Причини страхів та агресії у дитини

Діти надзвичайно чутливі до будь-яких негативних проявів навколишнього світу. У такий непростий час надзвичайно складно підтримувати свій психологічний стан. Нелегко також забезпечувати спокійну та сприятливу для розвитку атмосферу вдома. До того ж пережиті негаразди та біди обов’язково залишають свій слід, з яким треба працювати.

Дитячі страхи – одна з найпоширеніших проблем, з якою батьки звертаються до психологів. Річ у тому, що страх є вродженою базовою емоцією, яка властива кожній людині. Зазвичай страхи загострюються у старшому дошкільному віці. Це пов’язано з тим, що дитина дорослішає. Втім, є й інші цілком реальні причини страхів у дітей.

Негативний досвід
Якщо одного разу з дитиною сталося щось травматичне або неприємне, вона може боятися цього. Наприклад, дитину покусав собака, і вона почала боятися тварин. Або у дитини стався неприємний інцидент у воді і вона боїться плавати та купатися. Будь-який сильний переляк може спровокувати виникнення стійких страхів.

Поведінка близьких людей
Страхом можна «заразитися» від близьких та значущих дорослих. Нерідко дітей ненавмисно залякують якимось об’єктом, який надалі стає причиною постійних невротичних переживань.

Гіперопіка
Через надмірну опіку діти стають невпевненими у собі та дуже боязкими. Такі діти можуть боятися багатьох простих речей.

Сімейні конфлікти
Сімейне виховання та особливості взаємин у сім’ї можуть впливати на виникнення страхів. Наприклад, брак уваги може служити каталізатором дитячих страхів, а конфлікти у родині впливають на втрату відчуття безпеки, і як наслідок, появу страхів.

Як боротися з дитячими страхами

Перше, що необхідно зробити, розібратися, чого боїться дитина, та звідки у неї цей страх. До кожної дитини має бути індивідуальний підхід, тому обов’язково зверніться до спеціаліста, якщо не можете розібратися з цим питанням самостійно.

Найпоширеніші способи боротьби зі страхами:

- розмови
- увага та турбота
- арт-терапія (пісок, малювання, ліпка)
- казкотерапія
- ігри, прогулянки.

Причини агресії у дітей

На певному етапі розвитку агресивна поведінка притаманна багатьом дітям. Річ у тому, що таким чином діти висловлюють своє незадоволення та інші негативні емоції. Втім, бувають й інші причини проявів агресії.

Вивчена поведінка
Дитина вчиться поводитися у оточення. Не виключено, що хтось із близьких час від часу проявляє агресію.

Спосіб зняти напругу
Діти не вміють переживати емоції, як дорослі, тому іноді можуть зняти напругу та невдоволення через такий неприємний спосіб.

Захист
Іноді агресія – це прагнення захистити себе, свій простір або свої речі.

Спосіб підтвердити свій авторитет
Тут мова йде про більш дорослих дітей та підлітків. Булінг доволі поширене явище серед підлітків, адже у такий спосіб вони намагаються підтвердити власний авторитет або сподобатися комусь із однолітків.

Як боротися з агресією
Перше, на що варто звернути увагу, це пригнічення негативних емоцій. Психологи радять ніколи не пригнічувати у дитини такі прояви, як плач, роздратування, гнів та крик. Це призводить до того, що у дитини виникає гостре відчуття несправедливості. Образа є, а проявити її не можна. Як наслідок, образа сидить всередині і дитина все одно знаходить, як дати вихід цим емоціям.

Якщо емоції не знаходять правильний вихід, дитина може направляти гнів на себе (аутоагресія) або стає пасивно-агресивною. Діти, яким не дають проявляти негативні емоції, переходять до пасивних способів. Це може проявлятися в недовірі до оточуючих, поганій поведінці та ігноруванні прохань.

Тому дозволяйте дитині кричати та злитися. Не сердьтеся у відповідь і не змушуйте дитину подавляти свої почуття. При капризах та істериках дитини необхідно зберігати спокій та намагатися пояснити, чому вона так поводиться, та що стало причиною такої поведінки.

Допоможіть дитині пережити погані відчуття. Висловлюйте слова підтримки та розуміння, обніміть, поцілуйте, розповідайте, як екологічно справлятися з проявами гніву. Обов’язково зверніть увагу на те, що провокує дитину на агресію та спробуйте уникати таких ситуацій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи мають батьки бути друзями своїм дітям?

Сімейні справи | 08:30, 13.12.2025

Часто кажуть, що батьки мають бути друзями своїм дітям. Певною мірою це так. Але не на 100%.

Як не втратити контакт з «токсичними» підлітками?

Сімейні справи | 06:30, 13.12.2025

Що ж відбувається з нашими дітьми в період їх дорослішання? Чому вони часом стають такими нестерпними? Як правильно спілкуватися з підлітками, щоб не втратити з ними контакт? На ці та інші запитання відповіла психологиня Вікторія Островська.

10 правил класної мами

Мама | 20:30, 10.12.2025

Мама – найрідніша людина для кожного з нас. Вона поруч у найскрутніші моменти та визначні дні. Завжди підтримає і вислухає, дасть вірну пораду та захистить у потрібний момент. У свою чергу, кожна жінка хоче бути для своєї дитини класною мамою. Проте

Психологи пояснили, чому батькам варто уникати порівняння своєї дитини з іншими

Сімейні справи | 09:30, 09.12.2025

Експерти Центру когнітивно-поведінкової терапії зазначають, що в процесі виховання дітей батькам часто доводиться зіштовхуватися з необхідністю балансувати між соціальними нормами (“що вважається правильним/прийнятним/успішним”) та індивідуальністю д

Науковці переконані, що зумери «отупіли»

Психологія | 00:30, 09.12.2025

Зумери (Покоління Z) – це люди, народжені приблизно з середини 1990-х (1996-1997) до початку 2010-х (2010-2012), які виросли в епоху смартфонів та інтернету, є «цифровими аборигенами». Їх характеризує технологічна грамотність, багатозадачність, свідо

Науковці пояснили, чому в дитинстві нам здавалось, що день довший, а час йде повільніше

Психологія | 22:30, 08.12.2025

Професорка з Ірландії Тереза Маккормак пояснює, що діти сприймають час через емоції, а не – лінійність подій. У дітей окремо від сприйняття тривалості розвивається здатність оцінювати швидкоплинність часу.

Чому важливо хвалити підлітків?

Школярі | 21:30, 08.12.2025

Науковці запевняють, що соціальні зв’язки та стосунки, сформовані в ранньому підлітковому віці, відіграють вирішальну роль у формуванні психічного та фізичного здоров’я у майбутньому.