Чому підлітки хамлять батькам і як на це реагувати?

На очах у занепокоєних батьків колись золота дитина перетворюється на… кактус. Радикальні зміни в характері свідчать про настання перехідного віку. З цим можна тільки привітати маму й тата, адже їхній малюк починає дорослішати. Тільки чомусь це зовсім не радує. Грубість, бунт, зміна вподобань та кола спілкування — це все ознаки сепарації.

Під сепарацією слід розуміти природне відділення особистості дитини від батьків. Вона прагне стати самостійною, незалежною, дбати про власні інтереси. Цей пошук себе досить болючий для самого тінейджера, тому нерідко супроводжується невдачами, внутрішніми конфліктами й агресією. Можна порівняти це з довгим тренуванням, коли мʼязи через біль стають міцнішими. Тільки так відбувається з характером.

З чим вам доведеться зіткнутися на етапі дорослішання дитини:

— Заперечення прийнятих традицій, ідеалів, цінностей. Підліток уже не ідеалізує постать батька чи матері, бачить ваші слабкості. Тому шукає чогось нового й власного.
— Самостійність. «Я сам!» — девіз тінейджера на найближчі 2-3 роки. Сам вирішу, як мені навчатися, яке хобі вибрати, з ким спілкуватися тощо. Навіть якщо ви за кілометр бачите несправжність його «нових друзів», марно про це казати — у цьому віці власна болюча ґуля значно краща, аніж застережливі повчання.
— Пізнання себе й експерименти ходять поруч. Підліток уважніше ставиться до свого тіла, зовнішності, одягу, манери спілкування. Не забуваймо й про психосексуальний розвиток, усвідомлення себе як особи певної статі.
— Розширення кола спілкування й соціальних груп. Тінейджеру бракує лише родинного кола й однокласників. Він шукає однодумців, прагне ідентифікації й визнання «за свого».

Звісно, це проявляється і в побуті: зачинені двері кімнати й прохання не заходити без стуку; небажання ділитися усім із мамою чи татом, свої таємниці й приватний простір. Це все — необхідні етапи відокремлення.

Вчені припускають, що такий еволюційний механізм був потрібний для розвитку людства. Якщо в нас не виникало би конфлікту поколінь, усі б до старості жили в одній печері й ніколи не побачили світу.

Як поводитися з підлітком — зміна фокусу на себе
Про це говорять усі психологи. Деякі мами через власні нереалізовані амбіції змушують дітей «проживати» не своє життя. Так, якщо мама мріяла стати балериною, але не стала, малюк піде до балетної школи, буде круглим відмінником, кращим бігуном, вступить на юрфак (потрібне підкреслити). Такі батьки переживають сепарацію складніше за інших.

Навіть якщо ви не навʼязуєте дитині своїх нереалізованих мрій, все одно грубість і агресія можуть зачіпати вас за живе. Адже кожна мама чи тато прагне допомогти чим може, поділитися порадою чи досвідом.

Аби тінейджер успішно подолав цей період, батькам треба зосередитися на собі. Чому:

— Це відволіче вас від надмірного піклування про дитину. Підліток вже не маленький, може самостійно прибрати у кімнаті, поїсти, домовитися про заняття, купити речі. А ви можете щось порадити, якщо вас попросять.
— Зʼявиться новий особистий простір. Тепер у вас вдома на одну дорослу людину, яка має права й обовʼязки, більше. Підліток має змиритися, що час на себе є не тільки в нього, мама й тато не прийдуть на перший поклик.
— Тінейджер бачить, що ви не просто його батьки, а й спеціалісти, подружжя, діти своїх батьків, члени суспільства. Ваше багатогранне життя й діяльність будуть прикладом для формування підліткової особистості.

Зміщення фокусу на себе не означає, що ви перестаєте бути батьками. Але тип стосунків змінюється на більш дорослий. Нерідко підліткова агресія — це відповідь на нерозуміння батьків, які не можуть (не хочуть) відділитися від дитини.

Однозначно не варто «ламати» характер, звинувачувати, проявляти агресію у відповідь. Перехідний вік потребує батьківської мудрості залишити тінейджера у спокої, даючи можливість розвиватися. Напевне, ви не хочете все життя бачити перед собою слухняну дитину, якій минає 20, 30, 40 років?

Любов без умов — це те, що зараз треба. Чим більше зіпсувався характер, тим складніше підлітку переживати становлення. Звісно, батькам не одразу легко прийняти сина чи доньку грубими, засмученими, замкненими, але це єдиний шлях до завершення сепарації й перетворення на дорослу людину зі здоровою психікою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи правда, що спати поряд зі смартфоном шкідливо для здоров'я?

Здоров'я | 01:30, 19.12.2025

Часто можна почути рекомендації тримати мобільний телефон у нічний час якомога далі від себе. Гаджет багато хто залишає поруч із ліжком на ніч, на тумбочках, а інші навіть під подушкою. Чи є ризик при цьому отримати дозу радіації та іншого опроміненн

Як молодим батькам встановити особисті межі у спілкуванні з родичами?

Сімейні справи | 19:30, 16.12.2025

Повага до кордонів інших людей є надзвичайно важливою передумовою для підтримки здорової автономної ідентичності. Особливо це стосується молодих батьків, які з появою малюка, стикаються з багатьма проблемами. Родичі чи друзі із найкращих міркувань ки

Психологи пояснили, чому нам потрібні обійми

Психологія | 07:30, 16.12.2025

Експерти пояснили, чому для нашого здоров’я так важливі обійми, особливо в епоху віртуального спілкування, де реальні стосунки витісняються цифровими зв’язками.

Психологи пояснили, чому сімейні традиції такі важливі

Сімейні справи | 01:20, 16.12.2025

Експерти розповіли про користь для здоров’я сімейних традицій.

Психологи пояснили, чому ми боїмося бути щасливими

Психологія | 00:30, 16.12.2025

Іноді люди просто бояться радіти життю і бути щасливими. Як же позбутися своїх забобонів з цього приводу?

Як подолати проблеми у стосунках під час війни?

Сімейні справи | 23:30, 15.12.2025

Клінічна психологиня, авторка методу емоційно фокусованої терапії пар і сімей, почесна професорка кафедри психології в Університеті Оттави Сью Джонсон розповіла про поширені проблеми у стосунках і пояснила, що робити, щоб не втрачати відчуття звʼ

Психологи дали батькам 7 порад

Психологія | 22:30, 15.12.2025

Затяжна війна створює постійний стан невизначеності, через який дедалі більше українців відчувають знесилення та апатію. І дорослі, і діти стикаються з проблемами у пошуку мотивації та ресурсів для щоденних справ: роботи, навчання, саморозвитку. Окре