3 стратегії виховання підлітків

З підлітками часом буває не легко: вони можуть бути запальними, або ж, навпаки, мовчазними. У них часто бувають перепади настрою, а ще вони дуже прагнуть бути дорослими, та не завжди можуть самотужки впоратися зі своїми проблемами. Тож батькам варто бути уважними до них і часто проявляти терпіння.

1. Дайте більше свободи, але й більше обов’язків
Дочки, як правило, розвиваються раніше, і щойно їм виповниться 11 або 12 років, вони починають вимагати більше свободи. Хлопчики дорослішають повільніше. Приблизно у віці 13 років вони раптово, без будь-якого попередження, стають більш впертими і гордими, реагуючи незрозумілим для вас чином.

Ваші діти ростуть. Вони входять у світ дорослого життя, але в глибині душі все ще залишаються дітьми. І це дається їм нелегко. Намагайтеся не забувати, що вони перебувають під владою гормонів і особистих драм, і що це допоможе їм визначити своє місце в світі.

Підлітки потребують можливості дізнатися більше про себе, мати більше свободи і відчути на собі наслідки своїх дій.
Найкраще, що ви можете зробити як батьки, – допомагати підтримувати баланс між свободами і обов’язками. Наприклад, вони можуть гуляти у вихідні, якщо добре навчаються в школі. Дайте їм зрозуміти, що вони мають дотримуватися визначеної комендантської години, тому що, якщо вони прийдуть додому занадто пізно, то втратять свої привілеї.

Ключовим моментом тут є те, що підлітки мають усвідомити, що життя повне правил і вимог, яким всі – особливо дорослі – мають підкорятися, тож вони мають також переконатися в цьому в ранньому віці. Речі не просто “падають з неба”, тому що вони їх хочуть. Їм доведеться навчитися наполегливо працювати, щоб заробити гроші, які вони будуть витрачати, щоб купити їжу, одяг, домівку, тобто щоб жити. Вам потрібно зробити так, щоб підліток взяв на себе відповідальність за своє навчання і власні дії. І пам’ятайте, що саме ви встановлюєте стандарти, тож треба забезпечити їх виконання. Якщо ви вагаєтеся або щодня змінюєте свої очікування, ви втратите їхню повагу.

2. Позитивні стимули кращі, ніж покарання
Деякі батьки роблять помилку, постійно караючи своїх підлітків. Вони кричать на них, лають, негативно реагуючи кожного разу, коли ті роблять щось неправильно. Натомість потрібно навчитися підтримувати рівновагу. Ось приклад: дитина провалює іспит, приходить додому з поганими оцінками, і ви обзиваєте її лінивою і говорите, що вона ніколи нічого не досягне в житті. Так робити не варто. Це викликає тільки негативні почуття, низьку самооцінку і безнадію. Замість цього спитайте, що сталося, і спробуйте відновити довіру. Скажіть, що ви вірите в неї, і ви знаєте, що вона справиться краще наступного разу, тому що вона повною мірою здатна досягти успіху, якщо цього забажає. Коли підлітки роблять помилки, треба показати їм, як можна зробити краще, намагайтеся не переходити на критику. Варто дотримуватися стратегії, яка будує їх впевненість, замість того, щоб постійно наказувати. Це найкращий спосіб.

3. Спілкуйтеся і будуйте довіру
Завжди знаходьте час, щоб провести його з вашим підлітком і запитати, як пройшов день. Не судіть його за тим, що він зробив або не зробив. Батьки мають скеровувати, і єдиний спосіб робити це успішно – постійно спілкуватися та довіряти.

Намагайтеся не допустити, щоб ваш підліток став типовим хлопчиком чи дівчинкою, які завжди замкнені в своїй кімнаті з комп’ютером або музикою – діти, які виходять тільки для того, щоб поїсти або зустрітися з друзями. Запобігайте самоізоляції, з дитинства завжди заохочуйте сімейні заходи в домашніх умовах. Під час обіду, вимкніть телевізор і поговоріть зі своїми дітьми. Спитайте їх про речі, які їм подобаються, про друзів, людей, які їм цікаві… Спонукайте їх ділитися з вами без будь-якого тиску. Сподіваємося, вони зрозуміють, що ви – їхній союзник, а не ворог або хтось, хто тільки критикує або карає.

Прислухайтеся до них, направляйте, будьте батьком, матір’ю і найкращим другом. Встановіть обмеження, коли це необхідно, і давайте свободу, коли вони заслуговують завдяки свідомій і відповідальній поведінці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дитина не відходить від телефону: що робити?

Дитина | 00:30, 17.11.2025

Життя багатьох дітей зараз майже повністю присвячене гаджетам. Якщо в сім'ї з'являється смартфон (або планшет, ноутбук), будьте готові до того, що дитина буде: їсти, паралельно збираючи у грі кристалики, писати вам повідомлення в соцмережі, перебуваю

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування

Батьки, обережно, - синдром опіки

Сімейні справи | 23:30, 10.11.2025

Наші малюки – сенс всього життя, і ми готові віддати їм абсолютно все та навіть більше, аби вони завжди були здоровими й щасливими. Чи може бути любові та турботи занадто багато? Виявляється може, і зветься це – гіперопіка. Що це за стан, та які насл

Там Бабай: чим ми лякаємо своїх дітей?

Дитина | 22:30, 10.11.2025

Які тільки методи не використовують люблячі батьки, для того, щоб виростити гідну людину. Інколи в хід йдуть не найкращі прийоми, такі як покарання та залякування. Бабайка, сіренький вовчик та страшний дядя міліціонер стають вірними помічниками у вих

Гіперактивність у дитини – це риса характеру чи хвороба?

Дитина | 18:22, 10.11.2025

Раніше вважалося, якщо дитина активна – то вона безперечно здорова та щаслива. Але часом трапляється і так, що ця зайва енергійність починає дратувати не тільки маму з татом, а й самого маленького непосиду. З віком у дитини формується неможливість ск

Як говорити з сином про контрацепцію?

Сімейні справи | 21:30, 08.11.2025

Ця розмова не менш важлива, ніж бесіда про секс. Та промовити вголос, що необхідно використовувати засоби захисту, аби запобігти вагітності й хворобам, нелегко, але потрібно. Зазвичай делікатну розмову із хлопцями доручають татам, щоб «поговорили як

Що робити, якщо дитина прогулює школу?

Навчання | 22:30, 07.11.2025

Якщо запитати дорослих, то виявиться, що тих, хто жодного разу не прогуляв шкільні заняття, — лічені одиниці. Тому, дізнавшись про прогули своєї «копії», не варто істерити «Та я у твої роки…» Така реакція ситуацію не виправить, тільки викличе відторг