Як повернутися до нормального життя під час війни?

Наше життя вже ніколи не буде колишнім. Як би прикро це не звучало, та це правда. Воно буде іншим, не зважаючи на те, чи були ви в епіцентрі дій, чи на відносно "безпечних" територіях. Однак, впадати в стан апатії не можна, як і вини себе за те, що ви живі і продовжуєте жити.

Безсилля виникає, коли в нас депресія. Здається, що не хочеться жити, немає енергії. Наразі головна мета всіх українців – вижити, жити і передати ДНК нації далі. Це дуже важливо й цінно. Потрібно відповідально ставитися до свого здоров’я. Важливо піклуватися про себе. Адже ми зберігаємо не лише себе, а й всю Україну, коли залишаємося живими. Саме тому варто виходити зі стану апатії, хоча в нинішніх умовах може бути важко. Тож будемо робити це маленькими кроками, і усі разом впораємося.

Не вимагати від себе чогось грандіозного
Не став перед собою такі цілі, які були до війни. Зараз це важко робити і фізично, і емоційно. Бо якщо не зможеш їх досягнути, знову відчуєш безсилля. Ти потрапиш в замкнене коло. Безсилля наростатиме, і знову настане апатія. Тому треба ставити мікроцілі й радіти їх виконанню. Почати можна з маленького. Наприклад, поставити за мету зробити сьогодні 20 присідань. Зробила, похвалила себе. Навіть якщо ти просто застелила ліжко, почистила зуби, розчесалася, одягла чистий одяг — хвали себе, адже маленькими кроками ти повернешся до життя.

Поверни собі контроль над життям
Але візьми щось одне, що ти зможеш контролювати. Наприклад, я поливаю вазон щодня, я годую кота, я контролюю вивчення уроків своєю дитиною, я варю їсти. Щось таке варто для себе відзначити, адже ми можемо контролювати деякі речі, але навіть не усвідомлюємо, що робимо це. А треба дати собі зрозуміти, що від тебе теж щось залежить.

Не будувати плани надовго
Плануй день, максимум тиждень. На жаль, намічати довге майбутнє ми не можемо, але маємо розписувати денний план. Таким чином повертаємо собі бажання прожити цей день. Але не забігай наперед. Намагайся жити одним днем і планувати його. Зараз це як ніколи актуально.

Дякуй
Щодня дякуйте за прожитий день. Я не знаю, коли закінчиться війна, але сьогодні я тут, я є і я жива. Фокус на сьогодення. Я забираю свої думки з минулого, з майбутнього і повертаю в сьогодення. Нам усім важливо бути тут і зараз, зберігати життя й нагадувати собі, що ми живі. Проживаючи кожен день на максимум, ми оживаємо й передаємо бажання жити оточуючим.

Не залишайся надовго на самоті
За можливості зустрічайся та спілкуйся з іншими людьми. Збирайся по троє, четверо, п’ятеро, розмовляй й ділись своїми думками. Буде своєрідна групова терапія, яку ми проходимо всі, адже горе в нас зараз одне на всіх. І кожен по-своєму його проживає. Хтось щось чи когось втратив, хтось не може зібратися купи, хтось допомагає іншим — ми по-різному переживаємо війну, але є і спільні думки. Така терапевтична розмова, коли ти говориш про свої емоції і знаєш про чужі, допоможе пережити їх. Коли ти чуєш про плани інших, можеш будувати свої. Ми маємо збиратися у групи, щоб допомагати одне одному вижити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому люди прокидаються за кілька хвилин до дзвінка будильника?

Здоров'я | 06:30, 10.01.2026

Багатьом знайоме відчуття розчарування, коли будильник поставлено на конкретний час, а організм вирішує розбудити вас лише за кілька хвилин до дзвінка. Виявляється, за цим явищем стоїть біологія і робота внутрішнього годинника нашого тіла.

Стокгольмський синдром: чому він знайомий багатьом українцям?

Психологія | 21:30, 08.01.2026

Стокгольмський синдром є специфічним проявом синдрому жертви, який характеризується відчуттям безпорадності та небажанням брати відповідальність за те, що відбувається. Це наслідок захисного механізму, відомого як реактивне утворення.

Чим спільна сімейна трапеза корисна для дітей?

Харчування | 20:30, 07.01.2026

Доведено: діти, які їдять зі своїми родинами принаймні тричі на тиждень, отримують фізичні, емоційні, соціальні переваги та мають кращу академічну успішність, вони вироблять здорові звички, які залишаться з ними на все життя, каже лікар-гастроентнрол

Підлітковий гнів: як бути батькам і підтримати дитину?

Школярі | 08:30, 06.01.2026

У підлітків, які переживають період статевого дозрівання, природно загострюються емоції. Тому така поведінка не обов’язково пов’язана з тим, що батьки зробили або не зробили. Незалежно від того, наскільки хорошими є мама і тато, все одно можуть бути

«Дитина зводить з розуму»: як батькам і підліткам пережити вік бунтарства?

Виховання | 06:30, 06.01.2026

«Ці шпалери потворні. Ти що, не могла щось нормальне купити?» або «Нафіга ти перераховуєш гроші в незрозумілий котячий притулок?» Якщо ви чуєте таке від своєї дитини все частіше — не засмучуйтесь. Адже протест у підлітковому віці — це не погано!

Як втомленій мамі бути щасливою?

Мама | 06:30, 04.01.2026

Втомлену жінку, маму «не в ресурсі» легко впізнати. Часто вона роздратована, з пониклим поглядом. Діти можуть описати її як ту, що «постійно кричить», «у неї часто болить голова». Дитина може відчувати почуття провини, думаючи, що всі біди через неї

Що робити при панічній атаці?

Здоров'я | 00:30, 04.01.2026

Панічна атака - це раптовий епізод сильного необґрунтованого почуття страху та тривоги. Вона може виникнути без видимих причин або бути спровокована певними тригерами, такими як місце, подія, спогад або дотик. Під час панічної атаки людина може відчу