Як говорити з дитиною про ліки: поради психолога

Загалом батькам варто розуміти, що в дітей до 14 років значно вищий ризик отруїтися збільшеною дозою препаратів. По-перше, алергічні реакції трапляються частіше. По-друге, маса тіла менша за дорослого. По-третє, пришвидшена робота ендокринної системи за менший час розносить ліки по організму. По-четверте, у дитини печінка, підшлункова залоза, нирки ще не здатні на повну потужність боротися з інтоксикацією.

Отже, батьки повинні розуміти, яка величезна відповідальність та ризик криється за легковажним рішенням дати дитині зайву таблетку, бо чомусь прописана доза не допомогла. Або навпаки: анальгетик пару годин тому допоміг, а зуб болить знову? Повторимо, вважають деякі тати й мами. І зовсім сумна історія, коли йдеться про антибіотики, які мама чомусь вирішує дати в разі застуди, не звертаючись до лікаря. Або бабуся продовжує давати, коли приймання мало закінчитися: щоб «добити» усі ускладнення. Усе це не можна робити. Окрім самого ризику для здоров’я, дитина ще й бачить: дорослі ставляться до пігулок як до чогось звичного, майже як до їжі, тоді відповідальності вимагати від неї — не дуже реально.

Універсальна порада для батьків: демонструйте здоровий приклад.

Майте надійну аптечку
У домі, де є малюк, ліки мають безпечно зберігатися: у закритій аптечці, на верхніх полицях шафи, які ще недоступні дитині, на антресолях. Ще кращий варіант: окремо прибита на стіні полиця або шафка, вище голови дорослого. Решта місць не дуже надійні. Блокування від дітей вони можуть випадково зняти. Ліки на верхній полиці холодильника або у шафці у ванній кімнаті можуть бути знайдені. Діти — природжені альпіністи, і те, що вони раніше не дряпалися нагору, не означає, що так буде і далі. Хлопчики та дівчатка колись уперше відкривають новий спосіб (наприклад, стати на унітаз, щоб дістатися до аптечки у шафці, підтягнути величезного ведмедика і залізти зверху, поставити стілець на стілець тощо), але одного разу може бути достатньо для біди.

Сховайте геть усі ліки
Вітаміни, трави, гомеопатія та БАДи — усе може зашкодити дитині. Найнебезпечніше те, що можна випити: мікстури, краплі для носа. Завжди шукайте, якщо ліки впали, закотилися в щілину. Не заспокоюйтесь, доки не викинете кожну. Не варто думати, що ваша дитина нічого не бере з підлоги. Повторю ще раз: одного разу достатньо.

Контролюйте всіх членів родини та гостей
Бабусі й дідусі найчастіше залишають ліки на видноті, що стає причиною отруєння малюків. Старенькі забувають, де залишали препарати, які вживали. Треба перевіряти, телефонувати, залишати нагадування на холодильнику. Переконайтеся, що будинок безпечний, якщо залишаєте дітей на кілька днів у бабусі та дідуся, а потім — нагадуйте.

Часом гості приносять свої ліки у сумках, кишенях. Попросіть витягнути та сховати на час перебування у вас у вашу аптечку. Так, ваша дитина не лазить по чужих кишенях, але краще перестрахуватися.

Не спричиняйте цікавості
Не приймайте ліки на очах у дітей, щоб вони не копіювали вас. Ховайте не лише високо, а ще й бажано так, аби не привертати уваги.

Навіть педіатри, трапляється, радять змішувати із соком, солодкою кашею ліки, щоб дитина не відмовлялася їх приймати. І зовсім вже помилка називати навіть вітаміни цукерками, наполягати, що мікстура солоденька та смачна. Якщо дитина вважатиме, що пігулки — це смачно, небезпека чатує на кожному кроці.

Правильно грайте в лікаря
Категорично не можна грати вітамінами, гомеопатією, давати зачинені баночки з ліками (діти можуть їх відкрити). Також не треба для гри давати цукерки, якщо дитина зовсім мала — бусини чи ґудзики. Найкращий замінник ліків у грі — кисленькі ягідки, наприклад, вишні, смородина.

Може, взагалі відволікати від такої гри? Ні, навпаки. Саме нині найкращий шанс донести, що таке ліки, як з ними поводитися безпечно. Ніколи діти не будуть слухати так добре ці правила, як у формі казки. Наприклад, про дракона, який хотів загасити вогонь, побачив рекламу та випив без дозволу протикислотні препарати, а потім страждав, і лікар пояснив, що рецепт виписувати має лише він. Або про принцесу, яка вважала, що яскраві вітаміни безпечні, випила замість однієї пігулки кілька і захворіла.

Діти мають знати — ліки так само не іграшки, як і сірники: їх дають лише дорослі в родині та лікарі, у незнайомих дорослих їх брати не можна; потрібна кількість допомагає від хвороб, а надто велика спричиняє отруєння. І ще важлива тема: є ліки, навіть маленька дрібка яких може призвести до біди.

Розкажіть про жертв небезпечних челенджів
У цьому віці подробиці вже доречні, але, звісно, не назви препаратів. Говоріть про те, що можуть пропонувати дитині в інтернеті, до яких страшних наслідків це призводить. Добре розповісти про це ще до того, як хтось таке запропонує. Адже втягнена у процес дитина може вже не послухати батьків. Краще раз заздалегідь усвідомити жахливі наслідки, ніж бездумно ризикувати життям.

Так само профілактично наперед розкажіть, що не можна ризикувати здоров’ям, слухаючи поради однолітків, як підвищити температуру, змусити горло почервоніти тощо.

Не романтизуйте хворобу
У цьому віці має насторожити, якщо дитина (переважно дівчинка) хвалиться, що їй пасує блідість, кола під очима. Ті, хто надто активно сидить на дієтах та намагається мати модний «прозорий» вигляд, здатні шукати таблетки і для схуднення, і для надання собі хворобливого вигляду. Ці ознаки часом ідуть поруч із початком анорексії, тож будьте уважні.

Навчайте способів першої допомоги
Вчіть під вашим наглядом читати етикетки до препаратів, правила застосування, знаходити активні речовини, необхідні дози.

Розкажіть, як діяти у випадках передозування, отруєння ліками: викликати швидку допомогу, з’ясувати, яка речовина стала причиною отруєння, поясніть, що не треба поїти постраждалого молоком, якимось розчинами, провокувати блювання.

Не пропустіть депресію
У цьому віці батькам здається, що для депресії немає причин. Син чи донька ще сприймаються, як слухняні чи не дуже діти, а не підлітки. Утім, хвороба може стартувати в цьому віці, а у багатьох школярів значне психологічне перенавантаження. Вчіться розпізнавати депресію (порушення харчування, сну, самозвинувачення, відчуття безнадійності та майбутнє лише чорними фарбами, перепади настрою), будьте уважні до своїх дітей. На жаль, депресія може призвести до фатальних думок. Самогубці часто обирають ліки як спосіб накласти на себе руки (на другому місці за частотою), а 60% з них — неповнолітні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Що ховається за слізьми перед сном: чому дитина протестує проти відпочинку?

Дитина | 20:30, 11.02.2026

Багатьом батькам знайоме це: день добігає кінця, здається, усе йде за планом, аж раптом — сльози, крик, відчай. Малюк відмовляється лягати у ліжко, ніщо не допомагає, і звичний вечір перетворюється на емоційне випробування. Щоб краще зрозуміти, чому

Що варто встигнути пояснити дитині до того, як вона подорослішає?

Дитина | 19:33, 11.02.2026

Дитинство — це час не лише гри, а й навчання тому, що згодом стане опорою в дорослому житті. Перші десять років — ключовий період, коли закладаються цінності, звички й уявлення про світ. Те, що дитина засвоїть у цей період, визначатиме її вибір, стос

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Як допомогти дитині навчитися чекати, не перебиваючи вас?

Дитина | 07:30, 11.02.2026

Майже кожен з батьків стикався з ситуацією, коли дитина починає активно щось розповідати чи просити саме тоді, коли ви розмовляєте з іншою людиною — по телефону, з другом або навіть з касиром у магазині. Перебивання — це не прояв невихованості чи нав

Чому дітям важливо вміти казати «ні»?

Дитина | 01:20, 11.02.2026

Виховання дитини — це не лише про розвиток навичок, знань і слухняності. Одним із найважливіших, але часто недооцінених аспектів є формування емоційних кордонів. Це здатність розуміти, що для тебе комфортно, а що — ні, вміти висловлювати свої почуття

Як допомогти хлопчику стати чоловіком без присутності батька?

Дитина | 00:30, 11.02.2026

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до