Психологи пояснили, звідки у дітей береться сором'язливість

За результатами численних досліджень передбачається, що темперамент (стиль емоційного реагування людини на своє оточення) вперше проявляється у немовлят 4-місячного віку. Він визначається шляхом демонстрації дитині деяких простих іграшок на зразок мобіля зі звірами, що висять на ньому, і вивчення його реакції. Цей простий тест завжди показує одне і те ж: діти, яких мобіль злякав або засмутив, найбільш схильні до прояву сором'язливості в більш старшому віці. Даний тип особистості особливо чутливий до будь-яких змін в оточенні і може з легкістю засмутитися від найрутинніших речей на зразок дзвінка у двері або зміни підгузника. І навпаки, немовлята, які відреагували на появу іграшки позитивно або нейтрально, схильні до прояву соціальної активності в дошкільному віці.

Дивно, але ця закономірність виходить далеко за рамки дитинства, а реакція немовлят на мобіль у 4 місяці дозволяє припустити, наскільки сором'язливими або соціально активними вони будуть у підлітковому віці. Різниця між сором'язливими і відкритими дітьми дошкільного віку проявляється в їх біології та особливості роботи мозку, що дає можливість припустити наявність у сором'язливості сильної біологічної бази. Більш того, вона може бути частиною особистості людини з самого раннього віку.

Але чи означає це, що оточення не грає ніякої ролі у появі сором'язливості? І чи варто так турбуватися про те, що ви сором'язливі?

Те, що у темпераменту є біологічна основа, ще не означає, що він не може змінюватися. Характер дитини мінливий, і з часом її негативна реакція на нових людей, предмети і ситуації може стати менш вираженою. Більше того, немає нічого поганого в тому, щоб бути трохи сором'язливим. Характер багатьох дітей можна описати як "такий, що повільно розгортається", і деяким дітям просто потрібен час, щоб адаптуватися до свого оточення, перш ніж вони зможуть долучитися до веселощів. Втім, слід зазначити, що у світі існує особлива категорія немовлят (10-15% від загального їх числа), що відрізняються вкрай високою чутливістю. Це діти з найбільш вираженим ризиком розвитку сором'язливості. У частини цих дітей (майже у 40%) у майбутньому може навіть розвинутися соціофобія.

Тому якщо у вас є дуже чутлива дитина, яка після якогось часу все одно не може звикнути до присутності знайомих людей або якогось місця, знайте, що існують способи запобігти розвитку у неї соціофобії. Тут дуже допоможе підтримка з боку батьків. Так, дослідження показали, що ризик появи у дитини сором'язливості істотно знижується, якщо у неї чутлива і чуйна мама, адекватно реагує на всі її потреби. Тому навіть коли йдеться про дітей, які легко засмучуються від нових або непростих ситуацій, наявність батьків, що дослухуються до потреб дитини, може послужити свого роду буфером проти розвитку у неї сором'язливості і соціофобії.

Стиль виховання може вплинути на те, як у сором'язливих дітей, в порівнянні з дітьми доброзичливими, розвивається моральність і совість. Наприклад, сором'язливі діти, схильні появі почуття тривожності, можуть дуже легко засмутитися, якщо їм виносять догану за порушення правил. Вони потребують дисципліни у легкій формі, оскільки дуже швидко починають відчувати провину за свої проступки. А більш відкриті і безстрашні діти не завжди реагують на легку дисципліну, вимагаючи до себе більшої уваги, коли вони порушують правила, оскільки менш схильні відчувати через це докори сумління.

Результати проведених досліджень дають можливість зробити висновок, що насіння сором'язливості і доброзичливості закладаються в людині в ранньому віці і мають сильну біологічну основу. Однак анатомія не визначає долю, і якщо у вас є дитина, надзвичайно чутлива до будь-яких змін в оточенні, то адаптуватися до нових речей їй допоможе тільки ваше чуйне виховання. Це запобіжить розвитку в неї страху або тривожності. Нехай у сором'язливості і є біологічний фундамент, але немає ніякої гарантії, що у вас буде двоє дітей з однаковим характером. У вас може бути одна сором'язлива і неспокійна дитина, а друга може бути невгамовною і безстрашною.

Якщо це так, то дуже важливо пам'ятати про необхідність адаптації свого стилю виховання до потреб кожного з дітей, і те, що спрацьовує з одним із них, може не мати дії на іншого.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Коли новонароджений починає агукати і що це означає?

Немовля | 23:30, 22.01.2026

Агукання — це перші усвідомлені звуки, які видає немовля у відповідь на голоси, емоції та контакт з дорослими. Зазвичай це поєднання голосних і м’яких приголосних на кшталт «а», «у», «гу», «агу». Це не випадкові звуки, а важливий етап мовленнєвого ро

Про дружбу батьків з дітьми: де межа?

Сімейні справи | 22:30, 22.01.2026

Багато батьків хочуть бути для дитини максимально близькими: щоб вона довіряла, ділилася переживаннями та не боялася говорити правду. Саме звідси й з’являється ідея «бути другом». Але дружба і батьківство — не тотожні ролі, і змішування їх без усвідо

5 порад від психологів, як батькам краще зрозуміти дитину

Сімейні справи | 21:30, 22.01.2026

Психологи наголошують: ефективне батьківство не зводиться до контролю чи постійних заборон. Воно будується на довірі, уважності та щирому контакті з дитиною.

Ранній контакт з собакою формує здоровішу дитину

Здоров'я | 20:30, 22.01.2026

Раннє спілкування з собакою може стати важливою частиною розвитку малюка. Педіатри дедалі частіше наголошують на користі такого контакту, адже він позитивно впливає як на фізичне, так і на емоційне здоров’я дитини.

Чому дитина гризе нігті і як на це реагувати?

Дитина | 19:30, 22.01.2026

Найпоширеніша причина, що дитина гризе нігті, — це емоційне напруження. Дитина може гризти нігті під час стресу, хвилювання, очікування або в незнайомій ситуації. Це може бути пов’язано зі школою, конфліктами, змінами в сім’ї або надмірними вимогами

Як батькам не зіпсувати стосунки з дітьми-підлітками?

Сімейні справи | 23:30, 21.01.2026

Більшість батьків підлітків зізнаються в тому, що їм важко спілкуватися зі своїми дітьми, а процес виховання перетворився на велику проблему: підлітки не хочуть нікого слухати, огризаються, не терплять зауважень, порад і настанов. Часто у відповідь п

Дитина не хоче носити окуляри: що робити?

Дитина | 23:30, 21.01.2026

В яких випадках дітям призначають окуляри, чому вони не хочуть їх носити та як це можна виправити, порадами поділився офтальмолог Володимир Мельник.