Як насправді потрібно заспокоювати дитину, яка плаче?

Adoption
Date
  • 596 Переглядів
Уявімо таку ситуацію, ви з дитиною на майданчику, діти щось не поділили, і ось уже ваш трирічка ридає ридма. Науковцями доведено, що наш мозок запрограмований миттєво реагувати на дитячий плач. Активується реакція «бий або біжи», частішає серцебиття і ми готові до дій, навіть якщо це не наша дитина. Тож ви налаштовані на те, щоб заспокоїти малюка, але в нього інші плани, і щоб ви не казали, істерика не вщухає. Що робити в такому випадку?

7853_2.jpg (40.96 Kb)

Дитячі сльози діють на дорослих по-різному — одні наповнюються співчуттям та ніжністю, інші караються відчуттям провини, а є й ті, хто втрачає контроль над емоціями та починає злитися. І хоч батьки реагують по-різному, та їх об’єднує одна ціль — якнайшвидше заспокоїти дитину.

Чого не можна казати дитині, коли вона плаче?
Насправді, плач для дітей віком від 2 до 4 років — це важливий інструмент вираження емоцій. Їм не обов’язково сумно — вони можуть злитися, боятися, ображатися, гніватися, хвилюватися або навіть занадто сильно радіти. І все це вони висловлюють через плач. І часто на питання батьків «Що сталося?» трирічка не може дати чітку відповідь, і продовжує ридати. Він і справді не знає, що за буря твориться у нього всередині.

Саме через це фраза «Досить ридати» не працює. Ба більше того — може нашкодити дитині. Забороняючи дітям плакати, ми блокуємо для них саму можливість перенести фізичний чи душевний біль, виплеснути з себе незрозумілі відчуття і заспокоїтися. Звуки плачу дратують (особливо, якщо поруч люди), і дорослі говорять дитині ці небезпечні фрази:

- Не реви, припини плакати, а то ми підемо додому!
- Не плач, ти сам / сама винна!
- Перестань ревіти, з тебе будуть всі сміятися!
- Припини скиглити, ти вже великий / велика!
- Коли плачеш, ти такий негарний / негарна!
- Хороші діти не плачуть через таку дрібницю!
- Не плач, інакше я тебе (покараю, не дам чогось, не буду любити і т.д.).

Часто дорослі вважають, якщо дитина припинить плакати, їй стане легше. Насправді фраза «Годі плакати» дає зрозуміти, що ви не сприймаєте серйозно дитячі переживання, не розумієте, що вона відчуває. Дитина плакатиме ще голосніше й наполегливіше.

Як же заспокоїти дитину?
Для того, щоб заспокоїти дитину, потрібно заспокоїтися самому. Найголовніше — видихнути. Зрозуміло, що батьки можуть бути втомленими, а плач — зводить з розуму. Якщо роздратовано намагатися зобразити позитивну підтримку, нічого доброго не вийде, дитина почне плакати ще дужче. Тому потрібно хоча б постаратися зробити кілька глибоких вдихів, проаналізувати, що саме вас злить зараз (швидше за все, це не дитина, а проблеми на роботі / сварка з партнером / рахунки / будь-які інші дорослі неприємності), і спробувати це відкинути. Це може бути надзвичайно складно, але ж можна просто спробувати.

«Я розумію, що ти засмучений / розлючений / боїшся / так сильно радієш — це нормально!»
Називаючи емоцію ви допомагаєте дитині її усвідомити, а отже, й навчитися контролювати.

«Це було дуже неприємно / сумно / прикро, я розумію!»
Показуючи дитині, що ми зрозуміли, про яку саме подію йдеться, ми допомагаємо їй усвідомити, що саме так її засмутило / схвилювало. Важливо проговорювати негативні емоції та причину їхньої появи.

«Я бачу, що ти засмучений, але не розумію, чому. Ти можеш допомогти мені зрозуміти?»
Дитина зрозуміє, що його не просять замовкнути, а готові слухати — так йому буде простіше заспокоїтися і спробувати сформулювати проблему. І знайти рішення.

«Давай відпочинемо»
Іноді потрібно просто відвести дитину в спокійне місце і дати їй можливість заспокоїтися. Діти часто втомлюються від гучних звуків, натовпу. Іноді краще піти в тихе місце, подихати, заспокоїтися — і можна знову вирушати грати.

«Хочеш, я допоможу тобі / спробуємо ще раз разом?»
Часто дитині, ридаючій від фрустрації, потрібні три речі: допомога, невелика перерва, щоб перезавантажитися, і можливість спробувати зробити те, що не вийшло, знову. Запитуючи дітей, чи потрібна їм допомога, ми допомагаємо їм відчувати себе потрібними і важливими.

«Давай разом подумаємо, що робити»
Якщо ви хочете, щоб дитина навчилася самостійно шукати рішення, частіше говоріть їй цю фразу. Спочатку допомагайте знайти вихід із ситуації, а потім підтримуйте дитину та її рішення.

«Я люблю тебе»
Це буває дуже складно вимовити, особливо, коли дитина ридає в сотий раз за ранок, і у батьків вже око смикається. Тут головне усвідомити: вона не навмисне.

Дитина не намагається роздратувати вас, вона дійсно не вміє поки що контролювати свої емоції. Ми ж не сердимося і не кричимо на дорослого, який не вміє грати на фортепіано або водити машину? Всьому цьому можна навчитися — як і регуляції емоцій. Тому кожен раз, почувши дитячий плач, повторюйте про себе «вона не навмисне, вона не навмисне, просто їй складно, вона маленька й поки не вміє справлятися з емоціями». Навіть якщо це допоможе не зірватися в одному випадку з десяти — буде чудово!

І ще, коли будете заспокоювати свого малюка, присядьте поруч, візьміть його за руки й дивіться в очі, адже ваша любов і підтримка — це саме те, що потрібно вашому янголятку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитина плаче, як заспокоїти дитину


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Дослідження показало генетичний зв'язок між короткозорістю та високими когнітивними здібностями.

    Люди в окулярах розумніші і швидше роблять кар'єру — з'ясували вчені

    Психологія | 01:20, 07.06.2026

    Дослідження показало генетичний зв'язок між короткозорістю та високими когнітивними здібностями.

    Більшість людей уявляють вірність як готовність залишатися поруч у кризові моменти або жертвувати заради коханої людини. Однак психологи стверджують,

    2 звички, що видають по-справжньому вірного партнера

    Сімейні справи | 00:30, 07.06.2026

    Більшість людей уявляють вірність як готовність залишатися поруч у кризові моменти або жертвувати заради коханої людини. Однак психологи стверджують, що справжня відданість набагато менш помітна — її можна розпізнати за двома простими моделями поведі

    Дослідження в психології розвитку показують, що тривожність батьків пов’язана з тривожністю дітей. Психічний стан батьків напряму впливає на емоційний

    Як не передати дитині свою тривожність?

    Сімейні справи | 07:30, 28.05.2026

    Дослідження в психології розвитку показують, що тривожність батьків пов’язана з тривожністю дітей. Психічний стан батьків напряму впливає на емоційний стан дітей у різному віці. Якщо у батьків є тривожні розлади або підвищений рівень тривоги, це допо

    Ще кілька десятиліть тому роль тата у багатьох сім’ях виглядала доволі просто. Необхідно було забезпечувати родину, бути авторитетом та зрідка проводи

    Як змінилася роль тата у вихованні дитини?

    Сімейні справи | 01:20, 28.05.2026

    Ще кілька десятиліть тому роль тата у багатьох сім’ях виглядала доволі просто. Необхідно було забезпечувати родину, бути авторитетом та зрідка проводити час з дітьми. Сьогодні все змінилося. Сучасний батько перестав бути людиною, яка лише працює та л

    Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам – попереджають психологи.

    Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам

    Сімейні справи | 00:30, 27.05.2026

    Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам – попереджають психологи.

    Наша нервова система чутливо реагує на ніжні дотики - але лише тоді, коли вони взаємні та бажані.

    Стискання сідниць партнера допомагає знизити стрес

    Психологія | 01:20, 26.05.2026

    Наша нервова система чутливо реагує на ніжні дотики - але лише тоді, коли вони взаємні та бажані.

    Дані, опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology, показують: подібні реакції часто пов’язані з тривожний тип прив’язаності, а не з «п

    Люди, які легко дратуються через дрібниці, люблять свого партнера сильніше

    Психологія | 00:30, 26.05.2026

    Дані, опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology, показують: подібні реакції часто пов’язані з тривожний тип прив’язаності, а не з «поганим характером».

    Коментарі до новини