Причини страхів та агресії у дитини

Діти надзвичайно чутливі до будь-яких негативних проявів навколишнього світу. У такий непростий час надзвичайно складно підтримувати свій психологічний стан. Нелегко також забезпечувати спокійну та сприятливу для розвитку атмосферу вдома. До того ж пережиті негаразди та біди обов’язково залишають свій слід, з яким треба працювати.

Дитячі страхи – одна з найпоширеніших проблем, з якою батьки звертаються до психологів. Річ у тому, що страх є вродженою базовою емоцією, яка властива кожній людині. Зазвичай страхи загострюються у старшому дошкільному віці. Це пов’язано з тим, що дитина дорослішає. Втім, є й інші цілком реальні причини страхів у дітей.

Негативний досвід
Якщо одного разу з дитиною сталося щось травматичне або неприємне, вона може боятися цього. Наприклад, дитину покусав собака, і вона почала боятися тварин. Або у дитини стався неприємний інцидент у воді і вона боїться плавати та купатися. Будь-який сильний переляк може спровокувати виникнення стійких страхів.

Поведінка близьких людей
Страхом можна «заразитися» від близьких та значущих дорослих. Нерідко дітей ненавмисно залякують якимось об’єктом, який надалі стає причиною постійних невротичних переживань.

Гіперопіка
Через надмірну опіку діти стають невпевненими у собі та дуже боязкими. Такі діти можуть боятися багатьох простих речей.

Сімейні конфлікти
Сімейне виховання та особливості взаємин у сім’ї можуть впливати на виникнення страхів. Наприклад, брак уваги може служити каталізатором дитячих страхів, а конфлікти у родині впливають на втрату відчуття безпеки, і як наслідок, появу страхів.

Як боротися з дитячими страхами

Перше, що необхідно зробити, розібратися, чого боїться дитина, та звідки у неї цей страх. До кожної дитини має бути індивідуальний підхід, тому обов’язково зверніться до спеціаліста, якщо не можете розібратися з цим питанням самостійно.

Найпоширеніші способи боротьби зі страхами:

- розмови
- увага та турбота
- арт-терапія (пісок, малювання, ліпка)
- казкотерапія
- ігри, прогулянки.

Причини агресії у дітей

На певному етапі розвитку агресивна поведінка притаманна багатьом дітям. Річ у тому, що таким чином діти висловлюють своє незадоволення та інші негативні емоції. Втім, бувають й інші причини проявів агресії.

Вивчена поведінка
Дитина вчиться поводитися у оточення. Не виключено, що хтось із близьких час від часу проявляє агресію.

Спосіб зняти напругу
Діти не вміють переживати емоції, як дорослі, тому іноді можуть зняти напругу та невдоволення через такий неприємний спосіб.

Захист
Іноді агресія – це прагнення захистити себе, свій простір або свої речі.

Спосіб підтвердити свій авторитет
Тут мова йде про більш дорослих дітей та підлітків. Булінг доволі поширене явище серед підлітків, адже у такий спосіб вони намагаються підтвердити власний авторитет або сподобатися комусь із однолітків.

Як боротися з агресією
Перше, на що варто звернути увагу, це пригнічення негативних емоцій. Психологи радять ніколи не пригнічувати у дитини такі прояви, як плач, роздратування, гнів та крик. Це призводить до того, що у дитини виникає гостре відчуття несправедливості. Образа є, а проявити її не можна. Як наслідок, образа сидить всередині і дитина все одно знаходить, як дати вихід цим емоціям.

Якщо емоції не знаходять правильний вихід, дитина може направляти гнів на себе (аутоагресія) або стає пасивно-агресивною. Діти, яким не дають проявляти негативні емоції, переходять до пасивних способів. Це може проявлятися в недовірі до оточуючих, поганій поведінці та ігноруванні прохань.

Тому дозволяйте дитині кричати та злитися. Не сердьтеся у відповідь і не змушуйте дитину подавляти свої почуття. При капризах та істериках дитини необхідно зберігати спокій та намагатися пояснити, чому вона так поводиться, та що стало причиною такої поведінки.

Допоможіть дитині пережити погані відчуття. Висловлюйте слова підтримки та розуміння, обніміть, поцілуйте, розповідайте, як екологічно справлятися з проявами гніву. Обов’язково зверніть увагу на те, що провокує дитину на агресію та спробуйте уникати таких ситуацій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Мамо, я – гей: що треба знати батькам про сексуальну орієнтацію підлітків?

Психологія | 12:10, 14.10.2025

Орієнтація — це не один вчинок і не разовий експеримент. Це стійкий, тривалий патерн емоційного та/або сексуального потягу. Вона визначається не тільки тим, що колись сталося, а передусім — ким ви цікавитесь постійно, з ким уявляєте стосунки, до кого

Науковці заявили, що існує 50% ймовірність, що ми живемо в симуляції

Психологія | 06:20, 13.10.2025

Професор Колумбійського університету Девід Кіпінг провів математичний аналіз гіпотези «симульованого Всесвіту» — і дійшов висновку, що шанси розділилися навпіл: 50 на 50.

Коли батькам починати розмову з дочкою про місячні?

Дитина | 06:20, 12.10.2025

Сімейний психолог і сексолог Ольга Гома відповіла на найпоширеніші запитання батьків про статеве виховання, зокрема, про початок менструації.

Як запахи впливають на нашу поведінку?

Здоров'я | 07:40, 10.10.2025

Здатність відчувати запахи – одна з найцінніших природних можливостей людини. Часто недооцінювана в сучасному світі, ця здібність має значний вплив на наше фізичне та емоційне благополуччя. Хоча зорове та слухове сприйняття зазвичай вважаються найваж

Одружені почуваються здоровішими і щасливішими за самотніх чоловіків і жінок

Сімейні справи | 00:30, 06.10.2025

Спільне дослідження Мічиганського університету та Університету менеджменту Сінгапуру показало, що сімейні люди здоровіші та більш задоволені своїм життям порівняно з самотніми чоловіками та жінками.

Чому шкідливо бути ідеальною мамою?

Мама | 11:20, 05.10.2025

Прагнення бути «ідеальною мамою» шкідливе, оскільки призводить до материнського вигорання, стресу, почуття провини, а також до негативного впливу на дитину (страх помилок, невпевненість) та втрати рівноваги в інших сферах життя. Замість ідеалу варто

Що батькам треба знати про дітей-інтровертів?

Сімейні справи | 09:30, 04.10.2025

Батькам дітей-інтровертів слід розуміти, що це нормальний, а не негативний тип характеру, який потребує терпіння, розуміння та підтримки. Важливо цінувати дитину такою, якою вона є, забезпечувати їй спокій, власний простір та час для усамітнення, а т