Дитина каже, що їй нудно — що вона насправді має на увазі?

Розповідаємо, що може ховатися за дитячими скаргами на нудьгу і як на них реагувати.

Нудьгу часто сприймають як щось негативне, з чим неодмінно потрібно боротися. Однак, психологи і соціологи радять не надавати цьому почуттю особливого емоційного забарвлення, адже на ділі нудьга — це не добре і не погано.

Це все одно, що питати: "добре чи погано те, що ви не задоволені тим, як йдуть справи?". Це може призвести до винаходів або медичних відкриттів, а може викликати психологічні страждання.

Що може мати на увазі дитина, коли говорить "мені нудно"

Часом за скаргами на нудьгу ховаються зовсім інші емоції, просто діти не знають, як саме їх висловити або не можуть усвідомити, що конкретно їх турбує. Ось, у яких випадках дитина може говорити, що їй нудно.

Вона втомилася

У дитини дошкільного віку недостатньо сформована психіка, щоб у момент втоми усвідомити, що вона стомлена і хоче просто піти відпочивати. Через перенапруження інтерес до звичайних ігор вже пропав, на нові немає сил, дитина не знає, що з цим робити, і починає вередувати. Іноді достатньо дати їй відпочити, і вона знову повернеться до звичної діяльності з попереднім натхненням.

Їй не вистачає вашої уваги

Слово "нудно" можна витлумачити і як "мені самотньо, зверніть на мене увагу". В цьому випадку пропонувати дитині інші ігри безглуздо — вона потребує контакту з батьками, а не розваг.

Варто відкласти справи і поспілкуватися з дітьми, обійняти їх, посидіти поруч. Часто більшого і не потрібно, але якщо дитина не вгамовується, можна на годину стати її партнером по іграх, а коли вона сильно захопиться — піти.

Дійсно втратила інтерес

Часом нудьга — це просто нудьга. Вона виникає, коли у дитини забрали улюблений iPad або вона втомилася від різноманіття іграшок. У випадку з гаджетами варто знайомити дітей з ними якомога пізніше і давати на строго обмежений час. А щоб іграшки не приїдалися, краще на якийсь час прибирати частину з них, щоб дістати пізніше і подарувати дитині нові враження.

Як реагувати на скарги про нудьгу

Спробуйте дізнатися, що дитина насправді намагається сказати

Попросіть дитину пояснити, що вона має на увазі, коли говорить, що їй нудно. Можливо, в ході розмови ви з'ясуєте, в чому справжня причина такого настрою.

Постарайтеся знайти причинно-наслідкові зв'язки, наприклад, діти занудьгували тому, що їм заборонили користуватися комп'ютером або завели додому з вулиці, де їм ще хотілося грати. Знімати встановлені обмеження через скарги на нудьгу, звичайно, не варто, але ви хоча б будете розуміти, як діяти далі.

Не поспішайте пропонувати нове заняття

Не варто, щойно почувши скаргу, відразу пропонувати дитині альтернативи дозвілля. З нудьгою часто стикаються діти, які звикли жити з завантаженим графіком — школа, секції, гуртки, але раптово позбулись усіх звичних справ. Наприклад, під час канікул, діти не знають, чим себе зайняти просто тому, що не навчилися цьому: батьки завжди вирішували за них проблему дозвілля.

Дозвольте дитині якийсь час побути насамоті зі своїми емоціями, залишайтеся поруч, але не втручайтеся. Запропонуйте подумати, чим би вона хотіла зайнятися, нехай спробує різні розваги і вибере щось краще або придумає нове. Це допоможе розвинути в дитині самостійність і природне слідування своїм інтересам.

Не заперечуйте її емоції, але м'яко допоможіть з ними впоратися

Чого точно не варто робити — то це заперечувати емоції дитини, кажучи: "про яку нудьгу йде мова, коли у тебе стільки іграшок?", або соромити її через них "як ти можеш скаржитися на нудьгу, у тебе ж все є?!". Це не допоможе дитині одуматися і раптом зацікавитися чимось, а викличе додаткові негативні емоції і допоможе закритися.

Краще підтримайте дитину, поговоріть з нею, скажіть, що вам шкода, що вона так себе почуває. Після цього можете м'яко запропонувати альтернативи, але не гнівайтеся, якщо вона відмовляється від них, і не змушуйте займатися чимось проти волі. Закінчилися ідеї — так і скажіть їй, а потім запропонуйте подумати самій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як подорожувати з дитиною, яку нудить у транспорті?

Дитина | 20:20, 08.11.2025

Подорожі з дитиною в машині часто перетворюються на справжній кошмар для батьків, оскільки не всі діти спокійно переносять тривалі поїздки. Кожна друга дитина у віці від 2 до 12 років страждає на хворобу руху, яка в медицині називається кинетоз.

7 ознак, що дитині не вистачає вашої уваги

Сімейні справи | 07:30, 08.11.2025

У процесі дорослішання дитині доводиться долати декілька вікових криз. Причому найсерйознішим етапом вважається тінейджерство. Гормональні зміни і соціальне дорослішання призводять до того, що характер і поведінка дитини змінюються до невпізнаваності

Чи треба щось робити, якщо дитина лівша?

Дитина | 06:30, 08.11.2025

Якщо ваш малюк від народження хапається за іграшки лівою рукою, намагається орудувати ложкою чи малювати лише за її допомогою, то він, скоріше за все, шульга. Як і 15% людей у світі. Так, дитині-шульзі доведеться зіштовхнутися з деякими незручностями

Як навчити дитину засинати самостійно?

Дитина | 01:20, 08.11.2025

Уміння дитини засинати самостійно — це не лише запорука спокійного й тривалого дитячого сну, який є складовою частиною міцного здоров’я дитини, а й економія маминого часу, сил і нервів. Розповідаємо, яких умов потрібно дотримуватися, щоб ритуал засин

Що робити, якщо дитина прогулює школу?

Навчання | 22:30, 07.11.2025

Якщо запитати дорослих, то виявиться, що тих, хто жодного разу не прогуляв шкільні заняття, — лічені одиниці. Тому, дізнавшись про прогули своєї «копії», не варто істерити «Та я у твої роки…» Така реакція ситуацію не виправить, тільки викличе відторг

Чому підлітки хамлять батькам і як на це реагувати?

Сімейні справи | 21:30, 07.11.2025

На очах у занепокоєних батьків колись золота дитина перетворюється на… кактус. Радикальні зміни в характері свідчать про настання перехідного віку. З цим можна тільки привітати маму й тата, адже їхній малюк починає дорослішати. Тільки чомусь це зовсі

Осіння депресія у дитини: як її помітити?

Дитина | 20:30, 07.11.2025

Зазвичай поняття депресія не використовується стосовно дітей. До недавнього часу навіть медики вважали, що цей стан притаманний лише дорослим. Та з часом прийшло розуміння, що дратівливість, замкнутість, безпричинні істерики та невмотивовані напади а