Як правильно балувати дитину

Adoption

Date: 14:50, 26.11.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

704 Переглядів

Виховання дітей - це процес не одного дня. Не потрібно в жодних складних ситуаціях впадати в крайнощі: адже нестача любові, ніжного ставлення, "балування" так само небезпечна, як і надмірна батьківська увага, що може привести до проблем у спілкуванні з дитиною і формування важкого характеру.

2959_2.jpg (22.52 Kb)

Як часто ми спостерігаємо сім’ї, де немає ні в чому потреби, дітей плекають і задовольняють усі їхні бажання. А натомість замість подяки отримують лише примхи, непослух та агресію. У той же час багатодітні сім’ї, виховуючи своїх чад у строгості та економності, у любові до оточуючих та праці, з подібними проблемами не стикаються. І навпаки, діти, обділені любов’ю та турботою, яким “через педагогічний принцип” не купували смаколиків, не балували іноді гарними сукнями чи іграшками, також виростають трохи обділеними, а потім, ставши батьками, вони компенсують це на своїх уже дітях.

Як же бути: балувати чи не балувати своїх діточок? Однозначної відповіді на це питання не буває. Як радять педагоги та психологи, у кожній ситуації надійним помічни ком послужить ваше серце. Воно підкаже, як вчинити правильно. Однак щоб не збитися з шляху, дотримуватися послідовності виховних заходів і в жодному разі не потурати щоразу своєму чаду, давайте звернемося до досвіду експертів у педагогіці та психології.

Ось кілька їхніх порад, які допоможуть вам не розгубитися:

1. Не можна розпестити дитину емоційним контактом. Немовляті необхідний тісний тактильний контакт, старшій дитині – відчуття того, що її розуміють, сприймають такою, якою воно є і поважають її почуття. Вчені довели, що якщо дитину обіймати, щонайменше п’ять разів на день, у майбутньому вона не матиме проблем у спілкуванні з людьми, вона виросте відкритою і добродушною.

2. Дитині слід пояснювати мотиви покарань і заохочень, і дотримуватись послідовності. Якщо ви сьогодні покарали за те, що дозволили вчора, – багато розуміння від дитини не чекайте.

3. Потрібно враховувати реальну користь для свого чада того чи іншого прохання. Якщо ж регулярно дозволяти дитині те, що шкідливо, але дуже хочеться, незабаром вона перестане питати дозволу на щось взагалі.

4. В жодному разі не відшкодовуйте дефіцит уваги, емоційного контакту з дитиною матеріальними речами та подарунками. Благо, яке дається без труднощів, надалі все менше доставлятиме радість, а значить, і подяки стане ще менше. Зрештою дитина чекатиме від вас лише чергової “подачки”, якою ви відкуповуєтесь, бо вам не вистачає часу, щоб провести його разом.

5. Не можна йти на поводу у зростаючих необмежених бажань дитини, виконувати всі її миттєві капризи та вимоги. Не варто також відходити від встановлених у вашій сім’ї правил: якщо тато чи мама втомилися після роботи, треба виховати у дитині почуття поваги, виробити почуття ієрархії, що є якісь ситуації, коли не може бути виконане прохання дитини. Якщо ви виконуватимете по першому писку чада його капризи всупереч своїм принципам, відчуття вседозволеності та безкарності сформується у миттєво.

6. Також не забувайте, що дитину потрібно навантажувати власними обов’язками, які б вона виконувала, незалежно від настрою. Не треба робити за дитину те, з чим вона здатна впоратися самостійно.

Отже, балувати чи не балувати – питання, яке передбачає величезну уявну роботу. Пускати все на самоплив не вихід із ситуації. Пам’ятайте, що саме сьогодні ви закладаєте у дитині фундамент особистості, і краще робити це з раннього віку, коли дитина ще піддається вихованню.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: