Як повернутися до нормального життя під час війни?

Наше життя вже ніколи не буде колишнім. Як би прикро це не звучало, та це правда. Воно буде іншим, не зважаючи на те, чи були ви в епіцентрі дій, чи на відносно "безпечних" територіях. Однак, впадати в стан апатії не можна, як і вини себе за те, що ви живі і продовжуєте жити.

Безсилля виникає, коли в нас депресія. Здається, що не хочеться жити, немає енергії. Наразі головна мета всіх українців – вижити, жити і передати ДНК нації далі. Це дуже важливо й цінно. Потрібно відповідально ставитися до свого здоров’я. Важливо піклуватися про себе. Адже ми зберігаємо не лише себе, а й всю Україну, коли залишаємося живими. Саме тому варто виходити зі стану апатії, хоча в нинішніх умовах може бути важко. Тож будемо робити це маленькими кроками, і усі разом впораємося.

Не вимагати від себе чогось грандіозного
Не став перед собою такі цілі, які були до війни. Зараз це важко робити і фізично, і емоційно. Бо якщо не зможеш їх досягнути, знову відчуєш безсилля. Ти потрапиш в замкнене коло. Безсилля наростатиме, і знову настане апатія. Тому треба ставити мікроцілі й радіти їх виконанню. Почати можна з маленького. Наприклад, поставити за мету зробити сьогодні 20 присідань. Зробила, похвалила себе. Навіть якщо ти просто застелила ліжко, почистила зуби, розчесалася, одягла чистий одяг — хвали себе, адже маленькими кроками ти повернешся до життя.

Поверни собі контроль над життям
Але візьми щось одне, що ти зможеш контролювати. Наприклад, я поливаю вазон щодня, я годую кота, я контролюю вивчення уроків своєю дитиною, я варю їсти. Щось таке варто для себе відзначити, адже ми можемо контролювати деякі речі, але навіть не усвідомлюємо, що робимо це. А треба дати собі зрозуміти, що від тебе теж щось залежить.

Не будувати плани надовго
Плануй день, максимум тиждень. На жаль, намічати довге майбутнє ми не можемо, але маємо розписувати денний план. Таким чином повертаємо собі бажання прожити цей день. Але не забігай наперед. Намагайся жити одним днем і планувати його. Зараз це як ніколи актуально.

Дякуй
Щодня дякуйте за прожитий день. Я не знаю, коли закінчиться війна, але сьогодні я тут, я є і я жива. Фокус на сьогодення. Я забираю свої думки з минулого, з майбутнього і повертаю в сьогодення. Нам усім важливо бути тут і зараз, зберігати життя й нагадувати собі, що ми живі. Проживаючи кожен день на максимум, ми оживаємо й передаємо бажання жити оточуючим.

Не залишайся надовго на самоті
За можливості зустрічайся та спілкуйся з іншими людьми. Збирайся по троє, четверо, п’ятеро, розмовляй й ділись своїми думками. Буде своєрідна групова терапія, яку ми проходимо всі, адже горе в нас зараз одне на всіх. І кожен по-своєму його проживає. Хтось щось чи когось втратив, хтось не може зібратися купи, хтось допомагає іншим — ми по-різному переживаємо війну, але є і спільні думки. Така терапевтична розмова, коли ти говориш про свої емоції і знаєш про чужі, допоможе пережити їх. Коли ти чуєш про плани інших, можеш будувати свої. Ми маємо збиратися у групи, щоб допомагати одне одному вижити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Новий тренд: Зумери масово обирають самотність

Психологія | 08:30, 24.06.2026

Представники покоління Z дедалі частіше свідомо відмовляються від відносин, вважаючи їх завадою саморозвитку, кар'єри і гаманця.

Звичка не ображатися може вбити

Психологія | 00:30, 24.06.2026

Постійно тримати все в собі і мовчки терпіти – вкрай небезпечно для здоров'я — попереджають психологи.

Чому чоловіки теж вигорають після народження дитини, але нікому про це не кажуть?

Тато | 08:30, 22.06.2026

У суспільстві прийнято говорити про материнську втому, проте за зачиненими дверима молодих родин розгортається інша драма — невидиме та глибоке батьківське вигорання у чоловіків.

Синдром «передозування дотиками»: чому молода мама не хоче обіймів і як пояснити це чоловікові?

Мама | 07:30, 22.06.2026

«Будь ласка, просто не чіпайте мене», — ця думка часто крутиться в голові молодої мами наприкінці дня. Психологи називають цей стан синдромом Overtouched (втомою від дотиків), і він є абсолютно природним фізіологічним процесом.

Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?

Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026

Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського вигорання.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Підлітки під тиском хронічного стресу: як вчасно помітити приховану депресію?

Дитина | 08:30, 21.06.2026

Підлітковий вік є складним сам по собі, а накладання тривалої кризи робить психіку підлітка максимально вразливою до депресивних станів та тривожних розладів.