5 причин залишити образи на батьків в минулому і стати щасливими

Нерідко ми, вже дорослі люди, звинувачуємо своїх батьків і накопичуємо образи на них. Але треба вміти пробачати, залишати образи в минулому й повністю брати відповідальність за своє щастя на себе. Пропонуємо розглянути 5 причин «неідеального» виховання, ознайомившись із якими, пробачити батьків буде легше.

Причина 1: наших батьків виховували за умов суворої педагогіки ХХ століття

На початку ХХ століття гуру педагогіки Джон Уотсон проповідував такі ідеї: обіймати дитину рідше, не саджати до себе на коліна, не носити на руках. Проти цього підходу виступав Бенджамін Спок, який мав більше гуманістичні погляди, проте все одно вчив молодих матусь ігнорувати плач дитини, відмовляти в нічних годуваннях і починати вводити прикорм якомога раніше. Антон Макаренко не виключав можливості застосовувати фізичні покарання й був прихильником ранньої соціалізації дітей.

Наші батьки зростали під впливом цих поглядів. Хіба можна на них ображатися?

Педагогічна література часу ваших батьків наголошувала на емоційній відстороненості, за яку ми і коримо мам і тат. Але можете запитати самі у своїх мам, як у них калатало серце, коли ви плакали, а педагоги й педіатри стверджували, що вони «зіпсують вас», якщо почнуть жаліти.

Причина 2: У наших батьків теж були неідеальні мами й тата

Усі діти копіюють поведінку батьків. Напевно, і ви помічали за собою, що інколи застосовуєте ті ж принципи виховання чи фрази, які використовували ваші мами й тата. Це все програмується поза нашою волею.

Поведінкові моделі йдуть ланцюжком від покоління до покоління. І наші батьки повторювали помилки наших бабусь і дідусів, відчуваючи при цьому не менше негативні емоції.

Старшому поколінню нелегко визнавати власні помилки. Інколи вони нав’язують застрілі поради з виховання дітей та онуків, ставлячись до цього вкрай категорично. І якщо через недосвідченість молоді батьки переймали ці поради, то ланцюжок матиме продовження й надалі.

Тож зрозумійте вплив цієї радянської ієрархії та вибачте своїх батьків. Вони припускалися помилок несвідомо. У той же час м’яко визначте межі участі батьків – бабусь із дідусями – у вихованні власних дітей. Та не бійтеся діяти саме так, як підказує вам серце.

Причина 3: наші батьки не вміють обговорювати проблеми й конфлікти

Недомовленість – одна із найпоширеніших причин конфліктів. Наших батьків ніхто не вчив, що всі проблеми й образи треба обговорювати, а не накопичувати. Тож і вони не вчили цього нас.

Просто більшість побоюється говорити про свої образи відверто, вважаючи, що це спричинить ще більші конфлікти. Але це все має бути в минулому. Зараз інформація стає доступнішою, і психологічна література вчить нас правил розмовляти і слухати. Тож саме ми маємо робити перші кроки до відвертих розмов.

Не будуйте свою розмову, починаючи зі звинувачень: «Ти ніколи не робила…» Краще почніть із опису своїх почуттів: «Мені досить гірко від того, що ти…» Ви здивуєтесь, але батьки навіть не здогадуються, що вас досі мучить образа з дитинства.

Причина 4: ми багато не знаємо про життя наших батьків

Чужа душа – темний ліс. Ви можете ніколи так і не дізнатися, через що довелося пройти батькам. І це не свідчитиме про те, що вони вам не довіряють. Просто вони захищають вас вій якоїсь інформації.

А ще наші батьки теж відчувають сором за минуле. І їм також це болить. І дуже страшно, якщо ви цього не приймаєте.

Не треба ставити конкретних запитань «у лоб». Просто треба зрозуміти, що якщо ви вважаєте, що вас недолюбили в дитинстві, то це є ознакою того, що вашим батькам у їхньому дитинстві було ще гірше.

Причина 5: ваші батьки дійсно вас люблять

Нехай інколи ми вважаємо, що нас люблять «не так». Але головне, що все ж таки люблять.

Захоплені власним егоїзмом, ми сприймаємо як само собою зрозуміле догляд і турботу, час та увагу, сили і гроші, які вкладали в нас батьки. Ми ладні помічати лише те, що «НЕ», і забуваємо про все, що було «ТАК».

Психологи пропонують позбуватися застарілих образ шляхом написання листа до того, на кого ми тримаємо образу. І після цього лист слід спалити чи розірвати. Напишіть своїм батькам про те, чим вони вас образили, і завершіть лист словами вибачення.

Образи – ознака незрілості. Тож краще перетворюйте їх на стимул ставати кращими, не повторювати помилок минулого. Пробачте своїх батьків за їх «не ідеальність», бо так чи інакше, ми всі не ідеальні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як подолати проблеми у стосунках під час війни?

Сімейні справи | 23:30, 15.12.2025

Клінічна психологиня, авторка методу емоційно фокусованої терапії пар і сімей, почесна професорка кафедри психології в Університеті Оттави Сью Джонсон розповіла про поширені проблеми у стосунках і пояснила, що робити, щоб не втрачати відчуття звʼ

Психологи дали батькам 7 порад

Психологія | 22:30, 15.12.2025

Затяжна війна створює постійний стан невизначеності, через який дедалі більше українців відчувають знесилення та апатію. І дорослі, і діти стикаються з проблемами у пошуку мотивації та ресурсів для щоденних справ: роботи, навчання, саморозвитку. Окре

Дорослий чоловік, а поводиться, як дитина: що робити?

Сімейні справи | 21:30, 15.12.2025

Експерти пояснили, що таке інфантильна позиція, назвали її основні ознаки та розповіли, як подолати інфантилізм.

Як впоратися з тривожними думками, які не дають спати?

Здоров'я | 19:30, 15.12.2025

Психологи пояснили, чому вночі не дають спати погані думки та що з цим робити.

Щасливі стосунки знижують ризик ранньої смерті на 40% - дослідження

Сімейні справи | 07:30, 15.12.2025

Результати досліджень, проведених у різних країнах світу, свідчать, що кохання та щасливі романтичні стосунки можуть стати ключем до довшого та здоровішого життя. Експерти закликають відкрити для себе ці несподівані переваги.

Чому бабусі такі важливі у вихованні дітей?

Сімейні справи | 06:30, 14.12.2025

Вчені Університету Еморі в США вперше просканували мозок бабусь, коли ті переглядали фотографії своїх маленьких онуків, і отримали нейронний знімок особливого зв’язку між поколіннями.

Чи мають батьки бути друзями своїм дітям?

Сімейні справи | 08:30, 13.12.2025

Часто кажуть, що батьки мають бути друзями своїм дітям. Певною мірою це так. Але не на 100%.