Малюк народився, однак його не відразу кладуть на живіт мами - медичні працівники забирають немовля для проведення подальшого огляду.
Огляд новонародженого в пологовій залі здійснює педіатр-неонатолог, він разом з акушером-гінекологом присутній на пологах. Лікар-акушер готується до прийому пологів, як до хірургічної операції, миє руки дезинфікуючим розчином, одягає стерильний халат, рукавички, маску.
Новонародженого приймають у стерильні, зігріті пелюшки. Перев'язку і обробку пуповини здійснюють у два етапи. Протягом перших 15 секунд після народження дитини, яка не закричала на пуповину накладають два стерильних затискачі: перший - на відстані 10 см від пупкового кільця, а другий - на 2 см назовні від нього. Потім ділянку пуповини, що знаходиться між двома затискачами, обробляють 5%-ним спиртовим розчином йоду або 96%-ним етиловим спиртом і перетинають. Якщо ж дитина в перші секунди життя закричала, то краще накладати затискачі на пуповину приблизно через 1 хвилину після народження.
На другому етапі залишок пуповини протирають намоченої спиртом серветкою, а потім стерильною сухою марлевою серветкою, туго відтискують вказівним і великим пальцями і накладають на це місце на відстані 0,2-0,3 см від пупкового кільця за допомогою стерильних щипців металеву чи пластикову скобу Роговіна (це робить акушерка). Новонародженим від резуснегативних матерів, особливо якщо у матері перед пологами визначався високий рівень антитіл і загроза розвитку гемолітичної хвороби новонародженого, замість скоби Роговіна на залишок пуповини довжиною 2-3 см накладають стерильну шовкову лігатуру (нитка), оскільки їм може знадобитися заменне переливання крові. На відстані 1,5 см від місця накладення скоби або лігатури пуповину розсікають стерильними ножицями. Поверхня зрізу обробляють 5%-ним спиртовим розчином йоду, або 5%-ним розчином калію перманганату, або 0,5%-ним розчином хлоргексидину.
Після описаної обробки на залишок пуповини накладають стерильну марлеву пов'язку. А ось процедури, які необхідно здійснити.
Для первинної обробки новонародженого використовується стерильний індивідуальний комплект. Обробка шкірних покривів малюка здійснюється стерильним ватним тампоном, змоченим стерильним рослинним або вазеліновим маслом з індивідуального флакона разового користування. Враховуючи, що у батьків дитини не виключена прихована форма гонореї, яка протікає безсимптомно і з негативною лабораторною діагностикою (це захворювання може призвести до гонорейний інфекції очей у новонародженого), відразу після народження проводять профілактику гонобленореї. З цією метою в очі дитині закапують 20%-ний розчин натрію сульфацилу (Альбуцид). Розчин закапують по 1 краплі по черзі на кожну відтягнуту нижню повіку. Потім повіки закривають і обережно протирають обидва ока. Повторно закапують у кон'юктівальний мішок обох очей по 1 краплі 20%-ного розчину альбуциду через 2 години після народження - вже у відділенні новонароджених. Дівчаткам в пологовому залі в статеву щілину закапують 1-2 краплі 1-2%-ного розчину нітрату срібла.
Відразу після народження неонатолог повинен зігріти новонародженого, поклавши на столик з променистим теплом, і надати його голівці правильне положення: дитина лежить на спині, голова перекинута назад і трохи вбік (поза для чхання). Верхні дихальні шляхи малюка звільняють від слизу і залишків навколоплідних вод. Потім дитину треба обсушити, стимулюючи його дихання. Всі ці заходи неонатолог проводить в першу хвилину після народження малюка.
У перші 30 секунд життя дитини неонатолог оцінює її стан. А тепер увага! Без зайвих переживань. Якщо Ваша дитина не дихає або частота серцевих скорочень менше ніж 100 ударів на хвилину, неонатолог допомагає малюкові дихати за допомогою мішка або маски з киснем. Основне завдання цих заходів полягає в тому, щоб доставити в легені достатня кількість кисню, допомогти дитині зітхнути і розправити легені. Таким чоном, варто підкреслити, що сучасне оснащення медичних закладів дозволяє зробити все необхідне для збереження здоров'я та життя Вашої дитини...
Як відомо, малюк вдихає повітря для отримання кисню з використанням власних легенів. Його перший крик і глибокий вдих досить потужні, щоб видалити рідину з дихальних шляхів. Як тільки необхідну кількість кисню надходить у кров, шкіра дитини, яка має сіро-синій відтінок, стає рожевою.
Після спроб зробити вдих у дитини настає первинне апное (зупинка дихання), під час якого така стимуляція, як витирання насухо або поплескування по стопах, може привести до відновлення дихання. Однак, якщо брак кисню зберігається, дитина зробить декілька спроб отримати повітря, а потім перейде в стан вторинного апное, коли стимуляція вже не зможе змусити дитину дихати. У цьому випадку може знадобитися допоміжна вентиляція легенів, яку проводить неонатолог в пологовій залі.
Коли дитина закричала і стала ефективно дихати, педіатр-неонатолог оцінює стан малюка за шкалою Апгар (система швидкої оцінки новонародженого малюка для вирішення подальших реанімаційних процедур.). Ця шкала була розроблена і запропонована в 1952 р. Вірджинією Апгар, яка оцінювала п'ять основних ознак у балах (частоту серцевих скорочень, дихання, м'язовий тонус, рефлекторну дратівливість на катетер у ніздрях і колір шкірних покривів).
Після проведення оцінки стану дитини за шкалою Апгар акушерка робить зважування новонародженого, вимірює окружність голови, окружність грудей, які також заносяться в історію пологів.
І вже тоді педіатр-неонатолог приступає до безпосереднього огляду новонародженого.
Дитина в нормі ритмічно дихає, здійснює автоматичні рухи кінцівками в достатньому обсязі і симетрично.
У доношеного новонародженого голова складає 1 / 4 частину тіла. Великий розмір її пов'язаний з превалюючим розвитком мозку. Важливе значення має визначення форми голови та круга черепа при народженні. Протягом перших 2-3 днів життя у дитини зберігається конфігурація черепа, що обумовлена проходженням голівки через родові шляхи. До варіантів норми відносяться такі форми черепа, як витягнуті у переднезаднем напрямку (доліхоцефалічні), витягнутий в поперечному напрямку (брахіцефалічний), баштовий череп. Кістки черепа відрізняються деякою еластичністю, спостерігається находження їх один на одного по ходу швів. Тім'яні кістки можуть находити на потиличну або лобову.
Окружність черепа у доношених дітей 33-36 см і може перевищувати окружність грудної клітки на 1-2 см. Переднє (велике) тім"ячко відкрите, його розміри (відстань від сторін утвореного кістками ромба) у нормі не перевищує 2,5-3 см. Розмір заднього (малого) тім"ячка - не більше 0,5 см.
У випадку родової пухлини не варто панікувати, адже така родова пухлина типова для більшості новонароджених. Це припухлість м'яких тканин голови при головному передлежанні, шкіра над пухлиною нерідко буває синюшна, з безліччю дрібних крововиливів або великих синців. Родова пухлина може бути причиною тривалої жовтяниці новонародженого: кров з області гематоми розсмоктується, при цьому утворюється білірубін, який обумовлює більш тривалу жовтяницю. Родова пухлина не вимагає лікування і самостійно проходить через 1-2 дні.
Кефалогематома - крововилив під окістям будь-якої кістки склепіння черепа; може з'явитися чітко лише через кілька годин після пологів, спостерігається у 0,4-2,5% новонароджених. Пухлина спочатку має пружну консистенцію, ніколи не переходить на сусідню кістку, не пульсує, безболісна, при обережній пальпації виявляється флуктуація (розм'якшення) і як би валик по периферії гематоми. Поверхня шкіри над кефалогематомою не змінена, хоча іноді бувають синці (петехії). У перші дні життя кефалогематома може збільшуватися, нерідко спостерігається жовтяниця через підвищений позасудинне утворення білірубіну (продукту розпаду гемоглобіну). На 2-3-му тижні життя розміри кефалогематоми зменшуються, і повне розсмоктування настає на 6-8-му тижні.
При первинному огляді педіатр визначає малі аномалії розвитку (стигми дізембріогенеза). Якщо у дитини виявляється 5 і більше аномалій розвитку, тоді потрібно більш глибоке обстеження на предмет генетичної патології та виявлення вад розвитку внутрішніх органів.
У доношеного новонародженого досить добре розвинений підшкірний жировий шар, шкіра рожева, бархатиста, вкрита пушковим волоссям, головним чином в області плечового поясу. Добре розвинений навколососковий гурток молочної залози (1 см і більше в діаметрі). Смугастість підошви займає 2 / 3 її поверхні. Хрящ вушних раковин пружний, нігті щільні.
Пупкове кільце знаходиться на середині відстані між лоном і мечовидним відростком, у хлопчиків яєчка опущені в мошонку, у дівчаток великі статеві губи прикривають малі.
Крик дитини гучний. М'язовий тонус і фізіологічні рефлекси доношеного новонародженого добре виражені, дитина займає флексорну позу (позу ембріона, або згинальні позу).
Смоктальний функція у доношеної дитини добре розвинена, і якщо немає протипоказань, то в перші хвилин після народження малюка прикладають до грудей.
При відсутності видимих вад розвитку і загальному задовільному стані новонароджений протягом перших 2 годин життя знаходиться в післяпологовій палаті, де спостерігається педіатром-неонатологом, а потім разом з мамою переводиться в післяпологове відділення спільного перебування.
Як правило, при нормально протікаючих пологах післяпологове обстеження та огляд мають переважно орієнтовний характер, тобто зводяться до визначення статі дитини, оцінки його основних життєвих функцій за шкалою Апгар або встановлення діагнозу серйозних аномалій, які можна виявити одним лише оглядом. Таким чином, якщо за станом новонародженого немає необхідності вжити спеціальних заходів, наприклад екстрену терапію або прискорене переведення в інше відділення, то післяпологове обстеження новонародженого завершує педіатр - оцінкою стану і вказівкою, в якому з відділень буде здійснюватися подальший догляд за ним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як правильно навчити дитину сидіти?
Вплив постійних сварок на стан дитини
Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
Теги: пологи, медогляд, малюк, шкала Апгар
Цікаво також:
