5 фраз, які психологи ніколи не говорять своїм дітям

Adoption

Date: 13:00, 03.03.2025 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

370 Переглядів

Дитячі психологи, маючи за плечима багаторічний професійний та особистий досвід, чітко знають, які слова працюють у спілкуванні з дітьми, а які ні. Ось фрази, яких психологи уникають у розмові зі своїми дітьми:

1873_3.jpg (31.55 Kb)

1. Чому не варто говорити дитині, що ви в ній розчаровані
Енн-Луїза Локхарт, дитячий психолог та консультант з питань виховання, рекомендує батькам не використовувати фразу “Я в тобі розчарований” з кількох причин.

По-перше, такі слова можуть сильно ранити дитину, незалежно від її віку. Це може мати негативні наслідки.

Діти, які чують від батьків про своє розчарування, можуть почати намагатися їм догодити, щоб не почути подібних фраз знову. Це може призвести до тривожного прагнення до досконалості не лише вдома, а й в інших сферах життя.

З іншого боку, усвідомлення того, що розчаровує батьків, може стати для дитини частиною її самоідентичності. Вона може почати поводитися зухвало, бунтувати, ще більше розчаровуючи дорослих, адже саме такою вона себе бачить.

В результаті, батьки можуть спостерігати за наростанням проблемної поведінки: зухвалості, неслухняності, протесту.

Натомість, існує багато кращих способів висловити своє невдоволення поведінкою дитини, не завдаючи шкоди її самооцінці та стосункам з вами.

2. Чому не варто казати дитині “заспокойся”
Коли ми стурбовані, фраза “заспокойся” від близької людини навряд чи заспокоїть нас. Те саме стосується і дітей. Зневажливе ставлення не допоможе їм заспокоїтися, а скоріше погіршить ситуацію.

Клінічний психолог Марта Дейрос Колладо пояснює, що коли її дитина емоційно перевантажена, то сказати їй “заспокойся” – це “мати зворотній ефект”.

“Неможливо стримувати емоції, які потребують вивільнення. Це нікого не заспокоїть, а лише збільшить ймовірність вибуху. Перш ніж настане спокій, емоції повинні вийти назовні, а дитина повинна відчути, що її почули”, – каже психолог.

Коли виникає бажання сказати дитині “заспокойся”, це має стати сигналом для вас, щоб спочатку заспокоїтися самому та трохи втихомирити хаотичну ситуацію.

Клінічний психолог Сінді Т. Грем також уникає цієї фрази з дітьми, адже вона не дає їм жодних інструкцій щодо того, як керувати своїми складними емоціями.

Замість фрази “заспокойся”, я пропоную чіткіші та зрозуміліші інструкції, які допоможуть дитині заспокоїтися. Наприклад, я можу сказати: “Подивися на мене”, “Давай подихаємо животом” або “Ходімо до місця для охолодження”. Це дає дитині чітке розуміння того, що їй робити, і допомагає їй заспокоїтися”, – додає Грем.

3. Чому не варто просити дитину “скажи зрозуміло”
Батьки з найкращих спонукань часто вживають цю фразу, щоб заохотити дитину чітко висловлювати свої бажання чи емоції, коли та плаче, закочує істерики або використовує незрозумілі звуки та жести.

Однак, клінічний психолог Марта Дейрос Колладо пояснює, що вона уникає просити свою доньку “використовувати зрозумілі слова”.

Навіть маючи багатий словниковий запас і володіючи двома мовами, дитина в момент стресу може бути не в змозі чітко висловити свої думки та емоції. Її плач і незрозумілі слова – це прояв емоційного напруження, а не свідоме бажання говорити незрозуміло.

Просити дитину “використовувати зрозумілі слова” в такій ситуації несправедливо, адже вона просто не може цього зробити. Це лише погіршить її стан і може призвести до ще більшого розчарування.

Натомість, Дейрос Колладо намагається сама зрозуміти, що хоче сказати її дитина, і перефразувати це простими словами, таким тоном, яким би вона хотіла, щоб її донька спілкувалася. Наприклад: “Ти голодна. Хочеш, щоб я приготувала тобі перекус?

4. Чому не варто називати дитину “ледачою”
Енн-Луїза Локхарт, дитячий психолог та консультант з питань виховання, категорично не схвалює фразу “Ти ледачий” і уникає її за будь-яку ціну. Коли діти не виконують завдання або домашню роботу, батьки часто схильні думати, що це через небажання дитини.

Однак, причиною може бути й брак необхідних навичок для виконання завдання.

“Замість того, щоб називати дітей ледачими, я вважаю, що набагато важливіше навчати їх, показувати приклади та практикувати виконання завдань. Необхідно з’ясувати, що саме заважає дитині виконати завдання, і багаторазово практикувати його разом з нею. Саме так формуються стійкі навички та здорові звички”, – підкреслює психолог.

5. Чому не варто казати дитині “припини плакати”
Батьки, бачачи, як їхня дитина засмучена, самі можуть відчувати смуток, тому їм природно хотілося б, щоб емоції дитини швидше минули. Або ж, з точки зору дорослої людини, причина сліз дитини – чашка не того кольору, зламана іграшка, сварка з однокласником – може здаватися “не такою вже й важливою”.

Однак, важливо пам’ятати, що смуток, гнів і розчарування – це нормальні людські емоції. Сльози, які при цьому з’являються, є “природним і здоровим” способом їх вивільнення. Клінічний психолог Марта Дейрос Колладо ніколи не говорить фразу “припини плакати” ні своїй дитині, ні комусь іншому, включаючи себе.

“Сльози допомагають нам впоратися з емоційним і фізичним болем. Коли моя дитина плаче, я приймаю це і намагаюся зрозуміти, що її турбує”, – пояснює психолог.

Замість того, щоб забороняти плакати, Колладо заохочує свою доньку виплакатися, запевняючи, що це нормально. Дитині дозволено відчувати свої емоції повністю і глибоко.

Дитячий психолог з медичного центру дитячої лікарні Крістін Луазел Річ зазначає, що прохання до дитини перестати плакати не свідчить про співчуття. Це може ускладнити для дитини процес розповіді про свої почуття та проблеми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: