому житті самостійно.

Дитина – маленька людина, у якої є розум і воля на початку свого розквіту. Дитина тільки вчиться жити, аналізувати, думати, відчувати почуття, бажання. А постійні заборони не дають їй підготуватися до вступу в скрутне доросле життя.

Не змушувати, м’яко направляти
Що буде, якщо з дитинства на дитину насідають, диктують правила, забороняють бути собою і всіляко припиняють свободу самовираження і прагнення в досягненні цілей, які батькам бачаться «невірними», «дурними», «безглуздими» і «марними»? Правильно, нічого не буде.

Дитина під страхом заробити ляпас, викликати скандал, покірно виконує те, що їй можна, і звикає стримувати свої пориви в хвилини, коли їй хочеться того, що заборонено. Але нічого не відбувається на поверхні.

Усередині спочатку теж тихо, і навіть здається, що маленька людина звикла до такого статуту, але саме в цей період дитинства чаша терпіння починає наповнюватися. Непомітно вона доходить до країв років десь до 20-25, коли людина розуміє, що, незважаючи на вік, почуває себе дитиною, яка з усіх боків затиснута обмеженнями.

Звідси є три виходи:

1. Дитина почне грубо реагувати: бунтувати і протестувати всіма доступними їй формами.

2. Чаша терпіння не переповниться, але, образно кажучи, трісне в якомусь місці, і тоді зламається сама дитина. Вона замкнеться в собі і залишиться безсловесною маріонеткою в руках батьків.

3. Людина, що виросла в подібній сім’ї, буде жити з непереборним почуттям болю і вантажем психологічних травм.

Батьки, пам’ятайте, дитина – не тренажер для відпрацювання ваших авторитарних варіацій і деспотичних схильностей. Ставтеся до неї як до особистості, нехай поки й маленької.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Вплив матері на жіночий вибір материнства

Мама | 06:30, 12.02.2026

Дитинство — це не лише колискова й запах маминих рук. Це також слова, які болять десятиліттями, тиша, яка лякає більше за крик, і досвід, який формує фундамент рішень на все життя. Особливо — рішень, пов’язаних із материнством.