Високочутливі діти: хто вони і як ми можемо їм допомогти?

Є таке поняття високочутлива дитина (highly sensitive child). Тут ділимося основними моментами про високочутливих дітей (ВЧД).

Ми обробляємо безліч сигналів із зовнішнього світу та сприймаємо їх по-різному. Наш мозок засвоює всього три-п'ять відсотків цих сигналів, відсіваючи інше, щоб не сталося перевантаження. І його завдання – не пустити зайве.

У ВЧД – підвищена чутливість до цих сигналів. Вони сприймають і вловлюють більше ніж зазвичай, але не більше, ніж зможе обробити мозок. Але такий великий обсяг інформації все одно перевантажує їх.

Близько 20 відсотків дітей має таку сприйнятливу нервову систему (рівною мірою хлопчики і дівчатка).

Вони помічають багато деталей, відзначають те, що інші навіть не звернули б увагу. Вони гостро реагують світ, шуми, запахи. Вони чутливі до одягу – бирок, швів, тканини. Вони вибіркові в їжі. У ВЧД часто виявляються алергії. Такі діти завжди помічають зміни у зовнішності та перепади настрою. Вони відчувають чужі переживання, швидко вловлюють інтонації та гостро реагують на будь-які слова – і критику, і навіть похвалу. Їх легше зачепити необережним словом чи поглядом.

Їм тяжко даються зустрічі з чужими людьми. Їм некомфортно перебувати у гучних компаніях. У нових ситуаціях вони зазвичай дуже обережні та неквапливі. Вони довго розмірковують, перш ніж щось зроблять.

ВЧД сором'язливі і не завжди ладнають з іншими. Їм важко йти на контакт із однолітками, вони можуть обходити майданчики стороною і не хотіти брати участь в іграх, поки інші діти спокійно грають один з одним.

Збоку може здаватися, що вони примхливі і розпещені, але, звичайно, це не так. Наш світ занадто великий для них, він буквально на них тисне. Навіть їхні почуття, будь то тривога чи радість, можуть виявитися для них занадто сильними, що вони не знають, як це винести.

Оскільки вони більш уразливі та вразливі, їм легше заподіяти біль.

Якщо у вас є високочутлива дитина, це непросто. І це назавжди.

Ця дитина стане високочутливою дорослою (можливо і ви один з них), але коли ми дорослішаємо і зріємо, деякі речі даються нам трохи легше, ніж це було в дитинстві.

Як ми, як батьки, можемо їм допомогти.

Дуже важливо давати час для відпочинку. Оскільки мозок таких дітей втомлюється швидше, важливо давати час на сон і вільну гру. Гра вважається активним видом відпочинку.

Ми допомагаємо впоратися з тим, що не виходить в систему регулювання сенсорної інформації. Ми фільтруємо шуми – знижуємо стимуляцію. Якщо можемо не йти в дуже галасливе місце – не йдемо. Можемо зменшити кількість гостей – зменшуємо. Допомагає дотримання режиму та ритуалів.

Що більше знайомого буде (місць, людей, речей, ігор, їжі), то легше буде ВЧД.

Ми допомагаємо встановити пріоритети уваги. Слідкуємо за базовими потребами, фокусуємо увагу на головне, підтримуємо прив'язаність і допомагаємо з турбуючими ситуаціями. Захищаємо відчуття наших дітей.

ВЧД важче адаптуватися до нового, тому важливо їм допомогти. Дати виплакати це, дати місце злості, роздратування, страху, допомогти висловити це. Разом шукати ваші способи (що важливо для будь-якої дитини). Звичайно, треба розповідати заздалегідь, що буде (але не надто, інакше можна викликати зайву тривогу). Чим менша непередбачуваність, тим легше в майбутньому буде пережити мінливість світу.

Важливо не підштовхувати таких дітей до «норми», а дати побути собою: не наполягати на участі у грі, не змушувати читати вірші чи грати на гітарі при гостях. Таким дітям легше у малих групах. Вони можуть довше звикати до дітей та дорослих (тому може знадобитися триваліша адаптація в саду).

З віком і зрілістю їм буде легше адаптуватися, легше інтегруватися в суспільство, але їм буде важливий тил і безпечний простір будинку. Тому важливо зміцнювати стосунки, не відштовхувати дитину, а навпаки, дати їй простір побути собою та оберігати це у ньому. Навіть підлітку потрібні дорослі, до яких можна прийти, коли необхідно.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як батько впливає на розвиток дитини?

Тато | 21:30, 06.11.2025

Батьки — це перші важливі люди для малюка. Вони мають величезний вплив на формування психіки, розвиток і характер дитини. Водночас не можна сказати, що хтось із них важливіший за іншого. Кожен малюк потребує гармонії, яка з’явиться лише за умови одна

Розмова з донькою про місячні

Мама | 20:30, 06.11.2025

Підлітки ростуть дуже швидко. Тому, варто підготуватися до розмови про зміни в її дівочому тілі та про перші місячні заздалегідь. В середньому, місячні у дівчаток починаються в період з 12 до 14 років. Але початок місячних і в 9 років, і в 16 – норма

Перехідний вік: як пережити й не збожеволіти

Психологія | 19:30, 06.11.2025

Цей момент настав — колись рожевощокий радісний малюк віддалився від мами й тата, закрився в кімнаті, слухає дивну музику і гуляє з новими друзями. Саме з таких симптомів може починатися перехідний вік, коли дитина стає підлітком. Якщо ви належите до

Як заохотити дитину чистити зуби?

Дитина | 07:30, 06.11.2025

Кажуть, що на світі існують діти, які самі хочуть чистити зуби, і їхні батьки не прикладали до цього жодних зусиль. Та в більшості випадків для формування звички доглядати за молочними зубками двічі на день дітям потрібна наша мотивація та підтримка.

Чому не потрібно вимагати від дітей видатних талантів?

Виховання | 21:30, 04.11.2025

Як же хочеться нам, батькам, мати привід для гордості та знати, що твоя дитина — найкраща, найрозумніша, найшвидша та найспритніша! І тут головне не втратити ту грань, за якою безумовна любов переходить у любов за досягнення. Як не втратити найважлив

Чи варто «привчати до рук» немовля?

Немовля | 20:30, 04.11.2025

От у вашому домі з’явився новий мешканець — він тільки-но приїхав з пологового будинку. Молоді батьки, зрозуміло, бояться до нього підступитися: дитина дуже тендітна, і страшно навіть брати її на руки… Тому сьогодні розповімо, як бути, якщо він стає

Як допомогти дитині стати самостійною?

Розвиток дитини | 08:30, 04.11.2025

Самостійність починає формуватися у віці півтора-двох років, коли маленька людина починає пізнавати навколишній світ. Завдання батьків – заохочувати розвиток самостійності.