Як не кричати на власних дітей

Adoption
Date
  • 2258 Переглядів
Чи помічали ви на вулиці маму, яка кричить на своє маля, а воно з повними очима сліз намагається прийняти те, що до нього доносять дорослі? Чи не ставало вам жаль в цей момент дитини? Так жаль, що хочеться підійти, обійняти і захистити від її ж мами чи тата... Але чому, коли наші діти стають неслухняними, ми забуваємо про відчуті емоції на вулиці?! Як не сварити власних дітей?

5281_38yw9d5l_5u.jpg (40.98 Kb)

Не народилися на землі ще такі батьки, які змогли б з незворушним спокоєм всю ніч розважати непосиду тільки тому, що у дитини несподівано прорізалася тяга до наукових досліджень на тему: Скільки годин поспіль дорослі зможуть не спати? Або холоднокровно сприйняти звістку про те, наприклад, що в пориві творчого натхнення юний талант вирізав аплікацію з оббивки нового дивану, прекрасно знаючи, що такого робити не можна. Навіть найсерйозніші антидепресанти не допоможуть при подібних обставинах.

Всі ми люди, а не роботи. Нам властиво переживати, засмучуватися і сердитися. Чудово розуміючи, що підвищувати голос на дитину категорично заборонено, більшість з нас рано чи пізно не справляється зі своїми нервами. А потім... каяття перед малям, відчуття батьківської неспроможності. Що ж робити?

Взагалі батьки підвищують голос у двох випадках: від безсилля або коли така поведінка в їх власному дитинстві вважалася нормальною. Але задумайтеся, дитина сприймає крик, як загрозу. Регулярні розмови в підвищеному тоні призводять до страху дитини перед власними мамою і татом. А, з часом, що найстрашніше, малюк звикає до крику, як до норми. В результаті дитина або "заглиблюється у себе", або починає "зриватися" на більш слабких.

Якщо ви підвищуєте голос дуже рідко - в цьому немає нічого страшного. Приміром, коли малюк наполегливо намагається непомітно від мами вискочити зі своєю машинкою з двору на жваву трасу, і ніякі спокійні пояснення не допомагають.

Інша справа, якщо крик вже став нормою вашого повсякденного спілкування. З цим необхідно боротися! Для початку поговоріть з малюком. Поясніть йому, що ви намагаєтеся позбутися від поганої звички і попросіть допомоги. Приміром, домовтеся, що під час нервових зривів дитина буде робити вам зауваження: "Мамо, ти знову кричиш на мене, будь ласка, спілкуйся зі мною тихіше, адже ми любимо один одного".

Виробіть в собі звичку перепросити малюка, вибачитися перед ним і почати розмову спочатку.

Якщо ці рядки читають батьки, в чиїх сім'ях прийнято жорстке авторитарне правління, можливо, все описане здасться занадто складним. Але, насправді, важко тільки перші рази. Користуючись цією простою методикою, ви не тільки навчитеся контролювати свої емоції, але і станете краще розуміти себе і дитину.

Така співпраця корисна також і малюкові. Страх перед дорослими поступово зникне. Дитина навчиться добиватися своєї мети шляхом переговорів, що дуже знадобиться їй в майбутньому житті.

Найчастіше ми кричимо тоді, коли не знаходимо вихід негативної енергії. Отже шукайте віддушину: ходіть гуляти, спілкуйтеся з друзями, на кінець, скачайте парочку комп'ютерних ігор.

Якщо погані слова вже на самому кінчику язика - принаймні, не ображайте дитину і не переконуйте її в тому, що вона "дурна", "нездара" і т. д.

Обов'язково говоріть дітям не тільки про те, що вони зробили погано, але і про те, що ви відчуваєте при цьому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
5 ефективних способів швидко заколисати дитину, яка плаче


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитина, батьки, виховання, мама, не кричати


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Наша нервова система чутливо реагує на ніжні дотики - але лише тоді, коли вони взаємні та бажані.

    Стискання сідниць партнера допомагає знизити стрес

    Психологія | 01:20, 26.05.2026

    Наша нервова система чутливо реагує на ніжні дотики - але лише тоді, коли вони взаємні та бажані.

    Дані, опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology, показують: подібні реакції часто пов’язані з тривожний тип прив’язаності, а не з «п

    Люди, які легко дратуються через дрібниці, люблять свого партнера сильніше

    Психологія | 00:30, 26.05.2026

    Дані, опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology, показують: подібні реакції часто пов’язані з тривожний тип прив’язаності, а не з «поганим характером».

    Дослідження в галузі психологія стосунків показують: прояви турботи - обійми, дотики, спільні моменти - можуть знижувати рівень стресу та покращувати

    Близькість у парі впливає на психічний стан чоловіків

    Секс | 07:30, 25.05.2026

    Дослідження в галузі психологія стосунків показують: прояви турботи - обійми, дотики, спільні моменти - можуть знижувати рівень стресу та покращувати самопочуття. Це частково пов’язано з підвищенням окситоцин і зниженням кортизол.

    Ідея «тихих» стосунків часто плутається зі здоровими. Нас вчать, що кохання - це коли спокійно, без конфліктів і зайвих розмов. Але реальність складні

    Той, хто в парі намагається усе з'ясувати в стосунках, - найбільш психологічно здоровий партнер

    Сімейні справи | 01:20, 25.05.2026

    Ідея «тихих» стосунків часто плутається зі здоровими. Нас вчать, що кохання - це коли спокійно, без конфліктів і зайвих розмов. Але реальність складніша. Там, де немає емоцій, часто немає і контакту. Мовчання може бути не ознакою зрілості, а формою у

    Нічні розмови дарують відчуття безпеки та приватності. Вночі знижується активність мозку, відповідальна за стрес і самоконтроль, тому люди стають біль

    Пари, які спілкуються вночі, набагато сильніше зближуються

    Сімейні справи | 00:30, 25.05.2026

    Нічні розмови дарують відчуття безпеки та приватності. Вночі знижується активність мозку, відповідальна за стрес і самоконтроль, тому люди стають більш щирими. Відкритість у цей час стимулює вироблення окситоцину, що сприяє глибокій емоційній прив'яз

    Ми звикли бачити ідеальну картинку у соцмережах про материнство: усміхнені малюки та матір, яка вже за тиждень після пологів, виглядає, як модель з об

    «Не ідеальна»: сповідь мами п'ятьох дітей

    Сімейні справи | 14:18, 22.05.2026

    Ми звикли бачити ідеальну картинку у соцмережах про материнство: усміхнені малюки та матір, яка вже за тиждень після пологів, виглядає, як модель з обкладинки журналу. Але як живуть ті, у кого п'ятеро дітей, а в добі лише 24 години?

    Декретна відпустка — це не пауза в кар’єрі та не кінець особистого розвитку. Це унікальний час для перезавантаження, переоцінки пріоритетів і створенн

    Декрет не став паузою, він став початком

    Сімейні справи | 19:16, 20.05.2026

    Декретна відпустка — це не пауза в кар’єрі та не кінець особистого розвитку. Це унікальний час для перезавантаження, переоцінки пріоритетів і створення нових можливостей.

    Коментарі до новини