Виховати справжню леді чи просто хорошу людину?

Уже традиційно батьки вважають, що у вихованні дівчаток головне - це навчити їх піклуватися про інших, розвивати в них поступливість і м'якість, бажання і вміння займатися домашнім господарством. Але чи актуальні такі принципи нині?

Дівчаткам в сім'ї та школі частіше, ніж хлопчикам, жорстко нав'язують певні ролі, і дівчинка, яка відмовляється слідувати запропонованої їй моделі поведінки, піддається набагато більш суворому осуду, ніж хлопчик.

Та й взагалі, виховувати дівчинку - так само важко, як і хлопчика, попри всі стереотипи. Щоб краще зрозуміти методику виховання, батькам слід знати, що дівочі характери також поділяють на кілька категорій.

Маленька принцеса

Якщо в сім'ї народилася дівчинка, та ще й гарненька, то ситуація буде дуже прогнозовано. Чарівна кімнатка і чарівні іграшки, чудові платтячка і туфельки. Навіть небагата родина йде на будь-які жертви, щоб забезпечити улюбленицю усім найкращим.

Мами, які в дитинстві були позбавлені ласки і красивих речей, прагнуть з надлишком заповнити це в своїх дочок. Причому часто їх
уявлення про прекрасне дитинстві вони черпають не з реального життя, а з модного журналу або телесеріалу. «Принцеса» повинна грати в ляльки і носити нарядні платтячка. «Принцеса» змушена займатися бальними танцями. «Принцеси» вчаться на п'ятірки, не бігають босоніж і не лазять по деревах.

Але часто у «принцеси» душа маленької розбійниці. Вона починає бунтувати проти своєї мами, що стає причиною багатолітніх конфліктів.

«Попелюшка»

У багатьох сім'ях - в основному консервативного, патріархального складу малятко мало не з дитинства «привчають допомагати по господарству». Причому це не гра і не навчання навичкам самообслуговування, а серйозне, часто непосильне навантаження. Нерідко на 5 - 6-річну дитину дуже навантажують - примушують прибирати квартиру, мити посуд, не кажучи вже про догляд молодших братів і сестер.

Залежна дівчинка зі слабким характером із часом підкориться волі батьків і повірить, що її місце - на кухні. Дівчинка сильна і рішуча при першій же можливості буде бунтувати проти батьківської диктатури. Прагнучи довести свою незалежність, вона може багато досягти в житті, але вже точно ніколи не стане доброю господинею. Звісно, дитину слід привчати допомагати батькам, але без фанатизму.

«Свій хлопець»

Буває, батьки начебто зовсім не звертають увагу на те, що у них росте дочка, а не син. Іноді дівчинку, не замислюючись про розходження статей, просто виховують так само, як і її брата. Вона грає з ним в одні ігри, доношує його речі, на рівних водиться з його друзями.

Часто прив'язаний до дівчинки батько категорично не хоче сприймати те, що у ній пробуджується жіночність. Він обурюється її нової «дорослої» зачіскою і «позбавленою смаку» косметикою, йому «не подобаються» її приятелі ... Якщо вчасно не придушити в собі ці почуття, ситуація може закінчитися драматично.

«Синя панчоха»

В ім'я благої мети дівчинці вселяють, що все, що відволікає її від навчання, - шкідливо і небезпечно, головна цінність - це знання. При цьому батьки абсолютно не розуміють, що для нормального розвитку дівчинці необхідно не тільки отримати певний набір знань, умінь і навичок, а й навчитися бути жінкою, будувати стосунки з протилежною статтю. У підсумку дівчинку збивають з пантелику, навіюючи їй, що головне в людині - не зовнішність, а розум і душа, що модно одягаються тільки ті, кому більше нічим похвалитися. Боячись раннього заміжжя, мама прагне прищепити дочці неприязнь до протилежної статі, страх перед інтимним життям. У підсумку такі дівчатка виростають жінками, яких лякає не те, що спілкування з чоловіками, але й їхня присутність, тому про створення власної сім'ї годі й говорити.

Варто знати, що для дівчаток дуже важливо відчувати любов батьків, свою власну індивідуальність й неповторність. Дівчатка дуже старанні за природою, вони намагаються все довести до кінця і надати всьому конкретну форму. Завдання батьків - не заглушити ці якості в дитинстві.

Дівчатка більше потребують піклування, а хлопчики в підтримці. Коли дівчинка не отримує турботи, вона перестає довіряти оточуючим. Дівчатка з маленьких років намагаються ділитися з батьками своїми радощами, печалями і успіхами. Якщо вони зустрічають зневажливе ставлення до своїх бажань і думок, то вони перестають розповідати що-небудь батькам. Завдання батьків - вислухати дівчинку, зрозуміти і обговорити з нею всі моменти її життя, якщо є в цьому необхідність, направити її погляди і думки в правильному напрямку. Дівчаткам потрібно більше уваги та спілкування батьків, розуміння того, що вони відчувають і чого від неї хочуть.

Читайте також про роль батька у вихованні дитини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?

Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025

Дитина може влаштовувати істерику або нити, вимагати, злитися, фантазувати, але сенс один - дитина хоче щось вам сказати.

Що робити, якщо дитина не вміє програвати?

Дитина | 06:30, 17.11.2025

Діти дуже люблять колективні ігри, проте не всі маленькі дослідники можуть адекватно реагувати на програш. Багато батьків не знають, як правильно поводитися з дитиною, яка, опинившись переможеною, починає плакати, кричати, ламати іграшки та ображатис

Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?

Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025

В основі всіх сімейних конфліктів та проблем лежить нестача спілкування.

Дитина не відходить від телефону: що робити?

Дитина | 00:30, 17.11.2025

Життя багатьох дітей зараз майже повністю присвячене гаджетам. Якщо в сім'ї з'являється смартфон (або планшет, ноутбук), будьте готові до того, що дитина буде: їсти, паралельно збираючи у грі кристалики, писати вам повідомлення в соцмережі, перебуваю

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування

Батьки, обережно, - синдром опіки

Сімейні справи | 23:30, 10.11.2025

Наші малюки – сенс всього життя, і ми готові віддати їм абсолютно все та навіть більше, аби вони завжди були здоровими й щасливими. Чи може бути любові та турботи занадто багато? Виявляється може, і зветься це – гіперопіка. Що це за стан, та які насл

Там Бабай: чим ми лякаємо своїх дітей?

Дитина | 22:30, 10.11.2025

Які тільки методи не використовують люблячі батьки, для того, щоб виростити гідну людину. Інколи в хід йдуть не найкращі прийоми, такі як покарання та залякування. Бабайка, сіренький вовчик та страшний дядя міліціонер стають вірними помічниками у вих