"Татусеві" доньки і "мамині" синочки: особливості виховання

Adoption

Date: 22:20, 22.04.2013 | Категорія: Виховання [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

3444 Переглядів

Іноді стає цікаво, чому ж хлопчики, прив'язані до мам, часто стають об'єктом насмішок серед однолітків, а нерідко навіть у сімейному оточенні, а вираз «мамин синочок» вважається мало не образливим? А ще - якщо дівчинка прив'язана до тата, їй важко потім знайти чоловіка?

Противники занадто близьких відносин між мамами та їх синами пояснюють свою позицію думкою, що хлопчик, прив'язаний до мамі з ранніх років - виростає слабким і безхарактерним, і буде вічно триматися за мамину спідницю, у відносинах з майбутньою дружиною буде «підкаблучником».
І, хоча жодне з досліджень у цій області досі не підтвердило такої думки щодо виховання, психологи рекомендують матерям, які побоюються, що їх дитина може вирости дуже м'якою і слабохарактерною від надмірно близького спілкування з мамою, не забувати, що хлопчики і дівчатка відрізняються в психології і в підходах до вирішення проблем. Звідси і деякі відмінності в підходах до виховання.

Матерям, яким з тих чи інших причин доводиться виховувати дітей поодинці, варто подбати про те, щоб у дитини з дитинства був перед очима приклад того, яким повинен бути справжній чоловік - це може бути дідусь, вчитель у школі або близький друг сім'ї.

Ні в якому разі мамам не слід віддалятися або віддаляти від себе дитину тільки тому, що комусь із близького оточення не подобається, що дитина прив'язана до мами. У той же час, не варто штучно підігрівати теплі стосунки з синами, і вже точно не забувати про те, що до хлопчикам і дівчаткам потрібен різний підхід. Виховуючи сина, слід подбати про те, щоб хлопчик мав перед собою приклад поведінки «по-чоловічому» . А дівчинка - приклад справжньої жінки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: