Про користь денного сну для школярів

Запитайте у будь-яких батьків, чи корисний для дитини денний сон. Відповідь буде однозначною - так. Денний сон покращує настрій, відновлює енергію дитини, підвищує її успішність. Вчені з університету Пенсильванії і Каліфорнійського університету (США) провели дослідження, яке повністю підтвердило такі твердження батьків. Воно показало, що діти шкільного віку, які сплять по 30-60 хвилин вдень, щасливіші, краще вміють себе контролювати і мають менше проблем з поведінкою. Такі діти також мають більш високий рівень IQ і вищу успішність в школі.

У дослідженні взяли участь більше 3000 дітей у віці 10-12 років - учнів 4-6 класів. У його результаті був виявлений взаємозв'язок між денним сном і почуттям щастя, самоконтролем і завзятістю. Один з ініціаторів дослідження, нейробіолог Адріан Рейн, повідомив: «Встановлено, що діти, які сплять вдень, відчувають менше проблем з поведінкою і мають вищий рівень IQ. Останнє особливо очевидно виявлялося у шестикласників. Найбільш сильним є вплив денного сну на шкільну успішність дітей».

Інший керівник дослідження, професор медицини з університету Пенсильванії Джанхонг Ліу каже: «Дивно, але нестача сну і денна сонливість дуже поширені серед дітей. Від них страждають близько 20% всіх дітей. Психологам і медикам добре відомо, як впливає нестача сну на емоційну, пізнавальну сфери дитини і її фізіологію. Однак у більшості попередніх досліджень брали участь тільки дошкільнята. Зі школярами подібні дослідження практично не проводилися».

Частково це пояснюється тим, що в США у дітей з певного віку немає можливості спати вдень. Однак, наприклад, в Китаї це повсякденна практика - і у молодших, і у старших школярів є можливість спати вдень. Часто така звичка залишається і в дорослому віці.

Тому організатори дослідження використовували результати подібного дослідження, проведеного в Китаї, щоб простежити вплив денного сну для дітей у віці від дошкільного до підліткового.

Вчені зібрали дані про те, скільки часу кожен з досліджуваних дітей спав удень. Перший раз збір таких даних проходив, коли діти вчилися в 4 класі, другий раз - в 6 класі. Разом з тим вимірювалися психологічні (цілеспрямованість, рівень щастя) і фізичні (індекс маси тіла, рівень глюкози в крові) параметри дітей. Дослідники також просили вчителів охарактеризувати поведінку і рівень успішності кожної досліджуваної дитини.

Вчені стверджують, що таке комплексне довгострокове дослідження проводилося вперше. Крім усього іншого, у них була можливість безпосередньо взаємодіяти з дітьми, ставити їм питання з приводу успішності в школі і проблем з поведінкою.

Як і передбачалося, вчені дійшли висновку, що денний сон покращує фізичні та психічні показники дітей. Чим більше дитина спить протягом дня, тим сильніше позитивний ефект.

Організатори дослідження стверджують, що отримані результати можна використовувати в практиці шкільного навчання. Сьогодні багато педіатрів та експертів з дитячого розвитку говорять про необхідність перенести початок навчального дня на більш пізній час. Однак, на думку вчених, ранній початок уроків може бути компенсовано денним сном. Те, що уроки при цьому будуть закінчуватися пізніше, також має свої переваги: діти менше часу будуть проводити за екранами комп'ютерів і телевізорів вдома. Це дуже поширене явище в наші дні, і воно має багато негативних наслідків для дітей.

Вчені кажуть, що дослідження даної теми має великі перспективи. Наприклад, у майбутньому можна з'ясувати, чому діти в більш освічених сім'ях приділяють денному сну більше часу, ніж у менш освічених сім'ях. З огляду на культурні традиції та індивідуальні особливості кожної людини, можна було б вести пропаганду денного сну в глобальних масштабах. У результаті люди можуть задуматися про те, чи впливає денний сон на успішність безпосередньо або він є частиною якогось більш складного механізму.

Однак, щоб відповісти на ці питання, вченим належить виконати ще багато роботи. Сьогодні ж вони сподіваються, що результати проведеного дослідження допоможуть виробити у дітей звичку денного сну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Булінг з боку вчителів: чому це відбувається і що робити?

Школярі | 19:30, 14.12.2025

Психолог Катерина Клюшниченко повідомила, що булери – це аб’юзери, маніпулятори, тирани. Вони, як правило, отримують задоволення від заподіяння болю комусь. Таких людей може штовхати на прояв агресії чи приниження іншої людини.

Чому бабусі такі важливі у вихованні дітей?

Сімейні справи | 06:30, 14.12.2025

Вчені Університету Еморі в США вперше просканували мозок бабусь, коли ті переглядали фотографії своїх маленьких онуків, і отримали нейронний знімок особливого зв’язку між поколіннями.

Як не втратити контакт з «токсичними» підлітками?

Сімейні справи | 06:30, 13.12.2025

Що ж відбувається з нашими дітьми в період їх дорослішання? Чому вони часом стають такими нестерпними? Як правильно спілкуватися з підлітками, щоб не втратити з ними контакт? На ці та інші запитання відповіла психологиня Вікторія Островська.

Вчені з'ясували, як насильство на екрані позначається на розвитку дітей

Ігри та іграшки | 06:30, 12.12.2025

Вчені Університету Монреаля під час дослідження з’ясували, що перегляд дітьми дошкільного віку телевізійних відео зі сценами насильства може привести в подальшому до психічних порушень і шкільної неуспішності.

Спроба заспокоїти істерику за допомогою гаджетів небезпечна для дитячої психіки

Ігри та іграшки | 01:20, 12.12.2025

Команда вчених Медичного університету Мічигану в США під час дослідження з’ясувала, що відволікати дитину гаджетами шкідливо для її психіки. Повідомляється, що в експерименті взяли участь 422 батьки, які звикли відволікати своїх дітей за допомогою пл

Науковці виявили, як фізичні покарання впливають на дитину

Виховання | 00:30, 11.12.2025

Відповідно до огляду майже 70 досліджень, проведених у США, Канаді, Китаї, Колумбії, Греції, Японії, Швейцарії, Туреччині та Великій Британії, фізичне покарання не покращує позитивну поведінку або соціальну компетентність дитини з плином часу.

Стрес для дітей небезпечніший, ніж травма голови

Дитина | 00:30, 10.12.2025

Команда американських учених Університету штату Орегона під час дослідження на тваринах з’ясувала, що стрес у ранньому віці змінює більше генів у мозку, ніж травма голови.