5 кроків до підвищення самооцінки невпевнених у собі дітей

Adoption

Date: 14:50, 05.09.2024 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

200 Переглядів

Невпевненість у собі — це не просто сором’язливість. Дитина з низькою самооцінкою швидко підпадає під чужий вплив, не вміє обстоювати свої інтереси. І постійні схвалення на зразок «Ти такий розумний!», «Ти найкращий!» не підвищують самооцінку, навпаки, знижують — бо дитина почувається невідповідною встановленому рівню, невдахою та незграбною. На щастя, з цим можна успішно боротися у будь-якому віці!

4189_7a.png (387.93 Kb)

Крок 1. Навчайте дитину помічати радісні моменти!

Особливо корисно це для дітей, які часто скиглять, а навіть коли їм щось купують, невдоволені, та запитують: «Чому так мало?». Щоб привчити дитину до позитивного погляду на життя, увечері, перед сном, грайте у гру «П’ять моментів»: потрібно пригадати п’ять гарних моментів і п’ять не дуже гарних. Говорячи про «погане», дитина вчитиметься аналізувати свої почуття, емоції, а на переліку найкращих моментів почне розуміти, що день видався кращим, ніж здавалося. Водночас можна ненав’язливо підкреслити, як було приємно, що дитина сама помила за собою посуд, вигадала цікаву гру для молодшого братика/сестрички — все це допоможе дитині помічати позитивні риси у собі.

Крок 2. Надайте свободу в тих справах, що стосуються дитини!

Це насамперед славнозвісні одяг та меню, навколо яких стільки розмов! Діти обирають жахливі поєднання елементів одягу, постійно забруднюють нові речі. Батькам слід просто-таки тренуватися, щоб припинити обсмикувати дитину: «Не лізь у калюжу, забруднишся!», «Червоне до зеленого надягати не можна!». Погуляти на майданчику чи у парку, що купити на кишенькові гроші — всі ці дрібні рішення дуже важливі для самооцінки. Вона зростає, коли людина (будь-якого віку) контролює те, що стосується її буденного побутового життя.

Крок 3. Замініть слово «винний» на «відповідальний»!

Провина — це покарання, болісні безвихідні докори совісті; натомість відповідальність — це прагнення розв’язати проблему, уміння попрохати допомогу чи навіть прийняти невдачу та зробити висновки. Говорити: «А я попереджала!» марно, дитина зрозуміла наслідки, тепер їй потрібна підтримка. Самооцінка збільшується не тоді, коли дитина вислуховує нотації «як потрібно», а тоді, коли активно обмірковує способи розв’язання проблем і втілює їх.

Крок 4. Відпустіть ситуацію та змиріться з наслідками!

Здорова нормальна дитина завжди створює хаос. Вона ліпить з пластиліну. Його ще місяць знаходять у всіх кутках. Вона вчиться готувати — і розсипаний цукор навіть на люстрі. Вона тягне додому листочки і чудернацькі гілочки з вулиці, розбирає годинник замість конструктора, б’є посуд і віконне скло… Навряд чи ви хочете, щоб дитина посеред чистої кімнати лише сиділа на дивані з гаджетом. Замість марних спроб навести ідеальний порядок і постійного роздратування через це краще долучіться до веселощів. Якщо дитина гратиме із захопленням і задоволенням, вона охочіше допоможе вам прибрати наслідки бешкетування.

Крок 5. Не вимагайте від дитини більшого, ніж вона може!

Самостійно прибирати квартиру, доглядати за твариною, вивчити всі шкільні предмети на відмінно… Критерії змінюються з віком, але сварити дитину за те, що вона не виконала покладені на неї обов’язки, — це тільки викликати почуття провини. Адекватна самооцінка залежить від правильного розуміння своїх реальних можливостей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: