Вчимо дитину заспокоюватись

Способи управління негативними емоціями, описані в цій статті, призначені для вирішення проблемних ситуацій у колі сім’ї, також їх можуть адаптувати педагоги, щоб допомогти дітям керувати своїм гнівом під час перебування у школі.

Коли дітьми опановують гнівні почуття, їм часто складно заспокоїтись. Причина полягає в тому, що коли ми сердимось, наш організм готує себе до бійки, бою, тому, щоби знову повернутись у нормальний стан, йому потрібен якийсь час.

Далі описано кілька прийомів, яких варто навчити дітей, щоб вони вміли самостійно приборкувати свій гнів і заспокоюватись.

1. Оцінка рівня гніву

Використання шкали для вимірювання гніву допомагає дітям краще розуміти свої гнівні почуття та розпізнавати той момент, коли треба застосувати одну із заспокійливих стратегій. Намалюйте термометр із розбивкою шкали від одного до десяти. Дайте назви позначкам низького рівня (наприклад, 0˚ – спокійний, 2˚ – трохи роздратований), середнього (наприклад, 5˚ – дуже незадоволений) і високого рівня (наприклад, 9˚ – надзвичайно розгніваний, утратив самоконтроль).

Порозмовляйте з дитиною про сигнали організму, відповідні кожному рівню гніву. Попросіть її оцінити свій гнів і стежити за тим, як змінюється його рівень. Це допомагає дітям бути уважними до ознак виникнення гнівних почуттів і намагатись шукати способи зниження визначеного ними рівня гніву.

Коли рівень високий і піднімається вище позначки «6˚», гнів значно складніше приборкати, тому навчіть дітей у таких випадках просто йти від ситуації. Вони можуть піти в тихе місце або попросити дорослого про допомогу.

2. Використання методів релаксації

Існує безліч способів розслабитись. Далі пропонуються деякі корисні методи релаксації, з якими необхідно ознайомити дітей, щоб вони могли заспокоювати свої гнівні почуття.

- Глибоке дихання. Повільне глибоке дихання має дуже корисний заспокійливий ефект. Навчіть дітей глибоко вдихати й повільно видихати, і це може допомогти їм побороти гнів.
- Візуалізація. Попросіть дітей уявити собі спокійне місце, яке сприяє розслабленню, або якусь заспокійливу дію. Наприклад, вони можуть уявити себе на надувному матраці в басейні. Можна комбінувати глибоке дихання з візуалізацією. Наприклад, попросіть дітей уявити свічку перед собою. Під час видиху нехай вони уявляють, що свічка мерехтить, але не гасне.
- Метод «робота/тканинної ляльки». Метод «робота/тканинної ляльки» корисний для зняття м'язового напруження в маленьких дітей. Попросіть дитину напружити всі м'язи тіла й уявити себе роботом. Нехай вона підтримує напружений стан протягом приблизно 15-ти секунд. Потім попросіть її розслабити всі м'язи та уявити себе лялькою із тканини, залишаючись у такому розслабленому стані також 15 секунд.

​3. Використання заспокійливого внутрішнього діалогу

Цей метод полягає в тому, щоб казати самому собі заспокійливі слова. Діти можуть при цьому використовувати такі формулювання:

- Дивись на це простіше.
- Дихай глибше.
- Зберігай спокій.
- Нормально, що я поки що цього не вмію.
- Розслабся.
- Не дозволяй йому дратувати себе.
- Час відпочити!
- Намагайся не здаватись.
​
Щоб навчити дітей використовувати внутрішній діалог, демонструйте його на власному прикладі. Наприклад, ви можете проговорювати вголос: «Мені треба відпочити», «Я спокійна» або «Я не дозволю, щоб це вивело мене з себе». Ви також можете використовувати заспокійливі фрази, щоб навчити дітей справлятись із стресовими ситуаціями. Старшим дітям ставте таке запитання: «Що ти можеш сказати сам собі, щоб заспокоїти свій гнів?». Це теж допоможе їм оволодіти заспокійливим внутрішнім діалогом.

Найкраще практикувати ці техніки, коли діти спокійні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Теплі стосунки з бабусями й дідусями можуть знижувати рівень стресу та ризик депресивних симптомів у дітей

Сімейні справи | 01:20, 25.06.2026

Дані Harvard Center on the Developing Child та публікації в Journal of Family Psychology свідчать: наявність близького та турботливого дорослого поза батьками створює для дитини своєрідний «буфер» проти стресу.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Чому підлітку байдуже до почуттів батьків і як це виправити?

Школярі | 00:30, 22.06.2026

«Я вкладаю в дитину всю душу, а у відповідь бачу лише холодний егоїзм», — з такою скаргою до сімейних психологів звертаються тисячі виснажених батьків.

Підлітки під тиском хронічного стресу: як вчасно помітити приховану депресію?

Дитина | 08:30, 21.06.2026

Підлітковий вік є складним сам по собі, а накладання тривалої кризи робить психіку підлітка максимально вразливою до депресивних станів та тривожних розладів.

Як навчити дитину мислити критично в епоху інтернету?

Дитина | 00:30, 20.06.2026

Сучасні діти споживають гігабайти інформації з TikTok, YouTube та Instagram, проте вони часто не вміють відрізняти правду від вигадки чи відвертої брехні.

Формування самооцінки у дитини та важливість внутрішньої мотивації до навчання

Навчання | 08:30, 19.06.2026

У початковій школі змінюється авторитет дитини: думка вчителя та оцінки починають сильно впливати на її внутрішнє сприйняття себе.

Чому дітям критично важливо спілкуватися з дідусями і бабусями?

Дитина | 06:30, 17.06.2026

Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.