Поширені репліки батьків, які краще не говорити дитині

Психологиня Руслана Мороз пояснює, чи буває критика конструктивною, і як реагувати на дії та слова, щоб не нашкодити.

Нерідко батьки навіть з найкращими намірами бувають щедрими на оціночні судження та критику своїх дітей. Але замість очікуваних результатів, вони отримують протилежний ефект: знижують самооцінку дитини та демотивують. Критика може знецінити дитячі досягнення, потенціал й звести нанівець відчуття власної важливості та унікальності.

Критика — це завжди негативна оцінка. Коли ми критикуємо інших, ми ніби знаходимося зверху, вище, позиції співбесідників нерівні. Дитина і так за віковою ієрархією перебуває нижче.

"Тож коли вона чує негативну оцінку своїх особистісних якостей, поведінки, зовнішності, її психіка зчитує: "Мене не люблять", "Я гірша за всіх…", – розповідає Руслана Мороз.

Альтернативою критиці може бути зворотний зв’язок — це безоціночна інформація про те, чого дитина може не помічати або не знати, оскільки не має достатнього життєвого досвіду. Це інформація для опрацювання, розширення світогляду, для того, щоб дитина інтегрувала у своє життя нові знання.

Це радше пропозиція звернути на щось увагу. Психологиня наголошує: навіть наводити переконливі аргументи дорослі повинні з повагою до особистості дитини.

Це не означає, що можна пропускати небезпечні чи некорисні пустощі. Але звертати увагу на те, що бажано виправити, слід так, щоб розділяти поведінку й особистість дитини: "Я тебе люблю і приймаю тебе як особистість, але не приймаю таку твою поведінку".

Коли батьки кажуть: "Оце ти неохайна", або "Чому ти така непунктуальна?", то очікують, що дитина виправиться. Але негативна оцінка особистості дитини "підрізає крила", не дає можливості розкрити потенціал, розвиватися, зростати, знищує віру у свої можливості.

Крім того, додає фахівчиня, якщо дитину надто критикувати, можливі і психологічні наслідки:

Працюючи з підлітками, психологи часто (особливо зараз) стикаються зі скаргами на психічні порушення: розлади харчової поведінки, суїцидальна поведінка, відсутність мотивації до навчання, негативне бачення свого майбутнього та багато інших проявів.

"Булінг у навчальному закладі, до речі, теж у своїй основі має негативні висловлювання чи неприйняття особистості дитини рідними, насамперед батьками", — каже Руслана Мороз.

Які фрази не можна говорити дитині:
Психологиня впевнена: будь-яку шкідливу оціночну репліку можна замінити більш екологічною. Вона наводить кілька прикладів:

Ти такий бруднуля, не можеш їсти охайно, щоб не замазюкатись!
Замість цього можна сказати: “Я знаю, що ти можеш їсти більш акуратно, можна скористатися серветкою”.

Ти такий лінивий! Скільки можна сидіти в телефоні замість того, щоб робити уроки?
Спробуй помітити успіхи дитини в навчанні/спорті/іншій діяльності й акцентувати на них увагу: “Час, витрачений на це, допоміг упоратися з важкою контрольною/дав чудові результати у спорті/яка неймовірна картина вийшла”.

У тебе завжди безлад у кімнаті! Усі речі розкидані, неможливо зайти!
Краще висловити своє незадоволення так: “Я бачу, що кімната ще неприбрана, і мене це засмучує. Для мене важливо, щоб у квартирі було чисто”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор