Як навчити дитину ходити?

Adoption

Date: 01:10, 14.02.2015 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

3345 Переглядів

Кроковий рефлекс присутній у немовлят з перших днів життя і згасає до трьох місяців. Суть його в тому, що при контакті стоп дитини з твердою поверхнею, вона починає перебирати ніжками, неначе роблячи кроки. Тому можна сказати, що перші свої кроки карапуз робить вже на пологовому кріслі, коли лікар, що приймає пологи, перевіряє присутність цього рефлексу. А як навчити дитину ходити?

1913_esli-rebenok-ne-uchitsya-hodit.jpg (30.24 Kb)

1913_esli-rebenok-ne-uchitsya-hodit.jpg (30.24 Kb)

Для зміцнення ніжок з перших тижнів можна проводити гімнастику і масаж. Зверніть увагу на симетрію розташування сідничних складок. Якщо вони несиметричні, це може бути ознакою патології тазостегнового суглобу. Тоді варто показати малюка ортопеду.

Перші спроби встати діти роблять переважно у 6-7 місяців. У дитини починають активно розвиватися м’язи, а також зв’язки гомілкостопу і стопи, як тільки вона навчиться вставати, спираючись на опору. Малюк може використовувати в якості опори все що завгодно, наприклад, стільці або поперечини ліжка. Саме з цього моменту потрібно приділяти ніжкам дитини особливу увагу. Для цього віку є проста і дуже ефективна вправа: малюка потрібно ставити на підлогу босоніж. Справа в тому, що у стопі розташовується багато нервових закінчень. І коли дитина голою стопою відчуває тверду поверхню, у мозок надходить сигнал про те, що потрібно пробувати йти.

Діти, які починають ходити босоніж, навчаться робити це раніше. До того ж це позитивно позначається на інтелектуальному розвитку. Стопа, захищена від прямого контакту з підлогою шкарпеткою або м’яким взуттям, розслабляється. Через це м’язи і зв’язки можуть формуватися неправильно. Таке можливе відхилення у розвитку здатне призвести до різних порушень, наприклад, плоскостопості.

Також корисно, щоб голі ніжки дитини стикалися з поверхнями, що мають різну фактуру, наприклад, килим, кахель, дерево чи гумова доріжка.

А ще варто звернути увагу на те, як дитина стоїть. Якщо вона часто стає навшпиньки, то необхідно показати її невропатологу, оскільки це може бути ознакою підвищеного тонусу м’язів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитина переплутала день з ніччю: що робити?

Дитина починає пересуватися, хапаючись і тримаючись за опору, після того як навчиться впевнено стояти. Навіть якщо вона і наважується відпустити свою опору, то лише для того, щоб схопитися за нову. Хочете допомогти їй з більшою зручністю освоїти простір? Розставте по всій кімнаті стільці на відстані витягнутої руки малюка. Тоді він зможе, тримаючись то за один стілець, то за інший пересуватися по кімнаті. Коли це у нього стане добре виходити, трохи збільшіть відстань між стільцями.

Після того, як дитина навчиться тримати рівновагу, сядьте за крок перед нею і покличте до себе. Також можете простягнути до неї руки. Тоді, щоб дістатися до ваших рук, малюкові доведеться зробити крок. Якщо у нього виходить, можете збільшити відстань між вами на декілька кроків.

Часом буває, що малюк вже добре утримує рівновагу, але самостійно ходити боїться. У такому випадку можна спробувати повісити в дверному прорізі кільця на висоті її витягнутої руки чи трохи нижче. Потім вкладіть їх у руки дитині. Так вона не тільки зможе добре тримати рівновагу, але й пересуватися самостійно. Щоб зацікавити дитину кільцями, можна повісити на них дзвіночки.

Дитина ніколи не навчиться ходити, якщо не буде падати. Не варто боятися падінь. Жодна здорова дитина не зможе завдати собі серйозних травм при падінні зі свого росту. По-перше, центр ваги у малюка розташований так, що він впаде або на сідниці, або вперед. Навіть, якщо дитина впаде вперед і вдариться головою, не варто панікувати. У цьому віці мозок у дітей щедро омивається люмбальною рідиною, яка добре амортизує удари. По-друге, кістки у малюка поки що дуже еластичні.

Не варто постійно страхувати дитину, притримуючи її чи водячи на «віжках». Малюк звикне до того, що його постійно підтримують та буде ще більше боятися падіння. До того ж малюк, який практично не падає, не вчиться добре групуватися при падінні. А залишившись без страховки може впасти і отримати досить серйозну травму.

Не потрібно відразу піднімати малюка, який упав, краще дайте йому встати самостійно. Також не варто сильно драматизувати, заспокоюючи дитину. Пам’ятайте, що в більшості випадків сльози викликані не болем, а переляком і образою.

Тільки почавши на своїх двох освоювати простір будинку, малюк на прогулянці рветься з коляски, щоб і на вулиці походити ніжками. Це ускладнює прогулянку, особливо в холодну пору року. Якщо ви надягаєте на свого малюка валянки, щоб ніжки на морозі не замерзли, тоді вам доведеться брати на прогулянку зайву пару взуття, а саме – теплі чобітки, що не промокають. Вони, звичайно ж, повинні бути міцними і стійкими, а також мати мембранну підошву. Ходити у валянках не можна.

Варто також прихопити на прогулянку рукавички, що не промокають, оскільки на початковому етапі карапуз буде часто падати вперед, потрапляючи руками у сніг. Можна також використовувати рукавички-краги, вони довгі і їх натягують поверх рукав одягу майже до ліктів.

Не потрібно постійно водити малюка за руки. Це не приносить багато користі дитині, та й вас втомлює. Краще спробувати котити разом коляску чи ходити від опори до опори.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: