5 помилок, які зламають життя вашій доньці

Найсерйозніша помилка, яку здійснюють матері – це програмування доньки на певний обов’язковий набір навичок і якостей, якими та має володіти. "Ти повинна бути милою", "Ти повинна бути поступливішою", "Ти повинна подобатися", "Ти повинна навчитися готувати", "Ти повинна". У самому умінні готувати немає нічого поганого, але у дівчинки формується хибне мислення: ти будеш мати цінність, тільки якщо відповідатимеш набору критеріїв. Тут набагато ефективніше спрацює особистий приклад: давай разом зваримо смачний суп. Давай разом приберемо будинок. Давай разом оберемо тобі зачіску.

Дивлячись, як мама щось робить і отримує від цього задоволення, донька захоче навчитися цьому. І навпаки, якщо мама ненавидить якусь справу, то скільки б вона не повторювала, що цьому треба вчитися, у дівчинки буде підсвідоме відторгнення до процесу.

Насправді всьому, що потрібно, дівчинка все одно навчиться рано чи пізно. Коли їй самій це стане необхідно.

Друга помилка, яка часто зустрічається у вихованні дочок – засуджуюче ставлення до чоловіків і сексу, яке їй транслюється матір’ю. “Їм всім одного треба”, “Дивись, покористується і кине”, “Головне – в подолі не принеси”, “Ти повинна бути недоступною”. Дівчинка росте з відчуттям, що чоловіки – це агресори і насильники, що секс – це щось брудне і погане, чого варто уникати. Її тіло з віком почне посилати їй сигнали, вируватимуть гормони, і це внутрішнє протиріччя між забороною, що йде від матері, і бажанням, що йде зсередини, теж дуже травматичне.

Третя помилка, яка контрастує з другою – ближче до 20 років дівчинці повідомляють, що її формула щастя складається із “вийти заміж і народити”. Причому в ідеалі – до 25 років, інакше буде пізно.

Спочатку в дитинстві їй говорили, що вона повинна (список), аби вийти заміж і стати мамою, потім кілька років їй транслювали думку про те, що чоловіки – козли, а секс – бруд, і ось знову: вийди заміж і народи.

Парадоксально, але часто саме такі суперечливі установки матері озвучують донькам. Результат – страх перед стосунками як такими. І серйозно зростає ризик втрати себе, втрати зв’язку зі своїми бажаннями й усвідомлення, чого ж насправді хоче дівчина.

Четверта помилка – це гіперопіка. Матері все частіше прив’язують дочок до себе і оточують такою кількістю заборон, що страшно стає. Гуляти не ходи, з цими не товаришуй, телефонуй мені кожні півгодини, де ти знаходишся, чому запізнилася на 3 хвилини. Дівчаткам не дають ніякої свободи, не дають права приймати рішення, бо ці рішення можуть виявитися помилковими. Але це нормально!

У 14-16 років у нормального підлітка йде процес сепарації, він хоче все вирішувати сам, і (за винятком питань життя і здоров’я) йому варто давати таку можливість.

Якщо дівчинка виросте під маминим каблуком, вона утвердиться в думці, що вона істота другого сорту, нездатна до автономного існування, і за неї все і завжди будуть вирішувати інші люди.

П’ята помилка – формування негативного образу батька. Неважливо, присутній батько в родині або мати ростить дитину без його участі, неприпустимо перетворювати батька на демона. Не можна говорити дитині, що її недоліки – це погана спадковість по батьківській лінії. Не можна очорняти батька, яким би той не був. Якщо він і насправді був “козел”, то матері варто визнати і свою частку відповідальності за те, що вона обрала саме цю людину в батьки своїй дитині. Це була помилка, тому батьки розлучилися, але не можна перекладати на дівчинку відповідальність за того, хто взяв участь в зачатті. Вона тут точно не винна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як більше ніколи не зриватися на дитині?

Сімейні справи | 08:30, 21.02.2026

Чи можливо виростити дитину без дитячих психічних травм? Ми не маємо на увазі серйозні травми, що виникають у неблагополучних сім’ях. Ми розмовляємо про повсякденні ситуації. Для дитини батьки — цілий світ. Отже, якщо мама, втомлена після роботи, з р

Як батькам зрозуміти, що їхні діти стали самостійними?

Сімейні справи | 00:30, 21.02.2026

Фраза “Якщо любиш – відпусти” чудово передає суть стосунків між батьками та дітьми. Хоча мами й тата прагнуть завжди захищати своїх дітей і оберігати від будь-яких негараздів, надмірна опіка часто стає джерелом конфліктів у родині. Тому, як би важко

5 дій батьків, що можуть завдати психологічної травми дітям

Сімейні справи | 01:20, 20.02.2026

Психологічні травми виникають через сильні емоційні переживання, що викликані важливими подіями. Оскільки батьки є найбільш значущими людьми у житті дитини, їхні вчинки можуть стати причиною травм. Проблема полягає в тому, що дорослі не завжди розумі

Батьківські комплекси, які впливають на дітей

Сімейні справи | 08:30, 18.02.2026

Чимало психологічних труднощів беруть свій початок у дитинстві. У процесі виховання батьки, самі того не усвідомлюючи, часто формують у своїх дітей певні поведінкові моделі, переконуючи, що це лише на користь. Попри те, що кожен люблячий батько прагн

Чому діти іноді ігнорують поради батьків?

Сімейні справи | 00:30, 18.02.2026

Американська психологічна асоціація (APA) стверджує, що для здорових відносин між батьками та дітьми потрібна вмілість як слухати, так і вміло висловлювати свої думки. Чому ж діти можуть бажати ігнорувати поради батьків?

Звички батьків, які найбільше дратують дітей

Сімейні справи | 07:30, 15.02.2026

У процесі виховання ми, батьки, часто забуваємо, що наші слова, вчинки та звички мають значний вплив на дітей. Навіть із найкращими намірами ми можемо мимоволі створювати ситуації, які викликають у них роздратування.

Ознаки, що дитина скоро "сяде вам на шию"

Сімейні справи | 01:30, 15.02.2026

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо