Дитина не вміє програвати: Як навчити її гідно приймати свої невдачі?

Adoption
Date
  • 1061 Переглядів
Помилки і програші — це цінний життєвий досвід, але багато хто його сприймає, як катастрофу, після якої опускаються руки і вже не хочеться рухатися вперед, тим більше ризикувати. Це дуже погано і неправильно. Так, неприємно бути переможеним, обійденим, другим або взагалі останнім, але потрібно вміти адекватно реагувати на власні невдачі. Цього важливо навчити дітей. Але як?

1562_2.jpg (43.98 Kb)

Якщо дитина після найменшої невдачі починає плакати, закочувати істерику, кидатися з кулаками на того, хто виграв, необхідно їй допомогти навчитися інакше реагувати на невдачі.

Насамперед потрібно розібратися в тому, звідки у дитини така реакція? Мабуть, всьому виною самі батьки? Якщо мама впадає в стан шоку за найменших, навіть незначних проблем (наприклад, запізнилася на маршрутку або втратила магазинну картку на знижку), то дитина буде реагувати точно так же.

Дуже часто буває, що батьки занадто вимогливі до своїх дітей і лають їх за кожну невдачу: отримав у школі 9 балів замість 12, на змаганнях посів третє місце, а не перше. У такому разі дитина починає панічно боятися невдач і просто уникає змагань і олімпіад, не прагне відповідати в школі, словом, не проявляє жодної активності, щоб ніде не програти і не розлютити своїх батьків, чиїх надій вона може не виправдати.

Трапляється, що батьки самі намагаються захистити дитину від невдач: допомагають писати твори, шукають матеріали для презентації, надмірно хвалять дитину, до того ж навіть тоді, коли вона дає раду явно гірше інших. Батьки стверджують, що дитина все одно краща за всіх, і намагаються захистити любого сина чи доньку від гіркоти програшу. Однак приходить час, і дитина починає розуміти, що батьки сильно перебільшували її здібності та успіхи. Чим пізніше дитина стикається з невдачею, тим складніше з нею змиритися і подолати.

Погано, коли батьки самі не вірять в успіх дитини і не вчать її вірити у власні сили. Тоді після першої ж невдачі вона опускає руки і більше ні до чого не прагне.

Батьки повинні розуміти, що невміння програвати, сльози, істерики і нервозність розхитують нервову систему дитини, роблять її вразливою і безпорадною в очах оточення. У неї може знизитися самооцінка, з'явитися страх перед змаганнями.

Не шукайте винних
Найпростіше у власному програші звинувачувати кого завгодно, тільки не себе. Винна вчителька — вона ставить високі оцінки своїм улюбленцям, до яких дитина не належить. Винен тренер, який погано підготував до змагань і так далі. Деякі батьки погоджуються з такими доводами і цим тільки шкодять своїй дитині. Потрібно вчити дитину усвідомлювати свій програш, сказавши собі: "Так, цього разу я був слабшим від інших, але в наступний раз я зможу бути сильнішим". Дитина повинна розуміти, що все залежить тільки від неї, від її знань, умінь, здібностей і настрою.

Де твоя "слабка ланка"?
Головне — навчити дитину приймати свій програш, робити з нього висновки і розуміти, що саме їй не вдалося. Це життєвий досвід, який просто необхідний для майбутніх перемог.

Отже, після прикрої поразки батькам необхідно допомогти дитині усвідомити подію і опанувати себе. Дайте їй можливість виплакатися (але тільки щоб ніхто не бачив), виговоритися, а потім сядьте і спокійно проаналізуйте ситуацію. Подумайте, чому вона програла, що саме зробила неправильно і над чим потрібно попрацювати. Налаштуйте дитину на позитив. Переконайте в тому, що в житті буде ще багато перемог і програшів, тому потрібно реагувати на них адекватно і все одно рухатися вперед.

Не ставте планку дуже високо
Ще один важливий момент. Багато дітей не можуть правильно розрахувати свої сили і беруться за непосильні для них завдання. Тоді один програш слід за іншим, а дитина відчуває себе нікчемним невдахою. Часто діти хочуть змагатися з найсильнішими і здібними дітьми, наприклад, хочуть написати олімпіаду краще, ніж відмінник, хоча самі перебиваються з п'ятірки на шістку. Або на фізкультурі стрибнути так високо, як не може самий спортивний однокласник. Допоможіть своїй дитині поставити таку мету, яка була б досяжною і допомогла їй піднятися на одну (а не десять) сходинок вище. Наприклад, закінчити півріччя з оцінками не нижче 7 балів. А наступне завершити мінімум на вісімки. Це буде справжня перемога над собою.

Діти потребують похвали батьків. Багато татів і мам сприймають гарні оцінки і невеликі перемоги дитини, як щось цілком звичайне. А їй здається, що вона не гідна хороших слів і їй нічим особливо пишатися, хоча це абсолютно не так. Дитина може просто віддалитися від тата і мами і стане дорожити похвалами і думкою чужих для неї людей, які зуміли оцінити її зусилля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитина не вміє програвати


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Мікробіота кишківника новонародженого визначається компонентами грудного молока матері, однак після введення першого прикорму розвивається власна мікр

    Перша їжа дитини визначає імунітет на все життя

    Дитяче харчування | 00:30, 16.05.2026

    Мікробіота кишківника новонародженого визначається компонентами грудного молока матері, однак після введення першого прикорму розвивається власна мікрофлора. Французькі вчені з Інституту Пастера виявили, що імунна відповідь формується при введенні в

    У перші 10 хвилин цукор виробляє потужний удар по організму. Завдяки вуглекислому газу розчинений у воді цукор миттєво надходить у кров і печінку.

    Як дитячий організм реагує на стакан газованої води?

    Дитина | 08:30, 15.05.2026

    У перші 10 хвилин цукор виробляє потужний удар по організму. Завдяки вуглекислому газу розчинений у воді цукор миттєво надходить у кров і печінку.

    Агукання — це перший «розмовний» звук немовляти. Воно ще не знає слів, але вже хоче спілкуватися. У цей момент з’являються знайомі нам «а-а», «гу-у»,

    Коли дитина починає агукати?

    Дитина | 06:30, 15.05.2026

    Агукання — це перший «розмовний» звук немовляти. Воно ще не знає слів, але вже хоче спілкуватися. У цей момент з’являються знайомі нам «а-а», «гу-у», «агу». Часто це трапляється, коли дитина в хорошому настрої — наприклад, після сну або годування.

    Хвора дитина — найбільший стрес для батьків. Поки педіатр призначає лікування, виникає практичне питання: чим годувати, щоб не нашкодити та допомогти

    Харчування дитини під час хвороби: що корисно їсти?

    Дитяче харчування | 01:20, 15.05.2026

    Хвора дитина — найбільший стрес для батьків. Поки педіатр призначає лікування, виникає практичне питання: чим годувати, щоб не нашкодити та допомогти організму швидше впоратися з хворобою. Апетит при температурі знижується, шлунок працює повільніше,

    Нежить у дитини найчастіше викликаний вірусами (ГРВІ), переохолодженням або алергією, що потребує зволоження повітря, промивання носа сольовими розчин

    Зелені соплі у дитини: що робити?

    Хвороби | 00:30, 15.05.2026

    Нежить у дитини найчастіше викликаний вірусами (ГРВІ), переохолодженням або алергією, що потребує зволоження повітря, промивання носа сольовими розчинами та використання аспіратора. Основна мета — полегшити дихання, розріджити слиз та запобігти ускла

    Сьогодні камери смартфонів стали частиною нашого побуту, а перші кроки малюка часто збирають лайки швидше, ніж він вчиться впевнено ходити. Ми щодня б

    Анти-шерентинг: чому обличчя дитини — це не контент для соцмереж

    Дитина | 21:07, 14.05.2026

    Сьогодні камери смартфонів стали частиною нашого побуту, а перші кроки малюка часто збирають лайки швидше, ніж він вчиться впевнено ходити. Ми щодня бачимо, як мами-блогерки чи відомі зірки виставляють кожен момент життя своїх дітей. І чесно? Це викл

    Хронічна втома у дітей — це стан тривалого (понад 6 місяців) виснаження, що не зникає після відпочинку, супроводжується слабкістю, порушенням сну та з

    Хронічна втома у дітей: таке буває?

    Дитина | 08:30, 14.05.2026

    Хронічна втома у дітей — це стан тривалого (понад 6 місяців) виснаження, що не зникає після відпочинку, супроводжується слабкістю, порушенням сну та зниженням концентрації. Основні причини включають дефіцит вітамінів (залізо, В12, D), стрес, перевант

    Коментарі до новини