Як повернутися до нормального життя під час війни?

Наше життя вже ніколи не буде колишнім. Як би прикро це не звучало, та це правда. Воно буде іншим, не зважаючи на те, чи були ви в епіцентрі дій, чи на відносно "безпечних" територіях. Однак, впадати в стан апатії не можна, як і вини себе за те, що ви живі і продовжуєте жити.

Безсилля виникає, коли в нас депресія. Здається, що не хочеться жити, немає енергії. Наразі головна мета всіх українців – вижити, жити і передати ДНК нації далі. Це дуже важливо й цінно. Потрібно відповідально ставитися до свого здоров’я. Важливо піклуватися про себе. Адже ми зберігаємо не лише себе, а й всю Україну, коли залишаємося живими. Саме тому варто виходити зі стану апатії, хоча в нинішніх умовах може бути важко. Тож будемо робити це маленькими кроками, і усі разом впораємося.

Не вимагати від себе чогось грандіозного
Не став перед собою такі цілі, які були до війни. Зараз це важко робити і фізично, і емоційно. Бо якщо не зможеш їх досягнути, знову відчуєш безсилля. Ти потрапиш в замкнене коло. Безсилля наростатиме, і знову настане апатія. Тому треба ставити мікроцілі й радіти їх виконанню. Почати можна з маленького. Наприклад, поставити за мету зробити сьогодні 20 присідань. Зробила, похвалила себе. Навіть якщо ти просто застелила ліжко, почистила зуби, розчесалася, одягла чистий одяг — хвали себе, адже маленькими кроками ти повернешся до життя.

Поверни собі контроль над життям
Але візьми щось одне, що ти зможеш контролювати. Наприклад, я поливаю вазон щодня, я годую кота, я контролюю вивчення уроків своєю дитиною, я варю їсти. Щось таке варто для себе відзначити, адже ми можемо контролювати деякі речі, але навіть не усвідомлюємо, що робимо це. А треба дати собі зрозуміти, що від тебе теж щось залежить.

Не будувати плани надовго
Плануй день, максимум тиждень. На жаль, намічати довге майбутнє ми не можемо, але маємо розписувати денний план. Таким чином повертаємо собі бажання прожити цей день. Але не забігай наперед. Намагайся жити одним днем і планувати його. Зараз це як ніколи актуально.

Дякуй
Щодня дякуйте за прожитий день. Я не знаю, коли закінчиться війна, але сьогодні я тут, я є і я жива. Фокус на сьогодення. Я забираю свої думки з минулого, з майбутнього і повертаю в сьогодення. Нам усім важливо бути тут і зараз, зберігати життя й нагадувати собі, що ми живі. Проживаючи кожен день на максимум, ми оживаємо й передаємо бажання жити оточуючим.

Не залишайся надовго на самоті
За можливості зустрічайся та спілкуйся з іншими людьми. Збирайся по троє, четверо, п’ятеро, розмовляй й ділись своїми думками. Буде своєрідна групова терапія, яку ми проходимо всі, адже горе в нас зараз одне на всіх. І кожен по-своєму його проживає. Хтось щось чи когось втратив, хтось не може зібратися купи, хтось допомагає іншим — ми по-різному переживаємо війну, але є і спільні думки. Така терапевтична розмова, коли ти говориш про свої емоції і знаєш про чужі, допоможе пережити їх. Коли ти чуєш про плани інших, можеш будувати свої. Ми маємо збиратися у групи, щоб допомагати одне одному вижити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Як допомогти дитині навчитися чекати, не перебиваючи вас?

Дитина | 07:30, 11.02.2026

Майже кожен з батьків стикався з ситуацією, коли дитина починає активно щось розповідати чи просити саме тоді, коли ви розмовляєте з іншою людиною — по телефону, з другом або навіть з касиром у магазині. Перебивання — це не прояв невихованості чи нав

Ознаки, що ваш чоловік — ще дитина

Сімейні справи | 06:30, 11.02.2026

Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, залишаються у психологічному віці підлітків. Вони можуть здаватися милими, безтурботними та «душею ко

Секрети гармонійних стосунків з мамою чоловіка

Сімейні справи | 08:30, 10.02.2026

Відносини між невісткою та свекрухою часто оповиті стереотипами й напругою. Хоч це й один із найскладніших родинних зв’язків, насправді він може стати джерелом підтримки, мудрості й навіть дружби — якщо знайти правильний підхід.

Чому байдужість у дитинстві не минає безслідно?

Дитина | 06:30, 10.02.2026

Дитинство — це фундамент, на якому вибудовується вся особистість людини. Саме любов, підтримка та прийняття батьків формують відчуття безпеки, довіри до світу й власної цінності. Та що стається, коли цих складових бракує?

Як підтримати дитину, яка постійно переживає?

Дитина | 20:30, 09.02.2026

Тривожність у дітей — це не просто емоційна реакція на певну ситуацію. У деяких випадках це сигнал про глибші внутрішні переживання, які дитина не завжди може висловити словами. Вчасно помічені симптоми та правильна реакція дорослих можуть змінити си