Поширені репліки батьків, які краще не говорити дитині

Adoption

Date: 02:00, 19.01.2024 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

439 Переглядів

Психологиня Руслана Мороз пояснює, чи буває критика конструктивною, і як реагувати на дії та слова, щоб не нашкодити.

3771_3.jpg (31.33 Kb)

Нерідко батьки навіть з найкращими намірами бувають щедрими на оціночні судження та критику своїх дітей. Але замість очікуваних результатів, вони отримують протилежний ефект: знижують самооцінку дитини та демотивують. Критика може знецінити дитячі досягнення, потенціал й звести нанівець відчуття власної важливості та унікальності.

Критика — це завжди негативна оцінка. Коли ми критикуємо інших, ми ніби знаходимося зверху, вище, позиції співбесідників нерівні. Дитина і так за віковою ієрархією перебуває нижче.

"Тож коли вона чує негативну оцінку своїх особистісних якостей, поведінки, зовнішності, її психіка зчитує: "Мене не люблять", "Я гірша за всіх…", – розповідає Руслана Мороз.

Альтернативою критиці може бути зворотний зв’язок — це безоціночна інформація про те, чого дитина може не помічати або не знати, оскільки не має достатнього життєвого досвіду. Це інформація для опрацювання, розширення світогляду, для того, щоб дитина інтегрувала у своє життя нові знання.

Це радше пропозиція звернути на щось увагу. Психологиня наголошує: навіть наводити переконливі аргументи дорослі повинні з повагою до особистості дитини.

Це не означає, що можна пропускати небезпечні чи некорисні пустощі. Але звертати увагу на те, що бажано виправити, слід так, щоб розділяти поведінку й особистість дитини: "Я тебе люблю і приймаю тебе як особистість, але не приймаю таку твою поведінку".

Коли батьки кажуть: "Оце ти неохайна", або "Чому ти така непунктуальна?", то очікують, що дитина виправиться. Але негативна оцінка особистості дитини "підрізає крила", не дає можливості розкрити потенціал, розвиватися, зростати, знищує віру у свої можливості.

Крім того, додає фахівчиня, якщо дитину надто критикувати, можливі і психологічні наслідки:

Працюючи з підлітками, психологи часто (особливо зараз) стикаються зі скаргами на психічні порушення: розлади харчової поведінки, суїцидальна поведінка, відсутність мотивації до навчання, негативне бачення свого майбутнього та багато інших проявів.

"Булінг у навчальному закладі, до речі, теж у своїй основі має негативні висловлювання чи неприйняття особистості дитини рідними, насамперед батьками", — каже Руслана Мороз.

Які фрази не можна говорити дитині:
Психологиня впевнена: будь-яку шкідливу оціночну репліку можна замінити більш екологічною. Вона наводить кілька прикладів:

Ти такий бруднуля, не можеш їсти охайно, щоб не замазюкатись!
Замість цього можна сказати: “Я знаю, що ти можеш їсти більш акуратно, можна скористатися серветкою”.

Ти такий лінивий! Скільки можна сидіти в телефоні замість того, щоб робити уроки?
Спробуй помітити успіхи дитини в навчанні/спорті/іншій діяльності й акцентувати на них увагу: “Час, витрачений на це, допоміг упоратися з важкою контрольною/дав чудові результати у спорті/яка неймовірна картина вийшла”.

У тебе завжди безлад у кімнаті! Усі речі розкидані, неможливо зайти!
Краще висловити своє незадоволення так: “Я бачу, що кімната ще неприбрана, і мене це засмучує. Для мене важливо, щоб у квартирі було чисто”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: