Рахіт у дитини: симптоми і профілактика

У дітей, хворих на рахіт, частіше виникають хвороби органів дихання і травлення, в них відзначають схильність до важчого, часто ускладненого перебігу інфекційних процесів, які часто переходять у хронічні форми.

Виникає рахіт через нестачу в організмі малюка кальциферолу або вітаміну Д. Людина може отримати цей вітамін двома способами: з продуктів харчування і шляхом синтезу в шкірі під впливом ультрафіолетових променів. Саме з цієї причини найчастіше рахіт прогресує і виникає у дітей взимку, а також у жителів північних країн.

Функція вітаміну Д в організмі — це регулювання фосфорно-кальцієвого обміну. Потреба в кальції у маленьких дітей набагато вища, ніж у дорослих і дітей старшого віку. Для засвоювання кальцію необхідні метаболіти, які утворюються за рахунок вітаміну Д у печінці, нирках і кишечнику. Останнім часом захворюваність на рахіт пов’язують не тільки з дефіцитом кальциферолу, а й недостатнім надходженням в організм кальцію і фосфору.

Особливо часто це спостерігається у недоношених дітей, двійнят, малюків на штучному вигодовуванні, яких рано перевели на коров’яче молоко. Основний запас кальцію формується на останніх тижнях вагітності, тому в разі передчасних пологів і багатоплідної вагітності, він може бути недостатнім. Для таких дітей особливо важливим є грудне вигодовування, адже з жіночого молока кальцій засвоюється на 70%, фосфор на 50%, а з коров’ячого — на 30 і 20% відповідно. У разі неможливості природного харчування необхідно підібрати максимально адаптовану до складу жіночого молока суміш. Здатність шкіри виробляти вітамін Д залежить і від її кольору, так у смаглявих людей вона набагато нижча, ніж у світлошкірих блондинів, тому темношкірим малюкам, які проживають у регіонах, де є нестача сонячних променів, рекомендується профілактичний прийом вітаміну Д не тільки в зимові місяці, а протягом усього року. Ще однією причиною розвитку рахіту є вуглеводне харчування, коли дитина недоотримує молочних і м’ясних продуктів, а основний раціон складається з вуглеводної (особливо рафінованої) їжі (манна каша, здоба).

Крім нестачі кальцію, фосфору і вітаміну Д, при рахіті спостерігається нестача вітамінів А, В, С, магнію, цинку, міді, заліза. Діти з рахітом частіше хворіють на респіраторні захворювання, погано сплять, дратівливі, плаксиві. Перші ознаки захворювання виявляються вже в 1-3 місяці, при прогресуванні рахіту їх стає все більше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому стерильність шкодить дитячому здоров'ю

Ознаки рахіту у грудних дітей

1. Підвищена пітливість, особливо голови, долоньок. Дитина часто треться головою об подушку, від чого на потилиці утворюється лисина.

2. Розлад травлення, сеча з різким неприємним запахом.

3. Розм’якшення кісток черепа, які утворюють краї джерельця. Надалі при посиленні рахіту спостерігається сплощення потилиці, непропорційна форма голови, поява лобових горбів.

4. Пізніше прорізування зубів.

5. Викривлення грудної клітини (її випинання або навпаки западання), О-подібна або Х-подібна форма ніг, потовщення на ребрах і зап’ястях.

6. Зниження м’язового тонусу, розпущеність суглобів, затримка в руховій активності, плоский розпластаний живіт.

7. Розвиток анемії, збільшення печінки та селезінки.

8. Часті респіраторні і кишкові інфекційні захворювання. Внаслідок зниженого імунітету такі діти вже в ранньому віці можуть перенести пневмонію, бронхіти.

9. Надалі відбувається викривлення хребта, утворення рахітного горбу, звуження тазу.

Якщо лікар помітив у вашої дитини перші ознаки рахіту, то не можна залишати це без уваги, тому що хвороба може викликати непоправні порушення в розвитку малюка (плоскостопість, викривлення хребта, ніг та грудної клітки). Лікування рахіту включає в себе: режим дня, скоригований так, щоб у ньому було достатньо часу для прогулянок на свіжому повітрі, раціон харчування, спрямований на заповнення відсутніх вітамінів і мікроелементів, спеціальна лікувальна гімнастика, масаж, плавання. Обов’язково до лікування додадуться аптечні препарати вітаміну Д, кальцію, фосфору, при супутній анемії — препарати заліза, дисбактеріозі — пробіотики, пребіотики та ін. При рахіті, як правило, відкладається вакцинація дитини до періоду стабілізації аналізів, тобто на час проведення специфічного лікування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Якщо дитина скрегоче зубами

Дитина | 22:30, 20.01.2026

Скрегіт зубами у дітей, відомий як бруксизм, зустрічається достатньо часто. Приблизно у 20% дітей може розвинутися цей стан до 11 років. Бруксизм у дітей, ймовірно, виникає через поєднання психологічних факторів, сімейного анамнезу та чинників навкол

З якого віку дитині можна робити операцію з вирівнювання перегородки носа?

Дитина | 01:20, 19.01.2026

Носова перегородка — це хрящова та кісткова пластина, яка розділяє праву й ліву носові порожнини. У більшості людей вона дещо викривлена, але не завжди це викликає проблеми. Проте в деяких випадках викривлення настільки сильне, що перешкоджає нормаль

Риносинусит: небезпечне ускладнення після ГРВІ

Хвороби | 20:30, 18.01.2026

Лікарі застерігають: тривалі виділення з носа можуть свідчити не просто про «затяжну застуду», а про серйозне ускладнення — риносинусит.

Що робити, якщо дитина не фокусує увагу на предметі?

Дитина | 20:30, 18.01.2026

Замість розпачу важливо зрозуміти: така поведінка є не ознакою байдужості чи лінощів, а сигналом, що потрібно змінити підхід. Рішенням може стати розвиток навички, яка називається «комунікативною діяльністю». Про це розповіла педіатриня Marissa Penny

Дитина не тримає сечу під час сміху: чому?

Дитина | 18:28, 17.01.2026

Сміхова інконтиненція — це ненавмисне сечовипускання під час сміху, яке не супроводжується іншими порушеннями функцій сечової системи. Найчастіше така проблема виявляється у дітей віком 5–10 років, переважно у дівчат, хоча хлопчики також можуть бути

Як запобігти розвитку алергії у дитини?

Алергія | 07:30, 17.01.2026

Педіатриня Вікторія Хоменко поділилася порадами, як правильно діяти майбутнім мамам, батькам немовлят і сім’ям, де є діти з групи ризику.

Діагностика пневмонії у дітей: що краще робити — УЗД чи рентген?

Хвороби | 06:30, 17.01.2026

Для батьків це завжди тривожний діагноз: підвищена температура, кашель, часте дихання та зміни за прослуховування легень змушують негайно звертатися до лікаря. Але яким методом краще підтвердити діагноз — ультразвуковим дослідженням чи рентгеном.