Психологи пояснили, звідки у дітей береться сором'язливість

За результатами численних досліджень передбачається, що темперамент (стиль емоційного реагування людини на своє оточення) вперше проявляється у немовлят 4-місячного віку. Він визначається шляхом демонстрації дитині деяких простих іграшок на зразок мобіля зі звірами, що висять на ньому, і вивчення його реакції. Цей простий тест завжди показує одне і те ж: діти, яких мобіль злякав або засмутив, найбільш схильні до прояву сором'язливості в більш старшому віці. Даний тип особистості особливо чутливий до будь-яких змін в оточенні і може з легкістю засмутитися від найрутинніших речей на зразок дзвінка у двері або зміни підгузника. І навпаки, немовлята, які відреагували на появу іграшки позитивно або нейтрально, схильні до прояву соціальної активності в дошкільному віці.

Дивно, але ця закономірність виходить далеко за рамки дитинства, а реакція немовлят на мобіль у 4 місяці дозволяє припустити, наскільки сором'язливими або соціально активними вони будуть у підлітковому віці. Різниця між сором'язливими і відкритими дітьми дошкільного віку проявляється в їх біології та особливості роботи мозку, що дає можливість припустити наявність у сором'язливості сильної біологічної бази. Більш того, вона може бути частиною особистості людини з самого раннього віку.

Але чи означає це, що оточення не грає ніякої ролі у появі сором'язливості? І чи варто так турбуватися про те, що ви сором'язливі?

Те, що у темпераменту є біологічна основа, ще не означає, що він не може змінюватися. Характер дитини мінливий, і з часом її негативна реакція на нових людей, предмети і ситуації може стати менш вираженою. Більше того, немає нічого поганого в тому, щоб бути трохи сором'язливим. Характер багатьох дітей можна описати як "такий, що повільно розгортається", і деяким дітям просто потрібен час, щоб адаптуватися до свого оточення, перш ніж вони зможуть долучитися до веселощів. Втім, слід зазначити, що у світі існує особлива категорія немовлят (10-15% від загального їх числа), що відрізняються вкрай високою чутливістю. Це діти з найбільш вираженим ризиком розвитку сором'язливості. У частини цих дітей (майже у 40%) у майбутньому може навіть розвинутися соціофобія.

Тому якщо у вас є дуже чутлива дитина, яка після якогось часу все одно не може звикнути до присутності знайомих людей або якогось місця, знайте, що існують способи запобігти розвитку у неї соціофобії. Тут дуже допоможе підтримка з боку батьків. Так, дослідження показали, що ризик появи у дитини сором'язливості істотно знижується, якщо у неї чутлива і чуйна мама, адекватно реагує на всі її потреби. Тому навіть коли йдеться про дітей, які легко засмучуються від нових або непростих ситуацій, наявність батьків, що дослухуються до потреб дитини, може послужити свого роду буфером проти розвитку у неї сором'язливості і соціофобії.

Стиль виховання може вплинути на те, як у сором'язливих дітей, в порівнянні з дітьми доброзичливими, розвивається моральність і совість. Наприклад, сором'язливі діти, схильні появі почуття тривожності, можуть дуже легко засмутитися, якщо їм виносять догану за порушення правил. Вони потребують дисципліни у легкій формі, оскільки дуже швидко починають відчувати провину за свої проступки. А більш відкриті і безстрашні діти не завжди реагують на легку дисципліну, вимагаючи до себе більшої уваги, коли вони порушують правила, оскільки менш схильні відчувати через це докори сумління.

Результати проведених досліджень дають можливість зробити висновок, що насіння сором'язливості і доброзичливості закладаються в людині в ранньому віці і мають сильну біологічну основу. Однак анатомія не визначає долю, і якщо у вас є дитина, надзвичайно чутлива до будь-яких змін в оточенні, то адаптуватися до нових речей їй допоможе тільки ваше чуйне виховання. Це запобіжить розвитку в неї страху або тривожності. Нехай у сором'язливості і є біологічний фундамент, але немає ніякої гарантії, що у вас буде двоє дітей з однаковим характером. У вас може бути одна сором'язлива і неспокійна дитина, а друга може бути невгамовною і безстрашною.

Якщо це так, то дуже важливо пам'ятати про необхідність адаптації свого стилю виховання до потреб кожного з дітей, і те, що спрацьовує з одним із них, може не мати дії на іншого.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому каші є невід’ємною частиною раціону багатьох дітей?

Дитяче харчування | 20:31, 15.02.2026

Вони не лише смачні, а й корисні, адже містять вітаміни, мінерали та необхідні для росту і розвитку поживні речовини. Однак смаки малюків можуть бути досить вибагливими. Які ж каші найчастіше подобаються дітям?

Звички батьків, які найбільше дратують дітей

Сімейні справи | 07:30, 15.02.2026

У процесі виховання ми, батьки, часто забуваємо, що наші слова, вчинки та звички мають значний вплив на дітей. Навіть із найкращими намірами ми можемо мимоволі створювати ситуації, які викликають у них роздратування.

Чому діти втрачають апетит?

Дитяче харчування | 06:30, 15.02.2026

Проблеми з апетитом у дітей – це питання, яке турбує багатьох батьків. Дитина, яка відмовляється від їжі, викликає занепокоєння, але важливо зрозуміти, що такі ситуації можуть мати різні причини.

Ознаки, що дитина скоро "сяде вам на шию"

Сімейні справи | 01:30, 15.02.2026

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо

Ідеальні собаки для родин з дітьми

Сімейні справи | 00:30, 15.02.2026

Вибір собаки для сім’ї з дітьми — відповідальне рішення, яке потребує врахування характеру породи, рівня активності та терпимості до дитячих пустощів. Деякі собаки особливо добре підходять для родинного життя.

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д