Таким чином діти раннього віку виражають свої емоції та перевіряють кордони дозволенного. У цей момент важливо, щоби батьки чітко окреслили межі дозволенного та правильно реагували на дитячу агресію.
Якщо цей етап виховання втрачено, дитина виростає із закріпленою моделлю поведінки й може бити вже не тільки батьків, але й інших дітей. Ми поговорили з дитячим психіатром про те, чому маленькі та старші діти б’ються, а також запитали в психолога, що робити батькам, коли їхня дитина проявляє фізичну агресію.
Тобто у 2 роки дитина фізіологічно не здатна проконтролювати свої імпульси, а у віці 4–6 років вже частково може це робити.
Оскільки мієлінізація мозку відбувається хаотично, дітям постійно доводиться пристосуватися до нових функцій свого мозку. Дитина вже розуміє, що тут вона може щось зробити, а тут – ні, але їй важко повноцінно контролювати всі свої дії.
Тому найлегший і найпростіший спосіб щось донести – імпульсивно відреагувати. Маленькі діти б’ються не тому, що вони хочуть нашкодити, а тому, що вони ще не знають про наслідки й не знають іншого способу задоволення власних потреб. Це не маніпуляція, а спосіб донести інформацію до батьків.
Дитина хоче привернути увагу – вона вдарила; дитина розсердилася на батьків через те, що вони їй щось не дозволили, – вона вдарила / вщипнула / вкусила й таким чином виразила свої емоції.
Це нормально. Діти не роботи, вони мають багато емоцій, просто ще не знають, як їх контролювати. Вони не можуть увесь час мати тільки хороші емоції, що також нормально. Коли в дорослих щось не вдається, вони ж теж відчувають незадоволення, просто фізіологічно вони мають здатність це контролювати.
Діти – експериментатори, вони перевіряють навколишнє середовище й людей, які їх оточують. Вони думають: «А що буде, якщо я зроблю так?», «А можна робити це?», «А чи можна смикнути маму за волосся?».
На цьому етапі батькам важливо встановити кордони й чітко окреслити коло того, що можна робити, а що – ні. Для цього потрібно запитати самого себе: ви за чи проти того, щоби дитина вас щипала, смикала за волосся й таке інше. Важливо вибудувати межі дозволеного.
Батькам потрібно бути стійкими в цьому та не змінювати свою думку. Якщо дитина плаче й мама змінює свою думку, у дитини закріплюється така поведінка й вона розуміє, що може досягати свого за допомогою сліз. Такого робити не варто.
Важливо побудувати кордони до 3 років, оскільки, якщо з такими моментами не працювати, така поведінка закріплюється й надалі.
У віці від 4 до 6 років надмірна імпульсивність уже не відповідна віку. Якщо така поведінка проявляється в різних середовищах: удома, в садочку, на дитячому майданчику – якщо дитина може вдарити іншу дитину, батьків або штовхнути чужого дорослого, це може бути ознаками РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності).
Якщо дитина дуже активна, важко піддається контролю, не слухає вихователів і батьків, задирається до дорослих або інших дітей, не може всидіти на місці, вилазить дуже високо туди, куди діти зазвичай бояться вилазити, ми можемо підозрювати РДУГ. У такому разі краще звернутися до дитячого психіатра. А якщо така поведінка спостерігається тільки вдома, а в садочку це золота дитина, то, найімовірніше, це труднощі виховання.
Це означає, що були пропущені виховні моменти. Дитину не змогли вчасно навчити будувати кордони, контролювати власні імпульси, управляти гнівом. Позбутися сформованих моделей поведінки й побудувати нові в такому віці вже набагато складніше, але можна спробувати.
ДИТЯЧА АГРЕСІЯ МОЖЕ БУТИ СПРИЧИНЕНА АГРЕСІЄЮ ВДОМА
Якщо дитина спостерігає за агресією дорослих удома або батьки карають дитину фізично, вона може сама проявляти агресію до інших. У неї виникає бажання вдарити батьків у відповідь або бити інших дітей.
У такому разі дитина не знає іншої моделі поведінки та не вміє управляти своїми емоціями. Вона не знає, що можна розуміти свої емоції. Через це дуже часто діти не розуміють, що таке гнів, розчарування, смуток. Тобто вони не диференціюють ці почуття й виражають їх агресією. Коли нудно, вони вдарять, коли образилися, вони вдарять.
Важливо, щоби батьки навчили дитину розуміти свої емоції та керувати гнівом. Треба проговорювати з дитиною, що вона зараз відчуває. Для дітей від 3 років добре працює тайм-аут. Потрібно зупинити дитину та сказати їй, наприклад: «Я розумію, ти зараз сердишся (приєднатися до її емоцій), давай ти підеш у кімнату, заспокоїшся, і тоді ми з тобою поговоримо». Це потрібно для того, аби навчити дитину зупиняти імпульси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина б'є інших дітей, дитина б'ється
Цікаво також:
Новини по темі
5 неочевидних помилок мами-одиначки у вихованні дитини
Виховання | 01:20, 16.03.2026
3-річна дитина вередує: що робити батькам?
Дошкільнята | 00:30, 16.03.2026
Помилки батьків, через які дитина сидить у них на шиї все доросле життя
Сімейні справи | 08:30, 15.03.2026
Речі, які мудрі батьки ніколи не забороняють своїм дітям
Сімейні справи | 07:30, 15.03.2026
Як правильно хвалити дитину?
Виховання | 06:30, 15.03.2026
Як не кричати на дитину: поради психолога
Дитина | 16:08, 14.03.2026
10 правил батьків успішних дітей
Дитина | 08:30, 14.03.2026
