Труднощі сучасних батьків

Adoption

Date: 12:10, 15.09.2024 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

311 Переглядів

Сприйняття дитини, як свого продовження. «Хочу, щоб вона досягла того, чого хотіли, але не досягли ми».
Змінити підхід до виховання дитини можливо лише тоді, коли самі батьки переглянуть власний досвід свого дитинства. Не можна переносити на дитину те, чого бракувало у дитинстві вам самим. Тим паче, не можна перекладати на дитину відповідальність за здобуття того, чого не змогли досягти ви. У дитини є власний шлях. Вона не повинна задовольняти ваші бажання.

Дитина — проєкт для інвестицій. «Забезпечу її усім найкращим, аби забезпечити свою безбідну старість».
Дивлячись на дитину, як на проєкт, ми позбавляємо її суб’єктності. Вона припиняє бути цілісною особистістю. Вона перетворюється на об’єкт, за допомогою якого батьки бажають розв’язати свої майбутні турботи, пов’язані зі старістю.

Страх завдати психологічної травми. Страх заборони. «Це для неї так болісно!»
Не існує поганих емоцій. Кожну емоцію дитина повинна пережити та вивчити. Потрібно навчити дитину правильно їх скеровувати та у жодному разі не пригнічувати. Такі емоції спричиняють психосоматичні розлади, що призводять до захворювань. Ознайомитись із усім спектром своїх емоцій та почуттів дитина має до 5–6 років. Саме у перші роки життя ми маємо закласти у дитині фундамент емоційного інтелекту.

Бажання передчасного дорослішання. «Чим раніше почне, тим більшого досягне».
Батьки прагнуть якомога раніше розпочати розвиток інтелектуальних здібностей своєї дитини. Насправді, інтелектуальний розвиток проходить крізь емоціональний. Тож значно важливіше приділити увагу саме пізнанню дитиною своїх почуттів і емоцій. Якщо ви бажаєте виховати успішну дитину, навчіть її радіти від простих речей. Дозвольте їм розвиватися та самовиражатися через гру. Адже недарма вона посідає таке важливе місце у нашому всебічному розвитку у перші роки життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: