Батьківські фрази, від яких варто відмовитись

Adoption
Date
  • 636 Переглядів
Помилки у вихованні, необдумані фрази та звичні моделі поведінки – це те, на що треба звертати увагу. Ми розкажемо про батьківські фрази, за якими стоїть не лише любов. Відома психологиня Світлана Ройз у своїй книзі «Практичне дитинствознавство» не лише описала ці фрази, а й дала поради батькам, які допомагають виправити ситуацію.

4106_5.jpg (31.92 Kb)

1. «Хочу, щоб дитина назавжди залишилася такою маленькою, такою милою»
Подібні фрази подають дитині сигнал про те, що не потрібно дорослішати, про те, що любити її будуть лише доти, доки вона маленька. Такий неусвідомлений сигнал може призвести до страху дорослішання, інфантилізму, втечі у світ фантазій. Це може мати і зворотний ефект, коли дитина прагне швидше подорослішати та сепаруватися від батьків.

Що з цим робити?
Важливо говорити дитині про те, що радієте кожному її дню і з радістю сприймаєте її дорослішання. Не скупіться на похвалу та слова любові. Крім цього, психолог радить замислитися над тим, чому ви намагаєтеся утримати дитинство дитини.

2. «Ми» замість «Він»
Нерідко батьки настільки міцно прив’язуються до дитини, що в їхніх розмовах починає постійно звучати займенник «Ми». За словами психологині, після того, як дитині виповнилося чотири роки, потрібно уникати фраз на кшталт «ми пішли до садочка», «ми захворіли» тощо. Такі фрази свідчать про те, що батьки не відчувають дитину окремою від себе людиною. Діти з контролюючими батьками, які постійно опікають, часто бувають незібраними та несамостійними, вони часто хворіють та виглядають втомленими.

Що з цим робити?
Психологиня рекомендує дорослим відокремити себе від дитини. Необхідно розібратися у собі, згадати, про що ви мріяли, і подумати, як можете реалізувати свій потенціал. Важливо говорити дитині, що ви назавжди будете разом – батьками та дитиною, але у кожного з вас буде своє життя та доля.

3. «Мій чоловік, моя жінка»
Подібні фрази створюють плутанину в ролях, оскільки ми несвідомо робимо дитину своїм «партнером», ставимо її на сходинку поряд із собою. У майбутньому це може призвести до нездатності збудувати гармонійну сім’ю.

Що з цим робити?
Необхідно тримати фокус на стосунках з дорослим партнером і виявляти видимі для дитини знаки уваги та поваги до батька/матері. Важливо, щоб дитина зверталася до батьків не по імені, а називала їхню роль: мама/тато. Також необхідно промовляти ролі під час спілкування з дитиною: «Ти мій улюблений син/дочка, а це мій чоловік/дружина. Коли ти виростеш, у тебе теж буде кохана людина».

4. «Який поганий стілець – вдарив малюка, давай його покараємо»
Такий метод перемикання уваги дитини, коли вона вдарилася чи впала, відомий ще від наших батьків, бабусь та дідусів. Втім, мало хто думає, що таким чином ми пропонуємо помститися, відповісти «кривднику». Це вчить дитину мстити «зовнішнім» об’єктам за будь-який дискомфорт.

Що з цим робити?
Якщо дитина вдарилася, підтримайте її. Запропонуйте обійняти, поцілувати, погладити місце, яке болить. Крім цього, важливо акцентувати увагу на об’єктах, які стали причиною травми, та закликати дитину бути уважнішою.

5. «Ти будеш найкращим ученим, танцюристом…»
Коли батьки постійно говорять дитині про свої очікування, вони створюють ґрунт для розвитку неврозу та перфекціонізму. Дитина може або намагатися відповідати очікуванням, щоб не втратити любов близьких. Або, навпаки, кидати починання через порівняння з оточуючими.

Що з цим робити?
Психологиня рекомендує не реалізовувати у дитині те, що не змогли реалізувати самостійно. Частіше говоріть дитині про те, що любите її не за щось, а просто так. Дуже важливо дозволяти дитині помилятися і вчитися на своїх помилках, а також говорити їй про те, що вірите в неї та її успіх.

6. «Ти вилитий батько/мати»
Подібні фрази створюють передумови для «вирощування» у дітях якостей дорослих, які важливі для них. Через постійне нагадування про схожість, дитина почувається «копіркою». Вона може або погоджуватися з цією роллю, або чинити опір цьому. У результаті дитина або втрачає індивідуальність, або демонстративно відмовляється від характеристик, властивих обом.

Що з цим робити?
Ви можете говорити про те, що дитина схожа на когось із родичів, але обов’язково додавайте, що насправді вона схожа сама на себе. Говоріть дитині, що вона має право бути самою собою.

7. «Будуть у тебе свої діти, тоді зрозумієш»
Ця фраза відноситься до пасивно-агресивних фраз і для дитини вона може звучати як прокляття. За словами психологині, нерідко клієнти з психологічною безплідністю зізнаються, що саме цю фразу вони часто чули у дитинстві. Такі слова можуть викликати почуття провини чи страх мати своїх дітей.

Що з цим робити?
Говоріть дитині про свої почуття, коли ви злі, ображені чи роздратовані. Обов’язково пояснюйте дитині, що любите її завжди навіть коли складно один з одним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: мама, тато, дитина, діти, батьки і діти, виховання


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або прост

    Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

    Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

    Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

    Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто

    Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

    Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

    Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

    Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою п

    Секрети мирного діалогу з підлітком

    Школярі | 08:30, 11.02.2026

    Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

    Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, з

    Ознаки, що ваш чоловік — ще дитина

    Сімейні справи | 06:30, 11.02.2026

    Зовнішність, вік, навіть наявність серйозної роботи — ще не гарантія того, що перед вами емоційно зрілий партнер. Деякі чоловіки, попри свій статус, залишаються у психологічному віці підлітків. Вони можуть здаватися милими, безтурботними та «душею ко

    Відносини між невісткою та свекрухою часто оповиті стереотипами й напругою. Хоч це й один із найскладніших родинних зв’язків, насправді він може стати

    Секрети гармонійних стосунків з мамою чоловіка

    Сімейні справи | 08:30, 10.02.2026

    Відносини між невісткою та свекрухою часто оповиті стереотипами й напругою. Хоч це й один із найскладніших родинних зв’язків, насправді він може стати джерелом підтримки, мудрості й навіть дружби — якщо знайти правильний підхід.

    Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливо

    Як правильно сформувати сімейні цінності у дитини?

    Сімейні справи | 19:30, 09.02.2026

    Виховання поваги до сімейних цінностей у дитини вимагає уваги, терпіння та послідовності. Нижче наведені кроки, які допоможуть батькам у цьому важливому процесі.

    Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаков

    Люди з психічними розладами обирають собі подібних партнерів

    Сімейні справи | 07:30, 09.02.2026

    Люди з психічними розладами частіше обирали собі в романтичні партнери інших людей з психічними розладами, особливо якщо ці розлади в них були однаковими. Раніше таку закономірність помічали в мешканців північноєвропейських країн, однак зараз підтвер

    Коментарі до новини