Профілактика та лікування остеопорозу у вагітних

Adoption

Date: 21:00, 25.01.2022 | Категорія: Вагітність та пологи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

675 Переглядів

Вагітність – це дуже важливий період у житті жінки, і від того, як протікатиме цей період, багато в чому залежить здоров'я матері та її майбутньої дитини. У цей період в організмі жінки відбуваються значні зміни, в т. ч. і обмінних процесів, необхідні для забезпечення зростаючих потреб плоду, що розвивається: підвищується потреба в есенціальних мікронутрієнтах, вітамінах, макро- і мікроелементах, причому потреба в більшості з них зростає зі збільшенням терміну гестації.

4630_bebf3059dc2b8d8bf376.jpg (24.38 Kb)

4630_bebf3059dc2b8d8bf376.jpg (24.38 Kb)

Недостатнє надходження біологічно активних речовин може не лише порушувати перебіг вагітності, а й викликати функціональні порушення та різні патологічні стани у новонароджених. Так, порушення мінерального обміну під час вагітності може призводити до розвитку остеопенії та остеопорозу у матері, а у новонародженого – до недостатньої мінералізації кісткової тканини.

Звичайно, вагітність не є причиною остеопорозу. Остеопороз – багатофакторне, що тривало розвивається, прогресуюче порушення формування скелета, яке характеризується зменшенням кісткової маси, зміною мікроархітектоніки кістки, що згодом призводить до підвищення ризику переломів.

Імовірність розвитку остеопорозу у дорослої людини зумовлена виникненням дисбалансу між основними факторами, що підтримують нормальний стан кісткової тканини, швидкістю резорбції кістки, яка починає збільшуватися після 30 років, а також процесів ремоделювання. При нормальному функціонуванні організму щорічно замінюється близько 4-10% загального обсягу кістки та до 25% трабекулярної кісткової тканини.

Співвідношення між резорбцією кісткової тканини та формуванням нової регулюється іонами кальцію, магнію, цинку, фосфору, метаболітами вітаміну D, кальцитоніном, паратиреоїдним гормоном, простагландинами, цитокінами та іншими факторами.

Найважливішим мінеральним компонентом кістки, що визначає жорсткість і механічну міцність скелета, є кальцій, точніше солі кальцію, які пов'язані з білками органічного матриксу, що складається з колагенових волокон та інших білків, що синтезуються остеобластами, або білків, що надходять із крові.

Для засвоєння кальцію необхідний магній, який є одним із 12 основних структурних хімічних елементів організму, та незамінний елемент тріади кальцій-магній-фосфор, що регулює кістковий обмін. Магній легше, ніж кальцій, засвоюється та сприяє проникненню останнього всередину клітини, а також утриманню та збереженню кальцію в кістковій тканині. Обмін кальцію також тісно взаємопов'язаний з обміном фосфору, і разом із кальцієм сполуки фосфору становлять основу твердої речовини кістки. Необхідними мінералами для формування кісткової тканини є цинк та кремній. З мінеральним обміном кісткової тканини тісно пов'язаний обмін вітаміну D, який існує у двох активних формах: ергокальциферол (вітамін D2) та холекальциферол (вітамін D3). Основна функція вітаміну D полягає у збільшенні надходження кальцію та фосфору в організм з кишечника та зменшенні втрати цих речовин через нирки. Вітамін D запускає процес синтезу білків, що у свою чергу сприяє зростанню скелета, мінералізації кісток та зубів, зміцненню м'язів.

Дефіцит вітаміну D під час вагітності може стати причиною вродженого рахіту у новонароджених, рахіту в дитинстві, особливо якщо дитина знаходиться виключно на грудному вигодовуванні. Прийом вітаміну D під час вагітності з профілактичною метою призводить до підвищення концентрації кальцію в сироватці новонароджених, збільшення їх ваги та зростання на першому році життя.

Основним фізіологічним джерелом надходження кальцію до організму є харчові продукти. Найбільша кількість кальцію міститься у молоці, кисломолочних продуктах, рибі, яйцях. Надмірне споживання білків, жирів, кофеїну, алкоголю, фосфатів та оксалатів знижує біодоступність цього макроелемента та може провокувати підвищене вивільнення фосфору та кальцію з кісток.

З харчових продуктів рослинного походження високий вміст кальцію виявлено в капусті брокколі, селери, горіхах, насінні, плодах їстівних рослин, у сої, моркві, яблуках, морській капусті, але лідерами залишаються селера, мигдаль та кунжут.

Для профілактики та лікування остеопорозу широко застосовується медикаментозне лікування, основна мета якого полягає у тому, щоб уповільнити швидкість втрати кальцію кістками та підвищити мінеральну щільність кістки. Арсенал засобів для лікування остеопорозу є досить широким, але під час вагітності не можуть бути призначені бісфосфонати, модулятори естрогенових рецепторів, паратиреоїдний гормон – ці препарати найчастіше призначають для лікування остеопорозу у жінок старшої вікової групи.

Вагітним з фізіологічно протікаючою вагітністю, а також використовуючим для лікування гепарини, глюкокортикостероїди, нестероїдні протизапальні та інші препарати, щодня слід вживати кальцій, магній, вітамін D та інші необхідні для підтримки кісткової тканини мікро- та макроелементи. Це препарати кальцію, до складу яких введений вітамін D, що сприяє кращому всмоктування кальцію з кишечника, завдяки чому кількість кальцію в крові різко збільшується. Висока концентрація кальцію в крові і перешкоджає його виведенню з кісткової тканини в кров, і, відповідно, сприяє його накопиченню в кістках. Середня добова потреба у кальції при вагітності та лактації становить 1200–1500 мг.

Крім медикаментозного лікування профілактики остеопорозу сприяють здоровий спосіб життя, перебування на свіжому повітрі, регулярні заняття фізичною культурою, йогою з урахуванням терміну та особливостей перебігу вагітності. При дотриманні всіх рекомендацій, правильно підібраного лікування значно зменшується ризик виникнення остеопорозу та його ускладнень у подальшому житті, зберігається можливість залишатися активними тривалий час, отримувати здорове та міцне потомство.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: