Всі новини про: дитина

Звичайно, багатьом дітям вже з трьох років на шию вішають мобільний телефон, щоб у разі чого мати можливість зв’язатися. Але телефон – річ не надто надійна: легко втрачається, та й вкрасти його нескладно. Тому буде краще, якщо ви заздалегідь навчите малюка говорити про себе, допоможете йому запам’ятати свою адресу або хоча б номер телефону.

Малювання – це веселе і корисне заняття. Під час нього і моторика розвивається, і уява, і посидючість. Для малюка такий чудовий «букет» нових навичок і умінь буде безцінним. Не думайте, що раз карапуз ще тільки каляки-маляки виводить на папері, то не варто з ним займатися.

Регулярне читання впливає на правильне формування мови малюка, адже не лише збагачує словниковий запас, а й вчить грамотно будувати речення, розвиває творче мислення та надихає на самостійні словесні висловлювання.

Нерідко мами, намагаючись забезпечити своїм дитинчам повний спокій, буквально не спускають їх з рук. І малятка потім ніяк не можуть заснути без звичного заколисування. Для багатьох батьків не існує питання, чи можна дітям спати з батьками. Щоб полегшити собі життя, новоспечені тато і мама без всяких сумнівів укладають грудничка на ніч у своєму ліжку. Але найчастіше таке рішення, виправдане в перші місяці життя немовляти, створює згодом масу проблем. І найскладніша з них – як привчити дитину засинати у власному ліжечку.

Щоб відвідування лікарського кабінету проходили спокійно і для малюка, і для його мами, необхідно заздалегідь подбати про це.

Ти – сильний
Сила – це не про приховування емоцій та не про поведінку "крутого" хлопця. Така фраза у майбутньому допоможе вистояти проти важких життєвих ситуацій та стати душевно стійкою дорослою людиною.

Опубліковані наукові дослідження довели, що у батьків є улюбленці серед дітей. Мами більше тягнуться до доньок, а тати – до синів.

Ніколи не квапити
Якщо дитина бавиться чи дивиться мультфільм, то не варто різко відривати та повідомляти, що вже час спати. Важливо намагатися поступово та повільно готувати дитину до сну. Наприклад, батьки можуть доєднатися до гри малечі та сказати, що іграшки втомилися та хочуть лягати спати. Також, як варіант, можуть взяти улюблену книгу дитини, щось прочитати з неї та сказати, що вона хоче спати.

Коли випадково дитина щось розбила, загубила чи забруднила, розгнівані батьки можуть донести до неї, що вона недостатньо хороша. Це проявляється у словах: "от бовдур", "негідник" чи в узагальненнях "вічно ти все псуєш", порівняння з "нормальними дітьми", які начебто так не поводяться. Також слова можуть передавати недовіру до дитини: "Відійди, дай я зроблю!", "Злізь негайно, бо впадеш!". Природно, що дитина, яка чує подібне, вирішує, що ні на що не здатна.

Батькам потрібно дозволяти дітям робити помилки, досліджуючи навколишній світ, оскільки це зміцнює їх нейронні зв'язки, необхідні для навчання, а робота в умовах невизначеності допомагає формувати мозок.

Першим кроком до розвитку творчих здібностей та інтелектуального потенціалу є розвиток уяви. Адже вона сприяє формуванню пізнавальної та емоційної сфер дитини, допомагає генерувати творчі ідеї та розв'язувати проблеми.

Науковці взяли дітей одного віку від 6 до 8 років із різних сімей і об’єднали їх у три групи. Деякі діти мали вдома 4 телевізійні канали, інші — 1 канал, а третина взагалі не мала телевізора. За дітьми спостерігали, коли сім’ї отримали доступ до телебачення вперше, а також повторили дослідження знову через 2 роки.

Є батьки, які намагаються дбайливо вибудовувати довірливі відносини зі своїми дітьми. Інші на це можуть навіть не зважати. Про це у своєму блозі розповів Дмитро Карпачов.

Спочатку мама допомагає дитині виконувати домашнє завдання і контролюває час, але потім сам школяр вже не хоче брати на себе таку відповідальність, бо не звик робити все сам.

Підхід до виховання дівчаток і хлопчиків має бути особливий та обдуманий для кожного до дрібниць.

Підхід до виховання дівчаток і хлопчиків має бути особливий та обдуманий для кожного до дрібниць.

Учні, які рідко снідають в шкільні дні, отримують нижчі оцінки, ніж ті, хто робить це регулярно. Відповідне дослідження провели науковці з Університету Лідса.

Напевно, більшості батьків знайома ця ситуація, коли кожного ранку ти прокидаєшся в передчутті істерики своєї дитини від зборів у дитячий садок. Як з цим впоратися і як не передумати водити дитину в дитячий колектив?

Коли у дитини істерика, не можна казати їй – "не плач". Ця фраза не покращить ситуації, а ще більше травмує малечу.

Знати, де дитина і чим вона займається - нормально, але контролювати її кожен крок - неправильно.