Якщо вам соромно за те, що ви щасливі під час війни

Війна змінює все — від наших звичок до сприйняття власних емоцій. Коли країна переживає біль, втрати та боротьбу, кожна позитивна емоція може здаватися недоречною. Радість, сміх, приємні моменти іноді супроводжуються почуттям провини: як я можу насолоджуватися життям, коли навколо стільки страждання? Це поширене явище називається «провина вцілілого» — коли людина почувається винною за те, що їй добре, поки інші страждають. Але чи справді нам варто відмовлятися від радості? Давайте розберемося.

Відчуття провини через позитивні емоції під час війни має глибокі психологічні корені. Ми соціальні істоти, і наша емпатія змушує нас співпереживати тим, хто перебуває у складних обставинах. Однак існує хибне переконання, що якщо ми відчуваємо радість, то ніби применшуємо біль інших. Це не так.

Насправді позитивні емоції потрібні не менше, ніж підтримка та допомога тим, хто страждає. Вони допомагають відновлювати психологічні ресурси, зберігати мотивацію і знаходити сенс навіть у складних обставинах.

Один із найбільших страхів у такі часи — здатися байдужим. Але відчуття радості не дорівнює бездушності. Це не означає, що ви не переймаєтеся війною, не підтримуєте армію чи не допомагаєте іншим. Радість може бути джерелом сили, що дозволяє вам продовжувати боротьбу.

Уявіть, якби всі повністю занурилися в негативні емоції. Це б призвело до виснаження, депресії та апатії. Натомість можливість переживати позитивні моменти дозволяє зберігати внутрішню рівновагу й ефективність.

Як дозволити собі радість без почуття провини:

— Прийміть свої емоції. Заборона на радість не зробить світ кращим. Навпаки, вона призведе до внутрішньої напруги. Важливо дозволити собі відчувати те, що природно. Радість, сміх і тепло у стосунках допомагають триматися навіть у найтемніші часи.
— Розумійте, що радість — це не зрада. Співчуття та підтримка не зникають, якщо ви дозволяєте собі позитивні емоції. Ви все одно залишаєтеся небайдужими й продовжуєте допомагати. Навпаки, відпочинок та позитив дають сили для подальшої боротьби.
— Баланс між активністю та турботою про себе. Багато українців зараз активно залучені у волонтерство, допомогу армії, інформаційний фронт. Але без відновлення ресурсів це може призвести до вигорання. Турбота про себе — це не егоїзм, а необхідність.
— Діліться радістю з іншими. Радість може стати джерелом підтримки для тих, хто поруч. Спільні щасливі моменти нагадують, заради чого ми боремося, та допомагають зберігати людяність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ознаки, що дитина «сідає батькам на шию»

Сімейні справи | 00:30, 28.08.2025

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо

Як батькам знайти сили для кожного дня?

Сімейні справи | 10:30, 27.08.2025

Занурені в постійні обов’язки, батьки можуть забувати про власні потреби, що з часом призводить до емоційного та фізичного виснаження.

Конфлікти між бабусею і батьками: як бути?

Сімейні справи | 07:40, 27.08.2025

Вони допомагають, діляться досвідом і підтримують батьків. Але інколи їхнє втручання може спричиняти конфлікти. Чому це відбувається і як знайти баланс?

Про стосунки з чоловіком, залежним від мами

Сімейні справи | 01:30, 27.08.2025

Залежність дорослого чоловіка від ого мами може проявлятися у постійних дзвінках, впливі на нього її думки або навіть у тому, що він ставить її інтереси вище за сімейні. Як жити з таким партнером і зберегти гармонію у відносинах?

Як сварки батьків формують дитячу психіку?

Сімейні справи | 10:30, 26.08.2025

Коли конфлікти між дорослими переходять межу — це вже не просто сварки, а глибокий емоційний виклик для дитини. Малюки та підлітки, що стають свідками родинних скандалів, не просто хвилюються чи лякаються — вони змінюються внутрішньо. І наслідки цих

Якщо дитина не цінує старання батьків

Дитина | 09:30, 26.08.2025

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Сім'я переїжджає в іншу країну: як допомогти дитині адаптуватися?

Сімейні справи | 07:40, 26.08.2025

Переїзд за кордон — це завжди виклик, особливо коли йдеться про дітей. Зміна середовища, нова мова, інша культура — усе це може викликати у малечі тривогу та страх. Щоб зробити цей перехід якомога м’якшим, важливо заздалегідь підготувати дитину як ем