Що робити, аби не кричати на дитину

Іноді "квіти життя" настільки дратують своїх батьків неслухняністю, поганою поведінкою, а то й навіть є просто неконтрольованими, бо батьки починають кричати. Така демонстрація емоцій не лише руйнує власну нервову систему дорослих, але підриває їхній авторитет у дітей. Тому спілкуватися з дітьми у будь-якому випадку необхідно у врівноваженому стані.

Для цього є кілька правил, які допоможуть батькам знайти спільну мову зі своєю дитино.

1. Замість того, щоб накричати, напишіть про те, що вас не влаштовує у поведінці дитини

Якщо ви хочете сказати щось важливе, але не можете сказати це спокійно, спробувати записати це в коротку записку і дати їм її. Крім того, можна відправити SMS або повідомлення по електронній пошті. Вони отримають інформацію без вашого сердитого тону. Таку інформацію діти сприймуть обов'язково, до того ж будуть приємно здивовані. Такий метод краще застосовувати до старших дітей.

2. Використовуйте систему «трьох поверхів»

Вона має такі фази:

1. Розберіться, що хоче ваш малюк.
2. Поясніть, чого ви хочете.
3. Поясніть, чому.

3. Замість крику шепочемо

Якщо ви щось шепочете, дитина перестане бешкетувати, бо вся її увага буде націлена на вас. Якщо вона перепитає, що ви сказали, повторіть це більш гучним шепотом, але ніяк інакше. Поступово це призведе до зниження власного голосу дитини, якщо в цей момент він сильно розігрався і став гіперактивним.

4. Говорити треба "правильним" тоном

Фахівці стверджують, що діти, подібно тваринам, чітко реагують на інтонацію. Вони автоматично сприймуть фразу, сказану «правильним» ствердною тоном, як команду. Вони послухаються вас швидше, ніж якщо ви будете «мимрити» або безупинно кричати.

5. Якщо ви дратуєтеся, краще закривати очі

Точно не відомо, чому це працює, але це дійсно заспокоює і приводить думки в порядок. Вам зовсім не захочеться кричати на дитину.

6. Мотивація - основа комунікаційного процесу

Не можна кричати на дитину, тоді вона не зрозуміє, чого ви від неї хочете, і чому вона вчинила правильно. Поясність спокійно, а також мотивуйте дитину на правильну поведінку. Щоб вона знала, чому робити слід так, а не інакше.

7. Просто вийти

Якщо дитина дратує вас так, що ніякі способи заспокоєння не допомагають, просто вийдіть з кімнати. Якщо це не можливо, то повернутися до дитини спиною, тим самим демонструючи, що буря негативних емоцій націлена не в її сторону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Чому короткочасна розлука може врятувати пару від розлучення?

Сімейні справи | 07:30, 21.06.2026

У стані глибокого вигорання партнерам іноді життєво необхідно віддалитися один від одного, щоб почути свої справжні бажання.

Як реанімувати стосунки?

Сімейні справи | 06:00, 21.06.2026

Якщо ви помітили, що ваші стосунки зайшли у глухий кут байдужості, це не привід збирати валізи — вигорання можна вилікувати, якщо діяти спільно.

Як рутина першого року спільного життя або декрету вбиває романтику і що з цим робити?

Сімейні справи | 01:20, 21.06.2026

Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?

Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026

У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.

Коли почуття гаснуть від втоми: що таке емоційне вигорання в парі?

Сімейні справи | 08:30, 20.06.2026

Хронічний стрес, побутова рутина та нескінченні обов'язки можуть призвести до стану, коли партнери більше не відчувають нічого, крім повної байдужості.

Емоційна безпека в парі: як створити простір, де не страшно бути слабким і справжнім?

Сімейні справи | 07:30, 20.06.2026

Найміцніший шлюб тримається не на палкій пристрасті, а на глибокому відчутті психологічної безпеки поруч із коханою людиною.