3 стратегії виховання підлітків

З підлітками часом буває не легко: вони можуть бути запальними, або ж, навпаки, мовчазними. У них часто бувають перепади настрою, а ще вони дуже прагнуть бути дорослими, та не завжди можуть самотужки впоратися зі своїми проблемами. Тож батькам варто бути уважними до них і часто проявляти терпіння.

1. Дайте більше свободи, але й більше обов’язків
Дочки, як правило, розвиваються раніше, і щойно їм виповниться 11 або 12 років, вони починають вимагати більше свободи. Хлопчики дорослішають повільніше. Приблизно у віці 13 років вони раптово, без будь-якого попередження, стають більш впертими і гордими, реагуючи незрозумілим для вас чином.

Ваші діти ростуть. Вони входять у світ дорослого життя, але в глибині душі все ще залишаються дітьми. І це дається їм нелегко. Намагайтеся не забувати, що вони перебувають під владою гормонів і особистих драм, і що це допоможе їм визначити своє місце в світі.

Підлітки потребують можливості дізнатися більше про себе, мати більше свободи і відчути на собі наслідки своїх дій.
Найкраще, що ви можете зробити як батьки, – допомагати підтримувати баланс між свободами і обов’язками. Наприклад, вони можуть гуляти у вихідні, якщо добре навчаються в школі. Дайте їм зрозуміти, що вони мають дотримуватися визначеної комендантської години, тому що, якщо вони прийдуть додому занадто пізно, то втратять свої привілеї.

Ключовим моментом тут є те, що підлітки мають усвідомити, що життя повне правил і вимог, яким всі – особливо дорослі – мають підкорятися, тож вони мають також переконатися в цьому в ранньому віці. Речі не просто “падають з неба”, тому що вони їх хочуть. Їм доведеться навчитися наполегливо працювати, щоб заробити гроші, які вони будуть витрачати, щоб купити їжу, одяг, домівку, тобто щоб жити. Вам потрібно зробити так, щоб підліток взяв на себе відповідальність за своє навчання і власні дії. І пам’ятайте, що саме ви встановлюєте стандарти, тож треба забезпечити їх виконання. Якщо ви вагаєтеся або щодня змінюєте свої очікування, ви втратите їхню повагу.

2. Позитивні стимули кращі, ніж покарання
Деякі батьки роблять помилку, постійно караючи своїх підлітків. Вони кричать на них, лають, негативно реагуючи кожного разу, коли ті роблять щось неправильно. Натомість потрібно навчитися підтримувати рівновагу. Ось приклад: дитина провалює іспит, приходить додому з поганими оцінками, і ви обзиваєте її лінивою і говорите, що вона ніколи нічого не досягне в житті. Так робити не варто. Це викликає тільки негативні почуття, низьку самооцінку і безнадію. Замість цього спитайте, що сталося, і спробуйте відновити довіру. Скажіть, що ви вірите в неї, і ви знаєте, що вона справиться краще наступного разу, тому що вона повною мірою здатна досягти успіху, якщо цього забажає. Коли підлітки роблять помилки, треба показати їм, як можна зробити краще, намагайтеся не переходити на критику. Варто дотримуватися стратегії, яка будує їх впевненість, замість того, щоб постійно наказувати. Це найкращий спосіб.

3. Спілкуйтеся і будуйте довіру
Завжди знаходьте час, щоб провести його з вашим підлітком і запитати, як пройшов день. Не судіть його за тим, що він зробив або не зробив. Батьки мають скеровувати, і єдиний спосіб робити це успішно – постійно спілкуватися та довіряти.

Намагайтеся не допустити, щоб ваш підліток став типовим хлопчиком чи дівчинкою, які завжди замкнені в своїй кімнаті з комп’ютером або музикою – діти, які виходять тільки для того, щоб поїсти або зустрітися з друзями. Запобігайте самоізоляції, з дитинства завжди заохочуйте сімейні заходи в домашніх умовах. Під час обіду, вимкніть телевізор і поговоріть зі своїми дітьми. Спитайте їх про речі, які їм подобаються, про друзів, людей, які їм цікаві… Спонукайте їх ділитися з вами без будь-якого тиску. Сподіваємося, вони зрозуміють, що ви – їхній союзник, а не ворог або хтось, хто тільки критикує або карає.

Прислухайтеся до них, направляйте, будьте батьком, матір’ю і найкращим другом. Встановіть обмеження, коли це необхідно, і давайте свободу, коли вони заслуговують завдяки свідомій і відповідальній поведінці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як допомогти хлопчику стати чоловіком без присутності батька?

Дитина | 00:30, 11.02.2026

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

Тривожний настрій чи крик про допомогу: що стоїть за поведінкою дитини?

Дитина | 07:30, 10.02.2026

Іноді дитина стає замкнутою, дратівливою або втрачає інтерес до улюблених занять. Для батьків важливо розуміти: це може бути не просто примха, а серйозний емоційний стан. Як відрізнити справжні психологічні труднощі від спроб маніпулювати — питання,

Чому байдужість у дитинстві не минає безслідно?

Дитина | 06:30, 10.02.2026

Дитинство — це фундамент, на якому вибудовується вся особистість людини. Саме любов, підтримка та прийняття батьків формують відчуття безпеки, довіри до світу й власної цінності. Та що стається, коли цих складових бракує?

Чому надто слухняна дитина — це не завжди добре?

Виховання | 00:30, 10.02.2026

Діти, які поводяться чемно, не сперечаються з дорослими, завжди виконують вказівки та не створюють проблем, здаються втіленням мрії для багатьох батьків. Але за цією зразковою поведінкою можуть ховатися речі, які заслуговують на увагу та переосмислен

Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

Патологічна прокрастинація частково передалася від батьків дітям

Психологія | 21:00, 08.02.2026

Рівень успадкування патологічної прокрастинації, тобто відкладання справ на потім попри неприємні наслідки, виявився близьким до 47 відсотків. Такий рівень успадкування має більшість фізіологічних рис людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфе

Які вони негативні батьківські установки для дітей

Сімейні справи | 08:30, 07.02.2026

Батьки часто несвідомо передають дітям негативні установки, які можуть суттєво вплинути на їх розвиток та самооцінку.