Як знати, чи тривожна у вас дитина?

Adoption

Date: 07:40, 09.07.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

292 Переглядів

У багатьох випадках тривожність малюка пов'язана з вродженими властивостями нервової системи. Висока особистісна тривожність може значно ускладнювати навчальну діяльність дитини та її соціальні контакти. Як розпізнати стан дитини?

7798_15.png (2.65 Kb)

Тривога – це досить неприємна для людини емоція. Утім, вона може бути здоровою й позитивною емоцією, допомагаючи людині краще підготуватися до складних для неї життєвих моментів. Хвилювання дитини перед іспитом або виступом на сцені – цілком нормальні прояви тривоги.

Час від часу ми непокоїмося. Механізми подолання тривоги в кожного з нас різні: одні слухають музику, інші – співають. Діти в момент занепокоєння можуть розмовляти самі із собою, згадують підбадьорливі слова батьків або просто глибоко дихають, щоб позбавитися напруження.

Але тривожність може становити проблему, наприклад, коли дитина відмовляється відпустити мамину руку й піти в клас або погратися з друзями на вулиці. Тривожні розлади здатні змінити картину світу дитини, вселити в дитячу свідомість ірраціональні страхи, перетворити дрібні неприємності на серйозні проблеми.

Незначна тривога не становить небезпеки. Але якщо вона заважає життю дитини і її батьків, то це розлад, який треба лікувати. На щастя, тривожність піддається лікуванню. Але насамперед необхідно зрозуміти, які види тривожних розладів можуть виникати в дітей.

Тривожні розлади в дітей

Згідно зі статистикою, тривожність як проблема характерна для кожної восьмої дитини. Коли дорослі не в змозі допомогти дитині впоратися зі звичайною тривогою, остання здатна перерости в розлад, що супроводжуватиме її життя не тільки в підлітковому, а й навіть у дорослому віці. 25 % дітей віком 13–18 років мають тривожні розлади, а 5,9 % – досить серйозні. Зрозуміло, батьки готові зробити все, аби допомогти своїй надмірно тривожній дитині. Перш за все слід визначити вид розладу, що дошкуляє дитині. Розгляньмо види тривожних розладів докладніше.

1. Генералізований тривожний розлад

Якщо дитина часто хвилюється через дрібниці, можливо, вона має генералізований тривожний розлад. Тривога заважає дитині відчувати радість нормального щасливого життя, як у її однолітків. У багатьох людей ознаки генералізованого тривожного розладу з’являються в дитинстві або підлітковому віці. Крім того, дівчатка страждають на цей розлад частіше, ніж хлопчики.

2. Панічні атаки

Уявіть ситуацію: ваша донька має виступати на сцені. Ви чекали цього місяцями. Як тільки вона виходить на сцену – відразу завмирає, її серце починає битися частіше, а дихати стає важко. Ваші найгірші очікування справдилися: у неї трапилася панічна атака.

Панічна атака – це раптове відчуття сильного страху. Панічні атаки мають фізичні прояви: прискорене серцебиття, задишку й навіть втрату свідомості. Дітей, яким дошкуляє такий розлад, зазвичай не полишає страх того, що напади в них траплятимуться постійно.

3. Сепараційна тривога

Сепараційна тривога – це стан, який відчуває дитина внаслідок розлуки з батьками або людьми, до яких відчуває прихильність.

Маленькі діти достатньо сильно прив’язані до своїх батьків. Тому для малечі цілком нормально трохи хвилюватися, коли батьків немає поруч. Сепараційна тривога найчастіше характерна для дітей віком 8–14 місяців. Але якщо її симптоми трапляються в дітей, старших від 5-ти років (наприклад, вони хвилюються, коли батьки йдуть на роботу), це свідчить про розлад психіки.

У ситуаціях сепараційної тривоги дитину охоплює ірраціональний страх: вона побоюється, що щось погане може статися з нею або батьками, якщо їх не буде поруч. Тому дитина прагне постійно бути поряд із батьками.

Зазвичай тривожний розлад виникає в людини в результаті травматичної події. Часто у його пастку потрапляють діти, котрих надмірно опікують батьки.

4. Соціальна фобія

Якщо дитина відчуває тривогу, ідучи на День народження до однокласника або на вечірку, якщо вона уникає товариства, то, можливо, вона має соціальну фобію. При цьому в дитини виникає первинний страх помилитися й потрапити в незручне становище.

Іноді страх дитини посилюється через недостатню розвиненість у неї соціальних навичок. Але найчастіше власне страх призводить до того, що дитина робить ще більше помилок і ще більше хвилюється. У деяких випадках глибока соціальна фобія може спричиняти панічні атаки.

5. Вибіркова німота

Батьків дратує, коли зазвичай балакуча дитина раптом замовкає і не промовляє жодного слова в присутності сторонніх. Батькам здається, що дитина робить це навмисно, аби зганьбити їх.

Може бути, що це не так. Можливо, дитина страждає на розлад під назвою «вибіркова німота».

Вибіркова німота – це стан, коли дитина мовчить у певних ситуаціях. Найчастіше дитина припиняє спілкуватися в присутності сторонніх людей або під час масових заходів. Зазвичай вибіркова німота властива для дітей із тривожними розладами або соціальною фобією.

6. Вибіркові фобії

Діти побоюються темряви. Деякі з них бояться клоунів, павуків, закритих приміщень тощо. Здебільшого ці страхи минають, коли дитина дорослішає. Проте інколи ці страхи не зникають, переростаючи у фобії або ірраціональні страхи.

Вибіркові фобії – досить поширене явище. Вони заважають дитині насолоджуватися життям. Як зазначалося, фобії можуть бути різними: наприклад, одні діти бояться павуків, інші – висоти тощо.

Фобію може спричинити генетична схильність або травматична ситуація. Особливості навколишнього середовища, вік дитини й повторювані з нею ситуації – також фактори виникнення фобій.

7. Посттравматичний стресовий розлад

Стрес – це природна реакція на травматичні події. Коли дитина переживає страшну або травматичну ситуацію, у неї виникає страх її повторення. Більшість дітей із невеликою сторонньою допомогою й підтримкою долає цей страх, починаючи жити нормальним життям. Однак деякі діти відчувають одні й ті ж емоції знов і знов. У них розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Діти з ПТСР переживають травматичний досвід знову й знову у своїх думках і відчувають панічні атаки, оскільки думають, що травматична ситуація відбуватиметься щоразу.

8. Обсесивно-компульсивний розлад

Часто мити руки. Декілька разів перевірити, чи зачинені двері. Декілька разів на день прибирати в кімнаті й переставляти меблі. Так зазвичай чинять люди з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР). Колись ОКР вважався різновидом тривожного розладу, однак у наш час його розглядають як окремий розлад.

Діти з ОКР занадто багато думають про щось, і це змушує їх діяти певним чином. Їхня поведінка викликана ірраціональними думками й страхами. Тривожні думки породжують неспокій, і діти вірять, що він мине, якщо вони виконуватимуть певні дії.

Тривожні розлади схожі між собою і зазвичай переплетені один з одним. Чому ж діти відчувають такі травматичні переживання?

Що викликає тривожність у дітей?

У одних дітей тривожність спричинена взаєминами в сім'ї, у інших є результатом виховання або пов'язана з оточенням, у якому вони зростають.

Розгляньмо причини тривожних розладів у дітей.

1. Генетична схильність

Дослідження не підтверджують, що тривожність передається спадково. Однак діти ризикують набути тривожний розлад, якщо такий є в кого-небудь із батьків або близьких родичів. Утім, якщо вам або вашим батькам дошкуляють тривожні розлади, не обов'язково, що вони з'являться у ваших дітей.

2. Навколишнє середовище

Генетичні фактори не визначають, чи матиме ваша дитина той або інший тривожний розлад. Вирішальна роль належить середовищу, у якому зростає дитина, людям, які її оточують, а також цінностям, із якими вона стикається.

Таким чином, якщо дитина щодня перебуває в стресовому стані через конфлікти в родині, не виключена ймовірність розвитку в неї тривожного розладу.

Крім того, тривожний розлад може розвинутися в дітей, які зазнали словесного або фізичного насилля. Також такі розлади виникають, якщо дитина:

стала свідком злочину або жорстокого поводження;
пережила сімейну трагедію (наприклад, розлучення батьків або смерть близького родича);
мала суттєві зміни в способі життя через зміни у фінансовому становищі родини тощо.

3. Стан здоров'я

У деяких дітей тривожність з'являється внаслідок хвороби, яка потребує госпіталізації, тривалого лікування та зміни способу життя. Наприклад, тривогу можуть викликати такі небезпечні хвороби:

онкологічні захворювання;
цукровий діабет;
хвороби органів дихання, наприклад, астма, хронічні захворювання легень тощо;
хронічний біль;
побічні ефекти дії ліків.

4. Біохімія тіла й мозку

Деякі тривожні розлади, наприклад, панічні атаки, можуть бути зумовлені специфікою мозкових функцій. Зміни в біохімії мозку здатні впливати на самопочуття людини. Біохімія мозку здатна змінюватися через генетичні фактори або вплив шкідливих хімічних речовин, які можуть викликати в людини ті чи інші емоції.

Найчастіше тривога в дитини виникає відразу внаслідок декількох причин. Отже, якщо батьки дитини страждають від тривожних розладів і дитина сама стає свідком травматичної події, у неї більша ймовірність розвитку тривожного розладу, ніж у решти її однолітків без подібних симптомів.

Симптоми тривожності в дітей

Хвилюючись, дитина виявляє певні ознаки поведінки. Щоб вчасно розпізнати появу тривоги, звертайте увагу на такі симптоми:

1. Дитина надмірно турбується про все.
2. Дитина відчуває дратівливість і перепади настрою.
3. Дитина має постійне відчуття втоми.
4. Дитині годі зосередитися на чому-небудь.
5. Дитині важко засинати, тому що вона часто хвилюється вночі через негативні події, що сталися вдень.
6. У дитини змінюються харчові звички, погіршується апетит.
7. Дитина почувається покинутою.
8. Дитина відчуває ірраціональний страх із приводу когось або чогось.
9. Дитина вередує і відмовляється розлучатися з батьками.
10. Дитина шукає способи уникнути ситуацій, речей або людей, котрі викликають у неї занепокоєння.
11. Дитина боїться смерті. Це викликає в неї панічні атаки.
12. Дитина легко лякається.
13. У дитини низька самооцінка.
14. У дитини мало друзів, практично немає соціального життя.
15. Дитина хвилюється через погані події ще до їх початку.
16. У випадку компульсивних розладів у дитини повторюються дії й думки.

Також у дітей можуть спостерігатися такі фізичні симптоми тривожності:

1. Підвищена пітливість.
2. Високий пульс.
3. Задишка.
4. Тремтіння кінцівок.
5. Нудота й дискомфорт у шлунку.
6. Запаморочення.

Діти, які піддаються тривожності, не завжди розуміють причини своїх почуттів. Вони можуть почуватися безпорадними й переляканими. Батьки повинні бути напоготові і вчасно виявляти симптоми тривоги в дітей. Якщо ж вам здається, що ситуація вийшла з-під контролю, зверніться по допомогу до психолога.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: