Сексуальне виховання: як говорити з дитиною про секс?

Adoption
Date
  • 1087 Переглядів
Сексуальне виховання — це процес систематичного поетапного впливу на психіку та поведінку дитини з метою формування у неї певної активної свідомої позиції у сфері статевих відносин та здорового, турботливого ставлення до власної сексуальності та поваги до сексуальності інших.

7759_3.jpg (26.19 Kb)


Сексуальне виховання включає в себе не лише сексуальну просвіту (надання інформації стосовно людської сексуальності, анатомії, фізіології, психології взаємин), а й процес виховання (формування відповідних навичок). Сексуальне виховання дітей передбачає:

- формування статевої самосвідомості (свідомого та відповідального підходу до сексуального життя);
- вміння дбати про сексуальну безпеку, статеве здоров'я та психіку в цілому;
- говорити «стоп», «тут мене не чіпати», «я цього не хочу»;
- розвиток асертивності (здатності дитини не залежати від зовнішніх впливів та оцінок, самостійно регулювати власну поведінку та відповідати за неї);
- кликати на допомогу;
- шукати за необхідністю підтримку;
- вміння проявляти любовні почуття;
- формування взаємоповаги.

Сексуальне виховання — тривалий процес, який допомагає дітям підготуватися до фізичних та емоційних змін і впоратися з ними в міру дорослішання.

Навіщо потрібно займатися сексуальним вихованням дитини?
Сексуальність як природна частина людського життя має свою динаміку: зароджується, розвивається та впливає на нас, незалежно від того, хочемо ми цього чи ні. З великою частиною інформації, яку дитина отримує на уроках, за межами школи, вона може не стискатися. А от з сексуальністю, змінами в тілі та психіці під час статевого дозрівання, збудженням (власним та інших людей), закоханістю, побудовою взаємин зустрічається кожен. Така людська природа. І щоб сексуальність була безпечною, гармонійною, спокусливою та манкою сферою життя, яка приносить задоволення та додає життєвих сил, потрібно про неї говорити.

Заборона на сексуальність і розмови довкола неї не вирішують проблем, а мають зворотній ефект. Табуйована сексуальність не знає своїх меж та не розуміє своїх процесів, відтак збільшується ризик насилля, експлуатації людей (бо ж як захистити те, що немає назви чи покрите шаром нестерпного сорому та вини). Навколо табуйованої сексуальності породжується багато небезпечних міфів (наприклад, випити йоду, щоб не завагітніти), формуються неврози. На жаль, за статистикою, кожна четверта-п’ята дитина в Україні до повноліття зазнала сексуального насилля.

Статеве виховання не лише є профілактикою сексуального та ґендерно зумовленого насилля, поширення ІПСШ, ВІЛ, небажаних вагітностей та підліткових абортів, а й гармонізує особистість, робить її самосвідомою та відповідальною у сфері статевих взаємин.

Яких правил слід дотримуватись у розмові з дитиною про секс?
За сексуального виховання дитини будь-якого віку рекомендується дотримуватися основних правил, які допоможуть спростити цей процес та побудувати довірчі взаємовідносини. Ключові принципи статевого виховання дитини:

- Потоваришувати з власною сексуальністю батькам та вчителям. Розмови про секс в нормі не мають викликати надмірної емоційної реакції. Можливі зніяковіння, розгубленість, оскільки тема інтимна та покоління батьків зазвичай росло без належної просвіти. Якщо помічаєте напругу та скованість в тілі, незрозумілі сильні неприємні переживання — це можуть бути маркери, що стосовно вашої сексуальності були допущені неналежні вчинки.
- Бути щирими та сміливішими. Ваша залученість та небайдужість породять довіру. Добре, що дитина йде до вас з питаннями. Якщо її цікавість не втамується вдома, вона шукатиме відповідей далі та знайде того, хто їх надасть. Але ця інформація може бути не завжди коректна, чи не завжди наміри того, хто розповідає, можуть бути хороші. Повірте, ви інформацією дитині не зашкодите. Діти в чотири роки спокійно реагують на те, що вони потрапили в мамин животик через те, що пеніс увійшов у вагіну. Є чимало секс-просвітної літератури відповідно до віку дитини.
- Бути доброзичливими. Надаючи дитині інформацію чи розвиваючи в ній певний навик, батьки мають розуміти, що вони це роблять задля безпеки та здоров'я своєї дитини.
- На собі не показувати. Уже наймолодших діток ми вчимо правилу «тут мене не торкатись». Це правило двостороннє — діти теж не мають торкатись геніталій дорослих.
- У власний досвід не впускати. Є інтимні ділянки тіла, а є душі. Діти можуть цікавитись, як у вас з партнером, який у вас був перший раз, скільки разів на тиждень ви займаєтесь сексом. Іноді питання породженні цікавістю, а подекуди — провокацією, бажанням загнати в глухий кут. Але дітям не місце в сексуальній сфері батьків. Для них це шкідливо. Дорослі мають спокійно та виважено виставити межу. Більше того, ви таким чином дасте дітям приклад, як захищати свої інтимні, душевні межі. Так само і батьки не мають своєю допитливістю ламати межі дітей, розпитуючи їх: «А чи було вже? З ким? Скільки разів? І як тобі?». Коли діти та батьки діляться особистим сексуальним досвідом, це стимулює фантазію та формує нездорові приховано-інцестуальні стосунки.
- Потрібно попереджати про ризик, але не залякувати. Сексуальність — це не лише солодка спокуса, а це може бути небезпечно для здоров'я та психіки. Говорити з дітьми про поганих людей, погані вчинки, погані секрети, захворювання, небажану вагітність. Але я б не радила вмикати відео з процесом виконання аборту чи показувати фото уражених геніталій.
- Без міфів та легенд (капуст, лелек та того, що хтось дитину «підкинув»). Дитині важливо усвідомлювати історію своєї появи на світ, як її чекали, як її хотіли.
- Усі процеси та органи мають свої імена: секс, вульва, піхва, ерекція, еякуляція, менструація, полюція. Дітям важливо знати ці назви.

Коли починати говорити з дитиною про секс?
Уже в три роки батькам варто навчити дитину «правилу трусиків». Воно полягає в тому, що ділянки тіла, які прикриває спідня білизна, ніхто не має торкатись чи показувати. Вчимо дитину гучно казати фразу з простягнутою вперед долонею: «Стоп! Тут мене торкатися не можна». Говоримо дитині, що її тіло належить їй, і лише вона вирішує, хоче вона обіймів, наприклад, з цією родичкою, людиною чи ні. Її «ні» має значення. Також з трьох років дітей можна самостійно навчати мити статеві органи, щоб уже з п’яти років дитина сама могла впоратися з інтимною гігієною.

Зазвичай у віці від трьох років з'являється перше питання: «Звідки я взявся?». Відповідь має бути простою та зрозумілою: «Клітинка від мами та від тата об'єдналися у маминому животику». За деякий час дитині стане цікаво, як саме клітинки там з'явилися. Слід називати речі своїми іменами: «Пеніс увійшов до вагіни». Наголошуємо на тому, що сексом займаються виключно дорослі, адже лише їх тіла до цього готові.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: говорити з дитиною про секс


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Батьки часто замислюються: «Як виховати дитину так, щоб вона завжди говорила правду?» або «Що робити, якщо дитина збрехала?». Відповіді на ці питання

    Як пояснити дитині, чому добре говорити правду?

    Дитина | 09:30, 14.10.2025

    Батьки часто замислюються: «Як виховати дитину так, щоб вона завжди говорила правду?» або «Що робити, якщо дитина збрехала?». Відповіді на ці питання лежать у щоденних дрібницях: у тому, як ми самі виконуємо обіцянки, реагуємо на помилки й пояснюємо

    Дівчата з соціально незахищених сімей мають значно вищі шанси завагітніти до 20 років, ніж їхні ровесниці з більш забезпечених родин.

    Підлітки з бідних сімей частіше вагітніють, ніж їхні багаті однолітки

    Дитина | 10:30, 12.10.2025

    Дівчата з соціально незахищених сімей мають значно вищі шанси завагітніти до 20 років, ніж їхні ровесниці з більш забезпечених родин.

    Ці навички допомагають хлопчикам стати відповідальними, самодостатніми та успішними особистостями в майбутньому.

    5 важливих навичок для кожного хлопчика

    Дитина | 09:30, 05.10.2025

    Ці навички допомагають хлопчикам стати відповідальними, самодостатніми та успішними особистостями в майбутньому.

    Вміння приймати поразки — це важлива навичка, яка допомагає дитині не лише справлятися з труднощами, але й зростати над собою. Діти часто переживають

    Як навчити дитину достойно приймати поразку?

    Виховання | 11:20, 04.10.2025

    Вміння приймати поразки — це важлива навичка, яка допомагає дитині не лише справлятися з труднощами, але й зростати над собою. Діти часто переживають невдачі емоційно, і завдання батьків — навчити їх ставитися до поразок як до можливості для навчання

    Батькам дітей-інтровертів слід розуміти, що це нормальний, а не негативний тип характеру, який потребує терпіння, розуміння та підтримки. Важливо ціну

    Що батькам треба знати про дітей-інтровертів?

    Сімейні справи | 09:30, 04.10.2025

    Батькам дітей-інтровертів слід розуміти, що це нормальний, а не негативний тип характеру, який потребує терпіння, розуміння та підтримки. Важливо цінувати дитину такою, якою вона є, забезпечувати їй спокій, власний простір та час для усамітнення, а т

    Психологи наголошують, що похвала потрібна дитині для формування впевненості, мотивації та позитивної поведінки. Вона надає відчуття любові та підтрим

    Психологи розповіли, чому потрібно хвалити дитину

    Дитина | 14:50, 27.09.2025

    Психологи наголошують, що похвала потрібна дитині для формування впевненості, мотивації та позитивної поведінки. Вона надає відчуття любові та підтримки, стимулюючи до подальших звершень. Проте, важливо хвалити правильно: не загальними фразами на кшт

    Психологічне насильство в родині призводить до серйозних довготривалих наслідків для дитини, включаючи зниження самооцінки, депресію, тривожні розлади

    Психологічне насильство в сім'ї: наслідки для дитини

    Сімейні справи | 08:30, 27.09.2025

    Психологічне насильство в родині призводить до серйозних довготривалих наслідків для дитини, включаючи зниження самооцінки, депресію, тривожні розлади, психосоматичні захворювання та порушення соціалізації. Дитина може демонструвати агресивну поведін

    Коментарі до новини