Психологічно стійкі батьки: які вони?

Adoption

Date: 08:30, 13.10.2024 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

254 Переглядів

Бути психологічно стійкими батьками означає вміти контролювати свої емоції, управляти ходом своїх думок і поводитись конструктивно – навіть тоді, коли ви відчуваєте, що поведінка вашої дитини доводить вас до божевілля.

0851_2.jpg (32.66 Kb)

У процесі формування психологічної стійкості наявність негативних поведінкових звичок здатна перешкодити батькам розкрити їх внутрішній потенціал. Але якщо батьки будуть розпізнавати й уникати подібних «пасток», вони зможуть досягти бажаної межі своїх здібностей.

Ми наводимо кілька дій та вчинків, які психологічно стійкі батьки ніколи не здійснюють. Викорінивши їх зі свого життя, ви також зможете досягти стійкості перед обличчям різних виховних труднощів.

1. Батьки не витрачають час даремно на жалість до себе. Психологічно стійкі батьки не потрапляють у таку пастку (розставлену власними думками), як, наприклад: «Моя дитина намагається покарати мене» або «Це так несправедливо, що мої діти поводяться так погано». Вони знають, що жалість до себе лише гальмує вирішення проблеми. Вони передбачливі й далекоглядні при вирішенні будь-яких питань, чи то поведінка дітей, чи фінансові труднощі, не втрачаючи при цьому часу на скарги, що заслуговують кращого.

2. Не втрачають самовладання. Ви не почуєте від психологічно стійких батьків таких слів, як «Моя дитина мене дратує» або «Він змушує мене гніватися». Замість того щоби звинувачувати сина чи доньку, ці батьки зберігають і підтримують владу над самими собою, беруть на себе повну відповідальність за свої емоції й поведінку. Вони визнають, що кожного разу, коли вони залучаються у протиборство з дітьми або втрачають самовладання, то тим самим віддають дітям більше влади над собою.

3. Не цураються змін. У міру того як діти ростуть і розвиваються, їх поведінка та ставлення, а також стиль взаємовідносин постійно змінюються. Психологічно стійкі батьки приймають ці зміни й готові постійно коригувати свою стратегію виховання відповідним чином.

4. Не витрачають сили на те, що не можуть контролювати. Такі батьки зосереджені на впливі на своїх дітей, а не на управлінні ними. Ви можете озброїти дитину навичками та інструментами, які допоможуть їй стати хорошим учнем, але не можете примусити її отримувати хороші оцінки. Ви можете запропонувати наслідки, при яких дотримання правил стає для дитини більш привабливим, але не можете контролювати той вибір, який вона зробить.

5. Не турбуються про те, щоб догодити іншим. Психологічно стійкі батьки виховують дітей у відповідності зі своїми цінностями, навіть коли інші не схвалюють цього. Вони не бояться звинувачень типу «занадто суворий» чи «не крутий». Вони не піддаються тиску бути схожими на інших батьків і не ображаються, коли їхня дитина стверджує, що вони «найгірші батьки».

6. Не відступають при першій невдачі. Виховання часто відбувається методом спроб і помилок, і коли психологічно стійкі батьки відчувають невдачі, вони роблять додаткові спроби. Якщо їхня дитина сьогодні відмовляється виконувати домашню роботу, вони не роблять на цій підставі передчасний висновок про те, що їх дитина ледача. Аналогічним чином, якщо нова стратегія дисципліни призводить до повного краху, вони не миряться із життям, повним істерик. Замість цього вони продовжують учити дитину нових навичок і прищеплювати свої цінності, щоб допомогти їй стати кращою.

7. Не очікують негайних результатів. Психологічно стійкі батьки розуміють, що проблеми поведінки не вирішуються водночас. Зазвичай повторення – це ключ, який допоможе дитині вчитись, і вони готові надати дитині будь-які можливості, щоби практикувати зміну її поведінки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: