Що варто знати батькам про хворобу Паркінсона

Adoption

Date: 20:00, 12.01.2024 | Категорія: Хвороби [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

661 Переглядів

Це дуже підступна болячка, особливо для старших людей.

8605_pa.jpg (32.27 Kb)

Хвороба Паркінсона – дегенеративне хронічне захворювання нервової системи, що характерно для людей старшого віку. Це друге за поширеністю захворювання після хвороби Альцгеймера. Чоловіки хворіють частіше за жінок. За статистикою кожна сота людина, віком за 60-ть років, має симптоми паркінсонізму.

Вперше хворобу Паркінсона, як тремор, що виникає у спокої, було описано ще у стародавній Греції, але у наш час відомо кілька захворювань, що супроводжуються основними характерними симптомами. Тому на сьогодні «хвороба Паркінсона» – це самостійне захворювання, а «паркінсонізм» – сукупність симптомів, що характерні для хвороби Паркінсона, але викликані іншими причинами.

Також останнім часом прийнято розглядати хворобу Паркінсона як інфекційну, викликану пріонами – інфекційними білками, адже у клітинах мозку таких хворих також знаходять конгломерати дефектного білку синуклеїну.

На початку 19 сторіччя вийшла праця лікаря Паркінсона, який задокументував перебіг хвороби, але на публікацію не звернули уваги. Через півсторіччя команда неврологів все ж таки виділили її як самостійну нозологію та запропонували назвати на честь вченого, що вперше її детально описав.

Основні симптоми:

тремор – тремтіння рук, ніг, або голови у спокої та зникнення тремтіння при спробі виконання цілеспрямованого руху. Наприклад, руки тремтять у спокої, але людина може взяти виделку;
гіпокінезія – людина може годинами сидіти без рухів. Порушується міміка – хворий не виражає емоцій, так зване маскоподібне лице;
м’язова ригідність – підвищення тонусу м’язів;
постуральна нестійкість – втрата рівноваги та стійкості, неможливість встояти.

Всі ці та інші симптоми виникають через зниження продукції дофаміну – молекули, що є передавачем нервового імпульсу в мозку. Це призводить до порушення функціонування клітин мозку, що відповідають за рух м’язів. Про це пише Одеський обласний центр громадського здоров'я.

Доведена генетична схильність до цього захворювання. Діагноз встановлюється при наявності основних симптомів та при відсутності станів, що можуть призвести до порушення синтезу дофаміну (судинні хвороби, метаболічні стани, хімічні пошкодження).

Лікування представлене замісною терапією препаратами дофаміну. Як експериментальне лікування використовується транскраніальна стимуляція мозку – введення електроду, що постійне стимулює необхідні зони. Дуже ефективно, але не застосовується у широкій практиці через вартість та складність втручання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: