Гіперактивність у дитини – це риса характеру чи хвороба?

Раніше вважалося, якщо дитина активна – то вона безперечно здорова та щаслива. Але часом трапляється і так, що ця зайва енергійність починає дратувати не тільки маму з татом, а й самого маленького непосиду. З віком у дитини формується неможливість сконцентруватись на чомусь тривалий час, і це негативним чином впливає на навчання та життя в цілому. В подібних випадках мова може йти про таке захворювання, як гіперактивність, що сьогодні є на вустах у багатьох батьків. Що це за недуга така і чи завжди активний малюк є гіперактивним? Давайте спробуємо знайти відповіді на ці запитання.

В залежності від того, який із проявів переважає, виділяють три різновиди СДУГ:

– Синдром надмірної рухової активності без дефіциту уваги.
– Дефіцит уваги без гіперактивності.
– Дефіцит уваги з гіперактивністю – варіант, що зустрічається у більшості випадків.

На превеликий жаль, статистика каже про те, що з кожним роком кількість дітей з діагнозом СДУГ стає все більшою.

Прояви недуги є такими, що їх досить легко сплутати зі звичайними рисами характеру. Оскільки при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності грань між нормою та патологією є досить тонкою, робити певні висновки може лише кваліфікований спеціаліст. А от відповісти на питання, чи є необхідність звертатись до лікаря за допомогою, батьки можуть і самостійно.

Пропонуємо до Вашої уваги перелік основних симптомів СДУГ:

– У малюка з’являються проблеми зі сном: він дуже довго засинає та спить досить тривожно, може здригатися та кричати уві сні.
– Дитина весь час находиться у русі, під час сидіння совається на стільці, дригає ногами, постійно щось смикає руками, стукає пальцями по столу, тощо.
– Крихітка з СДУГ не може себе достатньо контролювати: малюк продовжує рухатись, навіть якщо надзвичайно стомився, і починає вередувати через свою втому. Зосередити увагу на чомусь довгий час у нього також не виходить.
– Маля стає розсіяним, його рухи переважно незграбні. Для нього зламати щось, впустити чи розлити – це звичайна справа, і з часом до такої поведінки звикають навіть батьки, списуючи її на особливість характеру.
– Дитина задає мільйон питань, але рідко дослуховує відповіді, бо в голові вже починають з’являтись нові ідеї.
– Емоції у малюка практично не контролюються: він може засміятись або заплакати буквально без причини.
– Крихітці важко адаптуватись в колективі через свою непосидючість та конфліктність.
– Дитина має погано розвинуту дрібну моторику, тому у неї визивають складнощі такі дії, як зав’язування шнурків, застібання ґудзиків та інші справи, що потребують уваги та скрупульозності.
– З часом виникають складнощі з навчанням: малюк може недописувати слова або починати їх написання не з першої букви, йому важко малювати дрібні елементи, складно навіть обвести щось по контуру.

Напевне, зараз більшість батьків впізнали і своїх крихіток у пунктах нашого списку. Проте, це зовсім не означає, що Ваша маля приречене на страшний діагноз, адже всі ці ознаки можуть бути банальним проявом характеру. Втім, аби не мучитись у здогадках, зверніться краще за консультацією до лікаря, щоб відкинути всі сумніви або не упустити потрібний момент.

Розпізнати у дитини розвиток СДУГ допоможуть спостереження за її поведінкою. Гіперактивний малюк поводить себе однаково як вдома, так і в колективі (в садочку, у школі, на дитячому майданчику). У той же час, здорова дитина може показувати свій характер лише близьким людям, а з незнайомими бути абсолютно спокійною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Фрукти, що можуть викликати алергію у дітей

Алергія | 01:20, 12.02.2026

Фрукти є незамінною частиною здорового харчування, проте для деяких дітей вони можуть стати причиною алергічних реакцій. Алергія на фрукти може проявлятися як легка свербіжна слизова оболонка або навіть як серйозна анафілактична реакція. Давайте розг

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Що ховається за слізьми перед сном: чому дитина протестує проти відпочинку?

Дитина | 20:30, 11.02.2026

Багатьом батькам знайоме це: день добігає кінця, здається, усе йде за планом, аж раптом — сльози, крик, відчай. Малюк відмовляється лягати у ліжко, ніщо не допомагає, і звичний вечір перетворюється на емоційне випробування. Щоб краще зрозуміти, чому

Що варто встигнути пояснити дитині до того, як вона подорослішає?

Дитина | 19:33, 11.02.2026

Дитинство — це час не лише гри, а й навчання тому, що згодом стане опорою в дорослому житті. Перші десять років — ключовий період, коли закладаються цінності, звички й уявлення про світ. Те, що дитина засвоїть у цей період, визначатиме її вибір, стос

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор