Високочутливі діти: хто вони і як ми можемо їм допомогти?

Є таке поняття високочутлива дитина (highly sensitive child). Тут ділимося основними моментами про високочутливих дітей (ВЧД).

Ми обробляємо безліч сигналів із зовнішнього світу та сприймаємо їх по-різному. Наш мозок засвоює всього три-п'ять відсотків цих сигналів, відсіваючи інше, щоб не сталося перевантаження. І його завдання – не пустити зайве.

У ВЧД – підвищена чутливість до цих сигналів. Вони сприймають і вловлюють більше ніж зазвичай, але не більше, ніж зможе обробити мозок. Але такий великий обсяг інформації все одно перевантажує їх.

Близько 20 відсотків дітей має таку сприйнятливу нервову систему (рівною мірою хлопчики і дівчатка).

Вони помічають багато деталей, відзначають те, що інші навіть не звернули б увагу. Вони гостро реагують світ, шуми, запахи. Вони чутливі до одягу – бирок, швів, тканини. Вони вибіркові в їжі. У ВЧД часто виявляються алергії. Такі діти завжди помічають зміни у зовнішності та перепади настрою. Вони відчувають чужі переживання, швидко вловлюють інтонації та гостро реагують на будь-які слова – і критику, і навіть похвалу. Їх легше зачепити необережним словом чи поглядом.

Їм тяжко даються зустрічі з чужими людьми. Їм некомфортно перебувати у гучних компаніях. У нових ситуаціях вони зазвичай дуже обережні та неквапливі. Вони довго розмірковують, перш ніж щось зроблять.

ВЧД сором'язливі і не завжди ладнають з іншими. Їм важко йти на контакт із однолітками, вони можуть обходити майданчики стороною і не хотіти брати участь в іграх, поки інші діти спокійно грають один з одним.

Збоку може здаватися, що вони примхливі і розпещені, але, звичайно, це не так. Наш світ занадто великий для них, він буквально на них тисне. Навіть їхні почуття, будь то тривога чи радість, можуть виявитися для них занадто сильними, що вони не знають, як це винести.

Оскільки вони більш уразливі та вразливі, їм легше заподіяти біль.

Якщо у вас є високочутлива дитина, це непросто. І це назавжди.

Ця дитина стане високочутливою дорослою (можливо і ви один з них), але коли ми дорослішаємо і зріємо, деякі речі даються нам трохи легше, ніж це було в дитинстві.

Як ми, як батьки, можемо їм допомогти.

Дуже важливо давати час для відпочинку. Оскільки мозок таких дітей втомлюється швидше, важливо давати час на сон і вільну гру. Гра вважається активним видом відпочинку.

Ми допомагаємо впоратися з тим, що не виходить в систему регулювання сенсорної інформації. Ми фільтруємо шуми – знижуємо стимуляцію. Якщо можемо не йти в дуже галасливе місце – не йдемо. Можемо зменшити кількість гостей – зменшуємо. Допомагає дотримання режиму та ритуалів.

Що більше знайомого буде (місць, людей, речей, ігор, їжі), то легше буде ВЧД.

Ми допомагаємо встановити пріоритети уваги. Слідкуємо за базовими потребами, фокусуємо увагу на головне, підтримуємо прив'язаність і допомагаємо з турбуючими ситуаціями. Захищаємо відчуття наших дітей.

ВЧД важче адаптуватися до нового, тому важливо їм допомогти. Дати виплакати це, дати місце злості, роздратування, страху, допомогти висловити це. Разом шукати ваші способи (що важливо для будь-якої дитини). Звичайно, треба розповідати заздалегідь, що буде (але не надто, інакше можна викликати зайву тривогу). Чим менша непередбачуваність, тим легше в майбутньому буде пережити мінливість світу.

Важливо не підштовхувати таких дітей до «норми», а дати побути собою: не наполягати на участі у грі, не змушувати читати вірші чи грати на гітарі при гостях. Таким дітям легше у малих групах. Вони можуть довше звикати до дітей та дорослих (тому може знадобитися триваліша адаптація в саду).

З віком і зрілістю їм буде легше адаптуватися, легше інтегруватися в суспільство, але їм буде важливий тил і безпечний простір будинку. Тому важливо зміцнювати стосунки, не відштовхувати дитину, а навпаки, дати їй простір побути собою та оберігати це у ньому. Навіть підлітку потрібні дорослі, до яких можна прийти, коли необхідно.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

13 фактів про шкіру маленької дитини

Немовля | 21:14, 15.01.2026

Ніжна, мов пелюстка, шкіра новонародженої дитини — це перше, що відчуває мама, коли бере маля на руки. Вона здається ідеальною: гладенька, шовковиста, із неповторним «запахом щастя», який неможливо переплутати ні з чим. Але під цією делікатною оболон

Чому постійний батьківський контроль шкодить підліткам?

Дитина | 08:30, 15.01.2026

Хоча батьки, безумовно, хочуть захистити своїх дітей, ця надмірна опіка може стати джерелом стресу та тривожності.

Заборона телефонів у школі: що кажуть психологи?

Навчання | 07:30, 15.01.2026

Логіка здається простою — якщо телефони відволікають і шкодять психічному здоров’ю дітей, їх потрібно прибрати з класів.

Чому дитяче "я не хочу" — частина нормального розвитку?

Розвиток дитини | 06:30, 15.01.2026

Діти вчаться керувати собою, своїми емоціями та поведінкою не одразу. Вміння почути прохання, внутрішньо з ним змиритися та лише потім діяти потребує часу, зрілості нервової системи та досвіду. У ранньому віці дитина може одночасно:- не хотіти щось р

Перший підробіток підлітка: що треба знати батькам?

Дитина | 01:20, 15.01.2026

Для батьків це водночас привід для гордості та внутрішньої тривоги — як допомогти, але не втручатись, як підтримати, але не контролювати кожен крок.

Чому дитина заїкається і як їй допомогти?

Дитина | 00:30, 15.01.2026

У деяких ситуаціях заїкання може минути саме по собі, особливо якщо дитині всього 2-3 роки, але так буває не завжди.

Як зрозуміти, що у дівчинки скоро вперше почнуться місячні?

Дитина | 19:30, 14.01.2026

Перша менструація — важлива подія у житті кожної дівчинки, яка сигналізує про початок статевого дозрівання. Організм готується до цього моменту поступово, надсилаючи різноманітні сигнали протягом кількох місяців або навіть років. Знання про ці зміни