Дитяча жорстокість. Як навчити дитину бути добрішою?

Adoption

Date: 09:10, 07.04.2013 | Категорія: Виховання [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

6026 Переглядів

Складною та неоднозначною проблемою сучасного суспільства є питання дитячої жорстокості. Іноді батьки не звертають уваги на те, що їхнє улюблене дитя починає ненавидіти все довкола себе, нецензурно лається, погано поводиться як на людях, так і вдома. Ким виросте така дитина? Які найважливіші помилки батьківського виховання?

Дитяча жорстокість. Як навчити дитину бути добрішою?

Дитина виростає жорстокою не тільки тому, що їй усе дозволяють батьки. Звісно, метод ременю не завжди актуальний. Не можна бити дитину, аби вона стала слухняною. Це лише провокує у неї негативне ставлення до батьків і усього світу. За словами психологів, діти, яких били в дитинстві, виростають замкненими в собі, боягузливими, неспроможними приймати серйозні і виважені рішення.

Перші прояви жорстокості – несвідомі. Малюк може просто потягнути маму за волосся тощо. Але навіть у такому ранньому йому слід казати, що так робити не можна. Сучасні психологи стверджують, що емпатія (здатність до співчуття) у більшості сучасних дітей починає проявлятися після 7-8 років, і то за сприятливих умов.

Жорстокість у сучасному суспільстві часто буває єдиним способом для дитини захистити себе. Але така жорстокість - тимчасова, проявляється у певних вчинках, словах. Потім дитина може пошкодувати про свою погану поведінку, попросити вибачення.

Що стосується стійкої жорстокості - це безсумнівний сигнал біди. Як правило, вона проявляється по відношенню до якихось груп (або до всіх дітей, або до тварин, або до всіх дорослих) і пов'язана вже не з віком, а з особистими особливостями дитини. Зазвичай ці особливості формуються через певні обставини: агресія з боку батьків, їх недосяжні вимоги або глузування, або гіперопіка.

У будь-якому випадку жахатися жорстокості, забіякуватості, агресивності дітей цього віку не потрібно. А тим більше карати! Але й пускати на самоплив теж не можна. Потрібно працювати з проблемою постійно. Більшість поганих вчинків діти роблять, бо їм не вистачає любові.

Цікаво, що до окремої категорії психологи зараховують дитячу жорстокість до тварин. Німецький теолог Альберт Швейцер сказав: «Той, хто звик вважати марним життя будь-якої істоти, ризикує почати думати про марність життя людини». Існує багато прикладів, коли серійні убивці в юному віці мучили тварин. Та це аж ніяк не стосується усіх дітей.

Найкращим способом позбутися дитячої жорстокості вчені називають співпереживання. Методів навчання емпатії багато. Головна умова – щирість. Батьки повинні навчати дитину бути людянішою, моральною, щирішою, демонструючи власну лінію поведінки.

Читайте також про виховання дитини-підлітка

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: