Глисти у дитини. Чим загрожують аскариди?

Аскаридоз у дітей – це глистове захворювання, етіологічними агентами якого виступають круглі черв’яки аскариди, що паразитують в тонкій кишці людини. Рання фаза аскаридозу протікає з явищами загального нездужання, лихоманкою, висипкою на шкірі, гепатоспленомегалією, лімфаденітом, сухим кашлем. У хронічній фазі на перший план виходять симптоми ураження шлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, нудота, діарея, болі в животі. З метою виявлення аскаридозу проводяться серологічні реакції, дослідження калу на яйця гельмінтів. Лікування аскаридозу в дітей здійснюється протиглисними препаратами (вермокс, декаріс, пирантел). Крім цього, додатково призначаються антигістамінні, ферментні препарати та пробіотики.

Збудник аскаридозу (Ascaris lumbricoides) належить до класу круглих черв’яків, які мають витягнуту веретеноподібну форму та жовтувато-рожевий колір. Гельмінти є роздільностатеві: довжина самки аскариди становить 20-40 см, самця – 15-25 см, а ширина – 4-6 мм. Щодня статевозріла особина аскариди здатна відкладати більше 200 тисяч яєць, які виділяються з фекаліями в зовнішнє середовище. В землі, при сприятливих температурних умовах та вологості протягом 12-14 днів відбувається дозрівання яєць до інвазійної стадії, тобто до здатного викликати захворювання стану.

Клінічна симптоматика аскаридозу в дітей буває різноманітною і залежить від сили інвазії, віку дитини та фази захворювання. Під час міграції личинок може розвиватися алергічний, інфекційно-токсичний, печінковий та легеневий синдром. Цей етап аскаридозу в дитини нерідко протікає безсимптомно.

Алергічні прояви характеризуються везикулярним або уртикарним висипаннями на тулубі, кистях або стопах, сильним свербінням. Інфекційно-токсичний синдром при аскаридозі супроводжується фебрильною лихоманкою, слабкістю, нездужанням, пітливістю, лімфаденопатією. Ознаками печінкового синдрому можуть служити збільшення печінки та селезінки, помірна болючість в правому підребер’ї, підвищення активності печінкових ферментів та ін. Практично у всіх випадках під час міграційної фази розвивається бронхолегеневий синдром (еозинофільна пневмонія, синдром Леффлера). Він протікає з сухим або вологим кашлем, задишкою, болями в грудях, хрипами в легенях. Нерідко на цьому тлі розвивається ексудативний плеврит. При дослідженні плеврального випоту, отриманого в результаті торакоцентезу, у великій кількості виявляються еозинофіли, рідко – личинки аскарид.

Пізня (кишкова) фаза аскаридозу в дитини характеризується розвитком 2-х клінічних синдромів – гастроінтестинального та астеновегетативного. З боку шлунково-кишкового тракту відмічається зниження апетиту, нудота вранці, блювота, біль у животі, діарея, запори, здуття живота, втрата ваги. Токсичний вплив на нервову систему може проявлятися слабкістю, порушенням сну, зниженням пам’яті та порушенням психомоторного розвитку дитини, а також явищами менінгізму та судомами.

Лікування аскаридозу в дітей проводиться під контролем дитячого інфекціоніста або педіатра та складається з організаційно-режимних заходів, дегельмінтизації, диспансерного спостереження та профілактики повторного зараження. Загальні рекомендації стосуються, головним чином, дотримання дієти з підвищеним вмістом вітамінів, тваринних білків і обмеженням вуглеводів.

Медикаментозна терапія проводиться протигельмінтними препаратами, з яких в ранній фазі аскаридозу призначаються мінтезол або вермокс, а в кишковій – декаріс, пірантел та ін. Для зниження алергізації одночасно з протигельмінтними препаратами рекомендується короткий курс прийому антигістамінних засобів. З метою нормалізації травної функції використовуються ферменти (панкреатин, мезим, креон). Корекція мікрофлори кишечника проводиться за допомогою пробіотичних препаратів (лінекс, біфіформ, біфідум форте).

Контроль ефективності протигельмінтних терапії в дітей здійснюється через 2 тижні та через місяць після закінчення курсу лікування трикратно. За перехворілою на аскаридоз дитиною встановлюється диспансерне спостереження строком на 3 роки. Профілактика цього захворювання повинна бути спрямована на своєчасне виявлення та дегельмінтизацію, гігієнічне виховання дітей та підвищення рівня санітарної культури. Уникнути зараження аскаридозом допоможе дотримання елементарних норм гігієни: миття рук перед вживанням їжі, після приходу з вулиці, відвідування туалету, а також ретельне промивання під проточною водою ягід, фруктів та овочів. При неускладненому перебігу аскаридозу прогноз сприятливий. У випадку відсутності повторної інвазії приблизно через рік відбувається само одужання внаслідок природної загибелі всіх аскарид. Ускладнення розвиваються порівняно рідко та бувають зазвичай в ослаблених дітей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Комаровський розповів, чи варто давати дітям сік

Дитяче харчування | 01:20, 19.03.2026

Доктор Комаровський розкритикував вживання одного з найпопулярніших напоїв, особливо серед дітей, назвавши правильну альтернативу такому продукту.

Чи можна вагітніти після того, як зробили щеплення?

Плануємо дитину | 00:30, 19.03.2026

Євген Комаровський відповів на хвилююче багатьох питання щодо вакцинації: чи можна вагітніти після того, як зробили щеплення.

Як підготувати дівчинку до перших місячних?

Дитина | 01:20, 18.03.2026

Початок місячних у дівчаток — дуже відповідальний і непростий момент, коли обов’язково потрібна допомога й підтримка мами. Щоб ця подія не стала для дитини шоком і повною несподіванкою, кожна мама зобов’язана заздалегідь все пояснити і морально підго

Що робити, якщо дитину захитує в машині чи автобусі?

Дитина | 19:30, 17.03.2026

Якщо дитина зблідла, часто позіхає – її захитало. Не чекайте, поки малюка знудить, відверніть його увагу, давайте попити води та забезпечте доступ в салон свіжого повітря.

Як витягнути кліща правильно та безпечно?

Здоров'я | 07:30, 17.03.2026

Сезон кліщів відкрито!

Названо продукти, які допоможуть позбутися головного болю

Здоров'я | 01:20, 17.03.2026

Головний біль хоч і не смертельний, але здатний отруїти життя. Як харчуватися, щоб забути про мігрень.

Емоційне вигорання у батьків

Сімейні справи | 00:30, 17.03.2026

Емоційне вигорання — це синдром емоційного виснаження та постійної втоми, яка у свою чергу може змінюватися на розчарування та зниження інтересу до певної діяльності. Він може розвиватися через те, що ми перебуваємо під впливом довгострокового стресу