Сексуальне виховання: як говорити з дитиною про секс?

Adoption
Date
  • 911 Переглядів
Сексуальне виховання — це процес систематичного поетапного впливу на психіку та поведінку дитини з метою формування у неї певної активної свідомої позиції у сфері статевих відносин та здорового, турботливого ставлення до власної сексуальності та поваги до сексуальності інших.

7759_3.jpg (26.19 Kb)


Сексуальне виховання включає в себе не лише сексуальну просвіту (надання інформації стосовно людської сексуальності, анатомії, фізіології, психології взаємин), а й процес виховання (формування відповідних навичок). Сексуальне виховання дітей передбачає:

- формування статевої самосвідомості (свідомого та відповідального підходу до сексуального життя);
- вміння дбати про сексуальну безпеку, статеве здоров'я та психіку в цілому;
- говорити «стоп», «тут мене не чіпати», «я цього не хочу»;
- розвиток асертивності (здатності дитини не залежати від зовнішніх впливів та оцінок, самостійно регулювати власну поведінку та відповідати за неї);
- кликати на допомогу;
- шукати за необхідністю підтримку;
- вміння проявляти любовні почуття;
- формування взаємоповаги.

Сексуальне виховання — тривалий процес, який допомагає дітям підготуватися до фізичних та емоційних змін і впоратися з ними в міру дорослішання.

Навіщо потрібно займатися сексуальним вихованням дитини?
Сексуальність як природна частина людського життя має свою динаміку: зароджується, розвивається та впливає на нас, незалежно від того, хочемо ми цього чи ні. З великою частиною інформації, яку дитина отримує на уроках, за межами школи, вона може не стискатися. А от з сексуальністю, змінами в тілі та психіці під час статевого дозрівання, збудженням (власним та інших людей), закоханістю, побудовою взаємин зустрічається кожен. Така людська природа. І щоб сексуальність була безпечною, гармонійною, спокусливою та манкою сферою життя, яка приносить задоволення та додає життєвих сил, потрібно про неї говорити.

Заборона на сексуальність і розмови довкола неї не вирішують проблем, а мають зворотній ефект. Табуйована сексуальність не знає своїх меж та не розуміє своїх процесів, відтак збільшується ризик насилля, експлуатації людей (бо ж як захистити те, що немає назви чи покрите шаром нестерпного сорому та вини). Навколо табуйованої сексуальності породжується багато небезпечних міфів (наприклад, випити йоду, щоб не завагітніти), формуються неврози. На жаль, за статистикою, кожна четверта-п’ята дитина в Україні до повноліття зазнала сексуального насилля.

Статеве виховання не лише є профілактикою сексуального та ґендерно зумовленого насилля, поширення ІПСШ, ВІЛ, небажаних вагітностей та підліткових абортів, а й гармонізує особистість, робить її самосвідомою та відповідальною у сфері статевих взаємин.

Яких правил слід дотримуватись у розмові з дитиною про секс?
За сексуального виховання дитини будь-якого віку рекомендується дотримуватися основних правил, які допоможуть спростити цей процес та побудувати довірчі взаємовідносини. Ключові принципи статевого виховання дитини:

- Потоваришувати з власною сексуальністю батькам та вчителям. Розмови про секс в нормі не мають викликати надмірної емоційної реакції. Можливі зніяковіння, розгубленість, оскільки тема інтимна та покоління батьків зазвичай росло без належної просвіти. Якщо помічаєте напругу та скованість в тілі, незрозумілі сильні неприємні переживання — це можуть бути маркери, що стосовно вашої сексуальності були допущені неналежні вчинки.
- Бути щирими та сміливішими. Ваша залученість та небайдужість породять довіру. Добре, що дитина йде до вас з питаннями. Якщо її цікавість не втамується вдома, вона шукатиме відповідей далі та знайде того, хто їх надасть. Але ця інформація може бути не завжди коректна, чи не завжди наміри того, хто розповідає, можуть бути хороші. Повірте, ви інформацією дитині не зашкодите. Діти в чотири роки спокійно реагують на те, що вони потрапили в мамин животик через те, що пеніс увійшов у вагіну. Є чимало секс-просвітної літератури відповідно до віку дитини.
- Бути доброзичливими. Надаючи дитині інформацію чи розвиваючи в ній певний навик, батьки мають розуміти, що вони це роблять задля безпеки та здоров'я своєї дитини.
- На собі не показувати. Уже наймолодших діток ми вчимо правилу «тут мене не торкатись». Це правило двостороннє — діти теж не мають торкатись геніталій дорослих.
- У власний досвід не впускати. Є інтимні ділянки тіла, а є душі. Діти можуть цікавитись, як у вас з партнером, який у вас був перший раз, скільки разів на тиждень ви займаєтесь сексом. Іноді питання породженні цікавістю, а подекуди — провокацією, бажанням загнати в глухий кут. Але дітям не місце в сексуальній сфері батьків. Для них це шкідливо. Дорослі мають спокійно та виважено виставити межу. Більше того, ви таким чином дасте дітям приклад, як захищати свої інтимні, душевні межі. Так само і батьки не мають своєю допитливістю ламати межі дітей, розпитуючи їх: «А чи було вже? З ким? Скільки разів? І як тобі?». Коли діти та батьки діляться особистим сексуальним досвідом, це стимулює фантазію та формує нездорові приховано-інцестуальні стосунки.
- Потрібно попереджати про ризик, але не залякувати. Сексуальність — це не лише солодка спокуса, а це може бути небезпечно для здоров'я та психіки. Говорити з дітьми про поганих людей, погані вчинки, погані секрети, захворювання, небажану вагітність. Але я б не радила вмикати відео з процесом виконання аборту чи показувати фото уражених геніталій.
- Без міфів та легенд (капуст, лелек та того, що хтось дитину «підкинув»). Дитині важливо усвідомлювати історію своєї появи на світ, як її чекали, як її хотіли.
- Усі процеси та органи мають свої імена: секс, вульва, піхва, ерекція, еякуляція, менструація, полюція. Дітям важливо знати ці назви.

Коли починати говорити з дитиною про секс?
Уже в три роки батькам варто навчити дитину «правилу трусиків». Воно полягає в тому, що ділянки тіла, які прикриває спідня білизна, ніхто не має торкатись чи показувати. Вчимо дитину гучно казати фразу з простягнутою вперед долонею: «Стоп! Тут мене торкатися не можна». Говоримо дитині, що її тіло належить їй, і лише вона вирішує, хоче вона обіймів, наприклад, з цією родичкою, людиною чи ні. Її «ні» має значення. Також з трьох років дітей можна самостійно навчати мити статеві органи, щоб уже з п’яти років дитина сама могла впоратися з інтимною гігієною.

Зазвичай у віці від трьох років з'являється перше питання: «Звідки я взявся?». Відповідь має бути простою та зрозумілою: «Клітинка від мами та від тата об'єдналися у маминому животику». За деякий час дитині стане цікаво, як саме клітинки там з'явилися. Слід називати речі своїми іменами: «Пеніс увійшов до вагіни». Наголошуємо на тому, що сексом займаються виключно дорослі, адже лише їх тіла до цього готові.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Теги: говорити з дитиною про секс


Система Orphus

Цікаво також:


Новини по темі

Кожна мама стикається з дитячим непослухом, що абсолютно нормально, бо навіть маленька дитина — це вже особистість, яка має свій характер та темпераме

Що говорити батькам, коли дитина переходить межі дозволеного?

Виховання | 08:30, 25.03.2025

Кожна мама стикається з дитячим непослухом, що абсолютно нормально, бо навіть маленька дитина — це вже особистість, яка має свій характер та темперамент. Дуже часто поведінка малюка може розгнівати. Особливо коли це відбувається в громадських місцях.

Маленькі особистості з перших днів життя різняться між собою: хтось спокійно спить у своєму ліжечку, хтось демонструє всі децибели свого баритону, ком

Як не виховати розпещену дитину?

Виховання | 06:20, 25.03.2025

Маленькі особистості з перших днів життя різняться між собою: хтось спокійно спить у своєму ліжечку, хтось демонструє всі децибели свого баритону, комусь до вподоби купання, а інші полюбляють ніжний масаж від мами. Але саме від батьків залежить, як ц

Всі зляться. Дорослі часто пояснюють свій гнів втомою. Негатив можна вивільнити, тупаючи ногами, стукаючи кулаком по столу, кричачи від люті, обіймаюч

Як впоратися з гнівом дитини: поради батькам

Дитина | 12:10, 19.03.2025

Всі зляться. Дорослі часто пояснюють свій гнів втомою. Негатив можна вивільнити, тупаючи ногами, стукаючи кулаком по столу, кричачи від люті, обіймаючи кохану людину. Маленькі діти ще не володіють добре розвиненими здібностями контролювати свої емоці

Абсолютно «хороших» чи «поганих» типів темпераменту немає, й у характері кожної дитини виявляються як позитивні, так і негативні риси.

Чому немає «важких» характерів у дітей: думка психолгів

Дитина | 18:00, 17.03.2025

Абсолютно «хороших» чи «поганих» типів темпераменту немає, й у характері кожної дитини виявляються як позитивні, так і негативні риси.

Дитина допомогла по дому, намалювала гарний малюнок у садочку, зробила власними руками листівку на день народження бабусі, навчилася говорити «дякую»

Чому важливо звертати увагу на гарну поведінку дитини?

Виховання | 08:30, 10.03.2025

Дитина допомогла по дому, намалювала гарний малюнок у садочку, зробила власними руками листівку на день народження бабусі, навчилася говорити «дякую» та «будь ласка», поділилася з вами смаколиками – все це, безсумнівно, варте вашої уваги. І похвали!

Психологічне насильство ще називають емоційним.

Що таке психологічне насильство над дітьми?

Психологія | 07:40, 10.03.2025

Психологічне насильство ще називають емоційним.

Як показують дослідження, кричати на дитину з виховною метою абсолютно неефективно.

Крики батьків впливають на розвиток мозку дітей

Здоров'я | 06:20, 10.03.2025

Як показують дослідження, кричати на дитину з виховною метою абсолютно неефективно.

Коментарі до новини


Додати коментар до публікації
Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  


Код:
captcha

Введіть код: