Чи можуть батьки любити одну дитину сильніше за іншу?

Відповідь на це питання не така проста. Як показують опитування, більшість людей, які мають братів чи сестер, знають, що в їхній сім’ї хтось один – «улюбленець». Батьки ж можуть настільки заперечувати саму думку про фаворитизм однієї дитини, що це псуватиме їхнє ставлення з усіма дітьми. Отже, чи повинні батьки відчувати провину за те, що люблять одного з дітей трохи більше?

Фаворитизм щодо однієї дитини є у більшості сімей. Наприклад, результати опитування у Великій Британії показують, що 74% матерів і 70% батьків віддають перевагу одній дитині. Найчастіше ця дитина буде схожа на когось з батьків. До того ж матері швидше за все полюблять дитину, яка надає перевагу сімейним цінностям, а не, наприклад, кар’єрі.

Проте самі діти часто неправильно «визначають» улюбленця у сім’ї. До того ж, батьки намагаються всіляко приховувати цю правду навіть від самих себе. Цікава статистика ще одного опитування показує, що 62% батьків двох дітей обирають улюбленцем молодшого. Більш багатодітні сім’ї також частіше обирають молодших за віком: 43% батьків з трьома і більше дітьми віддають перевагу молодшому, третина обирає середню дитину і лише 19% старшу.

Чи це нормально?
Чимало батьків соромляться, що в них є дитина-фаворит. Але почуття – це не та річ, яку можна просто змінити, тому психологи радять залишити почуття провини та розібратися у наслідках ситуації.

Швидше за все, діти знають, що їх брата/сестру люблять більше. Деяких дітей це сильно зачіпає. Вони можуть виявляти агресію або, навпаки, ставати надто поступливими, щоб привернути увагу і до себе. У майбутньому така поведінка може призвести до серйозних проблем в інших відносинах.

Тому батьки повинні усвідомлювати: любити одну дитину більше – це нормально, якщо не впливає на інших дітей. Зазвичай, таке ставлення обумовлено спільними з дитиною рисами характеру. А значить, дитина частіше «відповідатиме взаємністю» і їй буде комфортно з батьком. У той час як інша дитина може проводити час у цікавій їй компанії, де має спільні з іншими людьми інтереси.

Діти не повинні відчувати, що чимось обділені. Насправді фаворитизм це нормально, якщо це не впливає негативно на дітей-нефаворитів. Якщо мама чи тато відчувають, що це не так, потрібно звернутися до психолога, який підкаже кілька тактик, які демонструють їхню турботу та увагу до всіх дітей.

Як прийняти почуття?
Це набагато важливіше питання для батьків, яке допоможе їм розібратися з таким делікатним питанням. Наприклад, спочатку можна визнати, що почуття не постійні. Діти ростуть і змінюються, і ті відносини, які були з однією дитиною, можуть не скластися, коли вона підросте. А інша дитина може змінитися і стосунки з батьками стануть ближчими.

Також потрібно чесно відповісти на запитання: чому я люблю цю дитину більше?

Іноді відповідь може здивувати самих батьків. Наприклад, чому багато хто віддає перевагу молодшим дітям? З роками батьки стають досвідченішими і є ймовірність, що з молодшими дітьми вони стають ніби «супермамою» або «супертатом» з відточеною педагогічною системою. Але докоряти собі за те, що колись не вистачило досвіду чи часу для інших дітей, досить безглуздо. Потрібно прийняти цю ситуацію.

Можна виявити, що любов до дитини обумовлена, її схожістю не тільки з собою, але й з іншими родичами, з якими колись були хороші стосунки. А інша дитина матиме риси характеру, які просто можуть не подобатися батькові. Потрібно прийняти той факт, що дитина – це не копія знайомого чи родича і не «набір» характеристик характеру, а індивідуальність. Такі стосунки з дитиною слід «очистити» від емоційного напруження, що залишилося від стосунків з іншими людьми.

Іноді найскладніше у прийнятті – це «дитина зовсім на мене не схожа». Якщо дивитися на цю ситуацію таким чином, виходить, що спілкуватися потрібно лише з подібними до себе людьми. Але часто діти показують батькам те, що допомагає їм прийняти себе – свої слабкості та незручні риси характеру.

Всі ці ситуації часто вимагають роботи зі спеціалістом. Однак якщо приймати свої почуття до дітей і бути чесними перед собою, то у виграші в результаті виявляться всі члени сім’ї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Зумери здобули перемогу в черговому протистоянні з мілініалами

Психологія | 07:30, 27.05.2026

Виявляється, вони проживуть довше за старше покоління, тому що уникають стресових ситуацій і не працюють 24/7.

Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам

Сімейні справи | 00:30, 27.05.2026

Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам – попереджають психологи.

Найпопулярніше хобі жінок - пити каву і нічого не робити

Мама | 06:30, 26.05.2026

Деякі психологи вважають, що проста звичка - спокійно посидіти з чашкою кави і нічого не робити - може бути важливою частиною відновлення психіки.

Стискання сідниць партнера допомагає знизити стрес

Психологія | 01:20, 26.05.2026

Наша нервова система чутливо реагує на ніжні дотики - але лише тоді, коли вони взаємні та бажані.

Люди, які легко дратуються через дрібниці, люблять свого партнера сильніше

Психологія | 00:30, 26.05.2026

Дані, опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology, показують: подібні реакції часто пов’язані з тривожний тип прив’язаності, а не з «поганим характером».

Той, хто в парі намагається усе з'ясувати в стосунках, - найбільш психологічно здоровий партнер

Сімейні справи | 01:20, 25.05.2026

Ідея «тихих» стосунків часто плутається зі здоровими. Нас вчать, що кохання - це коли спокійно, без конфліктів і зайвих розмов. Але реальність складніша. Там, де немає емоцій, часто немає і контакту. Мовчання може бути не ознакою зрілості, а формою у

Пари, які спілкуються вночі, набагато сильніше зближуються

Сімейні справи | 00:30, 25.05.2026

Нічні розмови дарують відчуття безпеки та приватності. Вночі знижується активність мозку, відповідальна за стрес і самоконтроль, тому люди стають більш щирими. Відкритість у цей час стимулює вироблення окситоцину, що сприяє глибокій емоційній прив'яз