Як не погіршити погану поведінку дитини

Adoption
Date
  • 1023 Переглядів
Гнів і непокора – нормальні реакції людини, котра відчуває загрозу або страх. Така реакція закономірна і для дорослих, і для дітей незалежно від того, чи є загроза реальною й походить із навколишнього світу, чи знаходиться всередині нас (наприклад, коли ми дуже засмучені, збентежені, відчуваємо горе або фрустрацію). Гнів або непокора здатні полегшити відчуття безсилля, на деякий час тамуючи біль.

1206_4.jpg (2.81 Kb)

Маленькі діти не здатні долати розчарування, оскільки ще не опанували потрібні для цього навички. Їхня психіка недостатньо розвинена для того, щоб вони могли бачити реальні причини своїх розладів. Їм годі заспокоїти себе й регулювати власні реакції. Карати дитину за погану поведінку в таких випадках не тільки несправедливо, а й непродуктивно. Унаслідок цього вона ще більше відчуватиме безсилля та злість.

Але якщо покарання посилює погану поведінку дитини, як упоратися з такою поведінкою? Що вдіяти, коли дитина виявляє гнів або непокору?

1. Цілковито будьте присутніми в ситуації, зберігайте спокій, виявляйте співчуття. Пам'ятайте: зла або неслухняна дитина страждає. Вона відчуває загрозу. Навіть якщо вам хочеться накричати на дитину або покарати її, стримайтеся. Не дозволяйте собі виявляти неконтрольовані емоції через її погану поведінку. Покаравши дитину або нагримавши на неї, ви змусите її ще більше відчути страх, і ймовірність її поганої поведінки надалі зросте. Натомість чиніть як дорослий: зробіть глибокий вдих і прийміть негативні емоції вашої дитини. Так ви покажете їй приклад того, як можна впоратися зі складними почуттями. Із часом дитина навчиться заспокоюватися самостійно.

2. Визнайте причину гніву в дитини. Спокійно скажіть дитині, що ви розумієте, чому вона засмучена (при цьому причина її гніву не має значення). Так вона почуватиметься в безпеці, краще навчиться розуміти причини свого гніву. Це може бути сум через зламану іграшку, образа через те, що хтось сказав грубе слово на її адресу або страх перед шкільними бешкетниками.

3. Дайте зрозуміти дитині, що немає «правильних» і «неправильних» емоцій. Усі емоції допустимі. Навіть гнів, заздрість, безвихідь, печаль та інші емоції, які прийнято вважати «поганими», – чесні й реальні. Не кажіть дитині, щоб вона заспокоїлася або діяла так або інакше. Натомість прийміть її почуття і будьте вдячні за те, що вона довіряє вам настільки, що ділиться своїми почуттями. Ваше прийняття допоможе дитині й самій прийняти свої почуття, а не придушувати їх (адже це ніколи не призводить ні до чого гарного).

4. Поясніть дитині, що вона не повинна робити ніяких дій під впливом гніву. Не можна дозволяти дитині кидати речі, кусатися або бити кого-небудь, зокрема батьків. Якщо ваша дитина діє саме так, вам варто встановити для неї обмеження й у такий спосіб навчити її контролювати гнів. Ви можете сказати дитині: «Ти можеш злитися, скільки завгодно, але я не дозволю тобі бити мене або кого-небудь іншого. Моє завдання – щоб ми обидва були в безпеці. Ти можеш розповісти мені, чому гніваєшся, не завдаючи мені шкоди».

5. Зберігайте близькість і емоційний зв'язок із дитиною. Зла або неслухняна дитина відчуває страх. Їй потрібен спокійний сильний дорослий, щоб почуватися в безпеці й зрозуміти, що робити далі. Не варто ставити дитину в куток або змушувати її провести певний час у своїй кімнаті, натомість залишайтеся поруч і підтримуйте з нею емоційний зв'язок.

6. Розігруйте ситуацію за ролями. Поміняйтеся з дитиною ролями: побудьте розлюченою дитиною або тим, хто спровокував у неї гнів. Не соромтеся перебільшувати емоції під час гри. Можна також використовувати реквізит або костюми. Це викличе у дитини сміх, і в такий спосіб вона швидше знайде творче рішення проблеми, тому що переконається, що ви її чуєте й розумієте.

7. Складіть із дитиною список корисних речей, які допоможуть їй здолати гнів. Це можуть бути кілька хвилин глибокого дихання, прослуховування музики, танці тощо. Аби заспокоїтися, дитині може знадобитися перейти в спокійне місце, порахувати до десяти, вийти на вулицю й трохи побігати, зайнятися улюбленим заняттям, намалювати малюнок, у якому висловити свій гнів, покричати на м'яку іграшку тощо.

8. Навчіть дитину помічати попереджувальні знаки, які можуть привести до спалаху гніву. Це допоможе дитині вчасно заспокоїтися й не допустити появи негативних емоцій. Для маленьких дітей слід провести профілактику: переконайтеся, що ваша дитина отримує збалансоване харчування, має достатньо часу на сон і фізичну активність, отримує від вас досить обіймів протягом дня. У міру дорослішання дитини допоможіть їй зрозуміти, з чого виникає почуття гніву, що до нього призводить. Водночас потрібно навчити дитину методів, які допоможуть їй заспокоїтися.

9. Вирішуйте проблеми спільно з дитиною. Ваша мета полягає в тому, щоб навчити дитину давати раду життєвим труднощам, не вдаючись до поганої поведінки. Як тільки дитина заспокоїться, обговоріть із нею, що сталося і як можна було по-іншому впоратися із ситуацією. Допоможіть дитині почуватися впевненіше, коли вона вчиться запобігати проблемам і контролювати власні емоційні реакції.

10. Подбайте про себе. Ви вчите дитину життєвих навичок кожну хвилину, яку проводите з нею. Тому зробіть усе можливе, щоб почуватися добре. Це стосується харчування, сну, фізичної активності, прогулянок на свіжому повітрі тощо. Так ви зможете більш адекватно реагувати в разі появи проблем. Докладіть усіх зусиль, щоб показати дитині позитивний приклад саморегуляції й спроможності долати життєві труднощі.

11. Виявляйте терпіння. Саморегуляція потребує багаторічної практики й життєвого досвіду. Навіть багато дорослих не вміє контролювати свої емоції. Тому виявіть терпіння, коли ваша дитина вчитиметься давати раду своїм почуттям.

Допомагаючи дитині почуватися в безпеці, коли вона вчиться виявляти свій гнів і усвідомлювати свої приховані почуття, ви допоможете їй досягти успіху в школі, у взаєминах із людьми навколо. У майбутньому така дитина матиме успіх у роботі, близьких взаєминах та вихованні власних дітей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Теги: виховання дитини


Система Orphus

Цікаво також:


Новини по темі

Діти швидко звикають до домашніх улюбленців і часто вони для юних чад стають майже як друзі. Тож їхня смерть - це біль і справжній стрес для дитини.

Як допомогти дитині пережити смерть домашнього улюбленця?

Дитина | 01:20, 04.05.2024

Діти швидко звикають до домашніх улюбленців і часто вони для юних чад стають майже як друзі. Тож їхня смерть - це біль і справжній стрес для дитини.

Звісно, батьки хочуть усього найкращого для свого чада, тож і до вибору няні підходять дуже відповідально. І це правильно. Адже няня - це та людина, к

Як обрати ідеальну няню для дитини?

Сімейні справи | 00:30, 04.05.2024

Звісно, батьки хочуть усього найкращого для свого чада, тож і до вибору няні підходять дуже відповідально. І це правильно. Адже няня - це та людина, котра буде з дитиною, поки вас не буде поряд. Ось на що варто звернути увагу.

Бути ідеальною мамою не означає усе встигати, робити усе самій і дбати про всіх, забуваючи про себе. Так далеко не заїдеш. Тож давайте дізнаватися, як

Як стати супермамою для своїх дітей?

Мама | 00:30, 03.05.2024

Бути ідеальною мамою не означає усе встигати, робити усе самій і дбати про всіх, забуваючи про себе. Так далеко не заїдеш. Тож давайте дізнаватися, як стати супермамою, не нашкодивши самій собі.

Серед суспільства є багато міфів про те, як правильно чи неправильно чинити у тих чи інших питаннях. Наприклад, говорять, що коли дитина плаче, її вар

Що не можна робити з дитиною?

Дитина | 07:40, 02.05.2024

Серед суспільства є багато міфів про те, як правильно чи неправильно чинити у тих чи інших питаннях. Наприклад, говорять, що коли дитина плаче, її варто лишити саму, нехай заспокоїться. А що, коли дитина плаче надто довго? Скільки це "нормальний час

Стати мамою - це дивовижні емоції і стан, який ні з чим не зрівняєш. Стати мамою вперше - це великі хвилювання, бо жінка ще не має досвіду і боїться з

4 помилки недосвідчених мам

Мама | 06:20, 02.05.2024

Стати мамою - це дивовижні емоції і стан, який ні з чим не зрівняєш. Стати мамою вперше - це великі хвилювання, бо жінка ще не має досвіду і боїться зробити помилку. Звідси стреси у породіль. Тому так важливо не боятися просити про допомогу чи поради

Багато батьків, особливо ті, котрі стикаються з цим вперше (мова про першу/старшу дитину), не знають, як реагувати і контактувати з підлітком. В цьому

Зміни настрою у підлітковому віці: причини

Школярі | 01:20, 02.05.2024

Багато батьків, особливо ті, котрі стикаються з цим вперше (мова про першу/старшу дитину), не знають, як реагувати і контактувати з підлітком. В цьому віці діти дуже вразливі та емоційні. Тож мамі і татові потрібно набратися терпіння.

У Японії зовсім інші погляди на життя. І на виховання - теж. Мабуть, у фільмах ви зауважували, як маленькі дітки з Японії беззаперечно слухають своїх

Чому японські діти завжди слухаються своїх батьків?

Виховання | 00:30, 02.05.2024

У Японії зовсім інші погляди на життя. І на виховання - теж. Мабуть, у фільмах ви зауважували, як маленькі дітки з Японії беззаперечно слухають своїх батьків. Чому у нас інакше? І чому в них так?

Коментарі до новини


Додати коментар до публікації
Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  


Код:
captcha

Введіть код: