Що робити батькам, якщо дитина почала красти?

Якою б порядною не була родина, одного дня будь-яка дитина може принести додому крадену річ. Звісно, це неприємна ситуація, яка потребує уваги батьків. Проте вона не є ознакою, що малюк виросте злочинцем. Така поведінка не трапляється просто так, щоб оцінити серйозність ситуації та допомогти, треба розуміти причини. Інакше ситуація може повторитися. Чому діти крадуть, як батькам на це правильно реагувати, щоб подібних ситуацій більше не було, та коли крадіжки переростають у клептоманію?

У питаннях допомогли розібратися лікарка психологиня-консультантка Леся Мироняк, психологиня, дитяча психотерапевтка Тетяна Окаєвич та психологиня, арттерапевтка Дарія Кудінова.

Красти можуть як маленькі діти, які ще не можуть побудувати складний ланцюжок причинно-наслідкового зв’язку, так й підлітки, які вже точно знають, що роблять.

У будь-якому віці для крадіжки є причина. Психологині допомогли розібратися, що ж слугує поштовхом малюків до крадіжки у різному віці.

Діти від трьох років

В ранньому віці дитина не може красти навмисно. Вона просто недостатньо зріла, щоб усвідомити свою поведінку та зрозуміти, що брати чуже не можна.

Психологиня Леся Мироняк пояснює це тим, що з 2 до 7 років розуміння причинно-наслідкових зв’язків ще недостатньо сформоване. У дітей з підвищеною емоційною вразливістю відсутність такого розуміння може тривати до 9 років.

Навіть попри пояснення батьків незрілість префронтальної кори головного мозку може спонукати повторювати крадіжки. Адже дітям ще важко контролювати дії й усвідомити наслідки.

Віковий егоцентризм та відсутність кордонів
Усі діти — егоїсти. Вони звикли, що світ обертається навколо їхніх потреб, тож ще не можуть поставити себе на місце іншої людини. Також діти не розуміють, що їхні дії можуть комусь нашкодити.

Психологиня Леся Мироняк заспокоює, що це просто етап фізіологічного розвитку і не є ознакою поганого виховання чи патології.

Ще одним фактором, який може спонукати до крадіжки — відсутність особистих кордонів у родині. Тоді дитина може думати, що всі речі — спільні.

Наслідування та генетика
Відомо, що діти багато в чому копіюють поведінку дорослих. Та інколи така поведінка може бути ознакою патології та зумовленою генетично.

"У таких випадках розібратися з причинами може психолог за допомогою спеціалізованих методик. Також може знадобитися консультація психіатра", — каже психологиня.

Відсутність довіри
Інколи діти можуть красти тому, що бояться запитати дозволу у батьків відкрито. Це свідчить про проблеми з довірою у родині.

Бажання уваги
Ще однією причиною такої поведінки може бути просте бажання уваги. Дітям може здаватися, що їх не помічають. Саме тому вони шкодять чи беруть заборонене, не задумуючись про наслідки.

В окремих випадках крадіжка може бути проявом помсти, що дитину не помічають. Через образу вона хоче зробити щось на зло іншим.

акож дитина може просто заздрити, що в когось є річ, а в неї немає. Іноді дитина може красти в речі в людей, з якими хоче потоваришувати, але просто не вміє чи соромиться сказати про це.

Емоційна депривація та проблеми із самоконтролем
Леся Мироняк зауважила, що заборона батьків висловлювати емоції, наприклад, голосно сміятися чи плакати, може призвести до того, що діти починають красти для самоствердження.

Так вони намагаються проявити ту чи іншу невисловлену емоцію.

Також крадіжки властиві дітям із проблемами самоконтролю. Так відбувається у дітей з розладом дефіциту уваги й гіперактивності через особливості розвитку нервової системи.

Чому крадуть підлітки
На відміну від маленьких дітей підлітки вже можуть зрозуміти, що вони роблять і яка відповідальність за це чекає. Найчастіше вони йдуть на цей крок, щоб привернути до себе увагу дорослих чи самоствердитися.

Та ніколи й нічого не буває просто так. Отож причиною крадіжок могли послугувати:

Пережиті фізіологічні та психологічні травми в дитинстві. Внаслідок пережитих травм у дітей може виникнути ПТСР — посттравматичний стресовий розлад. Через це дитина може перестати відчувати будь-які емоції та красти, щоб отримати нові відчуття.

- Розлади адаптивності. Підлітки, у яких є проблеми з адаптацією у нових життєвих обставинах чи з іншими поведінковими особливостями також можуть почати красти.
- Підлітковий бунт. Те, що підлітки починають красти, може бути проявом самоствердження та внутрішнього відокремлення від батьків. Адже дітям здається, що вони починають самостійно контролювати життя.
- Феномен бідності. Тетяна каже, що підлітки дуже часто прагнуть бути незалежними, відчувати комфорт. Тож коли вони крадуть, то просто намагаються рятувати свою сім’ю від дискомфорту.

Тобто дитина перебирає на себе сором і неспроможність батьків у фінансовій сфері.

Дитина краде: як реагувати батькам на дитячий злочин
Новина, що дитина краде, може викликати у батьків чималий сором та сумніви у вихованні. Та в цей момент важливо впоратися зі своїми переживаннями. Адже якщо відразу виплеснути їх на малечу, можна лише погіршити ситуацію.

- Спершу слід впоратися зі своїми емоціями та переживаннями, а потім вислухати дитячу версію подій, хай якою фантастичною вона б не була.
- М’яко та з розумінням поясни дитині, що не можна брати чуже без дозволу. Скажи, що розумієш, що вона зробила це ненавмисно.
- Кричати, соромити та принижувати малюка в жодному разі не можна, адже діти раннього віку дуже вразливі.

Говори з дитиною почуттями. Наприклад, запитай: “Тобі образливо, що в цієї дівчинки є така іграшка, а в тебе немає?”, “Тобі сумно і ти плачеш тому, що не можеш це взяти додому?”

Щоб побороти бажання взяти чужу річ, треба визнати емоції, які відчуває дитина, та допомоги їх пережити. Покажи, що ти поруч, підтримуєш, приймаєш та розділяєш несправедливість світу.

"Річ у тім, що дитині непотрібна сама річ, для неї має значення емоція, яку вона викликає. Тому важливо зрозуміти потребу малюка, щоб задовольнити її іншим чином", — додає Тетяна.

Став питання, які допоможуть зрозуміти мотив. Так, замість питань з докором, слід питати, чим саме дитині сподобалась річ, попросити розповісти про неї більше та пояснити її особливість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як сказати дитині про розлучення батьків?

Сімейні справи | 07:40, 19.09.2025

Розлучення – це завжди випробування, особливо коли в сім’ї є дитина. Дорослі проходять свій шлях болю і рішень, але для дитини це може стати потрясінням, яке змінює її уявлення про стабільність, безпеку й любов. Як же розповісти про це, не зранивши б

Що видає батьків, які не навмисно шкодять дитині?

Сімейні справи | 01:20, 19.09.2025

Інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато форм токсичної поведінки схожі на турботу, але замість любові несуть біль і плутанину.

Як конфлікти батьків формують дитячу психіку?

Психологія | 00:30, 19.09.2025

Малюки та підлітки, що стають свідками родинних скандалів, не просто хвилюються чи лякаються — вони змінюються внутрішньо. І наслідки цих змін можуть залишитися на все життя.

Як не втратити любов у сірих буднях?

Психологія | 08:30, 18.09.2025

Сімейне життя — це не завжди романтичні вечори та обійми на заході сонця. Часто це будні з ранковим поспіхом, нескінченними справами та розбитими тарілками (іноді — не лише в прямому сенсі). Але щаслива пара — не та, в якої все ідеально, а та, що вмі

7 ознак, що ваш чоловік — ще дитина

Мама | 07:40, 18.09.2025

Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, залишаються у психологічному віці підлітків. Вони можуть здаватися милими, безтурботними та «душею ко

Як батьківські страхи формують емоційний світ дитини?

Сімейні справи | 11:20, 17.09.2025

Діти з перших років життя уважно вбирають усе, що відбувається навколо. Вони ще не розуміють, що таке «тривожність», але чудово відчувають, коли мама чи тато постійно напружені, метушливі або стривожені. Батьківські хвилювання, навіть якщо вони не оз

5 шкідливих порад для турботливих батьків

Сімейні справи | 10:30, 17.09.2025

Здоров’я дітей — найцінніше, що можуть мати батьки. Але іноді, бажаючи добра, дорослі самі несвідомо шкодять. Щоб привернути увагу до небезпечних звичок у вихованні, подаємо їх у формі шкідливих порад. Не сприймайте їх буквально — це навпаки перелік