Дитина, за яку все роблять батьки, виростає безпорадним дорослим

Зараз ми намагаємося ставитися до дітей з більшою повагою, ніж це було прийнято раніше – враховувати їхню думку, бути уважними і турботливими. Однак багато батьків мимоволі переходять невидиму межу і від турботи переходять до гіперопіки. При цьому не досягається одна з основних цілей виховання – зробити дітей самостійними і автономними.

Досягнення в області нейронауки допомогли нам зрозуміти, що багато класичних методів виховання дітей є неефективними і навіть шкідливими. Сьогодні ми не вважаємо правильним залишати дитину, яка плаче, одну в ліжечку, щоб “прокричалась”, або ставити малюка, який провинився, в кут. Батьки, навпаки, надають великого значення емоційному розвитку дитини – тому, що вона відчуває і як ці почуття переживає. Ми виступаємо провідниками дитини в світі емоцій, вчимо проживати їх, а не блокувати і пригнічувати. Раніше демонструвати емоції вважалося слабкістю. Сьогоднішні діти висловлюють їх вільно.

Буквально за останні десять років людство утвердилося в тому, що Марія Монтессорі була права, кажучи, що проблеми і нещастя перших років людина несе за собою протягом усього життя.

Але людям властиво перегинати палицю, відкриваючи нові знання. У прагненні бути якомога кращими батьками ми з однієї крайності впали в іншу. Якщо раніше основним девізом виховання було “Ти сам з усім впораєшся“, то зараз “Я зроблю все за тебе”.

Гіперопіка – явище, яке не приносить користі ні батькам, ні дітям. Гіперопікаюча дитина може страждати від комплексу неповноцінності і відчуття безсилля. І здавалося б, це очевидно. У такому випадку чому ми починаємо надмірно опікати своїх дітей?

Фахівці вважають, що причиною гіперопіки є два фактори: нестача часу і страх. У сучасних батьків є куди більше інформації про виховання дітей, але куди менше часу на те, щоб спокійно втілювати набуті знання в життя. Це призводить до того, що часто ми робимо за дітей те, з чим вони спокійно могли б впоратися самі. Набагато швидше самому прибрати розкидані речі, натягнути колготки, погодувати малюка, ніж чекати, поки дитина зробить це сама. Додайте страх, що вона впаде, вдариться, зробить собі боляче – і ось вже у дитини немає ніякої можливості вчитися новим навичкам, ставати відповідальним за що-небудь, отримати необхідний досвід. Якщо дитина не стикається з труднощами, вона не вчиться вирішувати свої проблеми, очікуючи, що їх вирішить за неї хтось інший.

Дії батьків продиктовані в першу чергу любов’ю, вона ж і повинна допомогти нам побачити, коли те, що ми робимо, шкодить дитині. Щоб перестати надмірно опікати дитину нам потрібно для початку впоратися зі своїми слабкостями і страхами. Особливо сильно ці страхи виявилися за часів пандемії, набуваючи нових, химерних форм. З’явилися навіть нові терміни для них. Наприклад думскроллінг (doomscrolling) – постійний пошук нової та часто лякаючої інформації про пандемію і про все, що з нею пов’язано (і подальше її поширення та обговорення). Все це мимоволі зчитується дітьми, особливо зараз, коли сім’ї проводять багато часу під одним дахом.

Ще однією розповсюдженою реакцією на нові обставини стало свого роду змагання за звання кращих батьків. Постійні заняття з дитиною, випічка, настільні ігри, спроба не залишати її без уваги практично ніколи, щоб відчути себе дійсно хорошими. Нескінченні порівняння себе з іншими батьками в соц. мережах. Все це надмірно збільшує батьківський стрес і не приносить користі дітям. Проводити час разом – це добре, але не варто намагатися отримати “золоту медаль” в батьківстві. Завдяки карантину в багатьох сучасних, постійно зайнятих дітей з’явився вільний час на те, щоб нудьгувати, грати, з’явився час на себе. І це дуже добре для них. Не можна дозволити почуттю батьківської провини засліпити себе і відняти у дітей цей цінний досвід.

Ще одна проблема сучасних батьків – надмірне заохочення дітей за виконані дії. Похвала і нагорода – річ хороша, але часто призводить до невпевненості в собі, адже дитині постійно потрібно зовнішнє підтвердження і схвалення. А для самих батьків фокус теж зміщується – з дитини, з інтересу до того, що і як вона робить, на самих себе (адже це нам подобається результат, тому ми хвалимо і заохочуємо дитину).

Як же виховувати самостійних дітей?
Існує єдиний спосіб, і він дуже простий. Ми повинні дозволити дітям вчитися, самим робити помилки, намагатися і розчаровуватися. Долати труднощі і вирішувати проблеми.

Батькам потрібно припинити обслуговувати дітей там, де в цьому немає необхідності. Діти повинні самі звертатися до нас за допомогою, а ми повинні навчитися довіряти їм. Як говорила Марія Монтессорі, ми повинні йти за дитиною, бути готовими підтримати її в разі падіння, але дорогу вибирати вона повиннна сама. Це вимагає терпіння, часу і мудрості. Але безсумнівно принесе користь як нам, так і нашим дітям.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Як захистити дітей від укусів комах?
  
• Скільки повинен їсти новонароджений?
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Зміни настрою у підлітковому віці: причини

Школярі | 01:20, 02.05.2024

Багато батьків, особливо ті, котрі стикаються з цим вперше (мова про першу/старшу дитину), не знають, як реагувати і контактувати з підлітком. В цьому віці діти дуже вразливі та емоційні. Тож мамі і татові потрібно набратися терпіння.

Як зрозуміти, що над дитиною знущаються в школі?

Дитина | 08:30, 01.05.2024

Якщо одні дітки дуже відкриті і усіма своїми перемогами та хвилюваннями діляться з батьками, то інші вважають за краще приховувати усе негативне. Навіть якщо мова про фізичне насильство в школі. Тому батькам дуже важливо пильно стежити за зміною пове

Як витягнути себе з емоційної прірви?

Психологія | 14:50, 30.04.2024

Нічого не хочеться, ніщо не тішить і життя втратило абсолютно усі барви? Це емоційна прірва. Дуже важливо правильно вийти з неї. Про те, як це зробити, розповідає психолог Ольга Голентовська.

Як розпізнати брехню підлітка?

Школярі | 09:30, 30.04.2024

Підлітковий період - складний момент у дорослішанні. Важко не лише батькам, а й дитині. Часто підліткам здається, що їх ніхто не розуміє, що батьки проти них. Тож в спробах налагодити контакт важливо все не зіпсувати. Навіть якщо ви помітили, що підл

Як бути батькам, якщо діти конфліктують між собою в сім'ї?

Сімейні справи | 07:40, 27.04.2024

Коли діти в сім'ї люблять один одного і у всьому допомагають - це чудово. Часто такі брати і сестри виростають великою підтримкою один для одного в дорослому житті. Та буває і навпаки.

Характер людини не залежить від її братів і сестер - психологи

Психологія | 06:20, 26.04.2024

Якщо ви вважаєте, що старший брат чи сестричка позитивно (або негативно) вплине на молодшу дитину, то ви помиляєтеся. Такого висновку дійшли вчені зі США.

І дітям, і дорослим: Стало відомо, чому нам сняться кошмари?

Здоров'я | 09:30, 25.04.2024

Чому жахи сняться дітям, зрозуміло: вони дуже чутливі і сприйнятливі, а ось чому дорослі страждають від кошмарів ніч у ніч? Давайте дізнаватися.

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: