Батьки розлучаються. Як захистити дитину від травми

Adoption

Date: 00:45, 13.06.2016 | Категорія: Сімейні справи [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1933 Переглядів

Якщо розлучення - це єдине рішення ситуації, постарайтеся хоча б показати дитині гідний приклад поведінки дорослих людей при розлученні.

4255_ssoryi-pri-rebenke.jpg (32.87 Kb)

- Збережіть здатність домовлятися між собою, нехай і не з усіх питань. Це важливо для самооцінки і почуття самоповаги дитини.

- Якщо можливо, встановіть нормальну взаємодія з новим супутником вашого колишнього чоловіка. Дитині це дасть приклад конструктивного вирішення життєвих проблем.

- Візьміть собі за правило ніколи не лихословити при дитині про батькуа. Адже вона сприймає себе частиною вас обох. Значить, якщо ви погано говорите про колишнього чоловіка, це завдає удару і по ньому самому.

- Наповніть своє життя і життя дитини новими заняттями, спілкуванням, поїздками. Через певний час після розлучення батьків емоційний стан дитини поступово повертається до норми.

Крім того, допоможіть синові або дочці з найменшими втратами пережити цю болючу ситуацію. Адже дитину ранить не тільки сам факт розлучення, але і те, як це станеться. Не наносьте їй ще глибшу травму. Психологи рекомендують наступне:

- Якщо рішення батьків остаточне, кожному з них потрібно поговорити з дитиною. Пояснити причини розриву з урахуванням її віку. І, як би банально це не звучало, запевнити її в своїй любові, розповісти, як стосунки будуть підтримуватися в подальшому.

- Не бійтеся відкрито обговорювати з дитиною його почуття до батькова. Якими б вони не були - негативними або позитивними.

- Обговоріть ситуацію зі своїми близькими і з родичами колишнього чоловіка. Переконайте їх, що для дитині дуже важлива їхня підтримка і продовження спілкування.

- По можливості не змінюйте різко місце проживання, школу. Для більшості дітей зараз особливо важливі колишні емоційні зв'язки.

- Домовтеся з дитиною, що їй краще відповідати, якщо хтось з оточуючих запитає про подію розлучення. Поясніть, що це буває в житті багатьох людей, і її немає чого соромитися.

- У певній мірі ви будете ділитися з дитиною своїми переживаннями. Але не перекладайте на неї вантаж своїх турбот, образ та смутку, очікуючи від неї співчуття і підтримки. Нерідко у дитини і так розвивається почуття гострої провини - чи не вона винна у розлученні батьків. Не поглиблюйте її стан.

- Зрозуміло, що в момент розлучення і певний час після нього батьки самі знаходяться у важкому моральному стані. І все ж постарайтеся не плекати постійно своє горе на очах у дитини. Вона не повинна почуватися в цей час непотрібною, забутою, самотньою. Але і не починайте надмірно опікати її в усьому, створюючи між вами хворобливу залежність.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: