Перше правило
Закликати сина або дочку до порядку в кімнаті немає сенсу, якщо ви самі його не підтримуєте. Основа виховання — особистий приклад. Якщо татові брудні шкарпетки живуть своїм життям, якщо мама не застеляє вранці ліжко й всі дружно збирають в раковині брудний посуд — для дитини це приклад, ідеал порядку. Вимагати від неї іншої поведінки нелогічно й нечесно.
Друге правило
Пізно вчити дітей стежити за чистотою в будинку, якщо звичка прибирати речі не сформувалася в ранньому дитинстві. Не буває «занадто рано»: поняття про чистоту і порядок закладаються у дітей досить рано: коли малюк починає ходити, розбірливо говорити і вже усвідомлює себе самостійною особистістю.
Прагнення до порядку не є природною потребою, тож цю звичку треба формувати. Спочатку варто робити це разом, але це буде спільною грою: мама прибирає, а дитина повторює. Але майте на увазі, що при першій нагоді вона знову все розкидає. І не тому, що дитина не вихована й робить це на зло, просто розкидати іграшки це також цікава гра.
А ось нагадувати про те, що треба прибрати у себе в кімнаті, повісити одяг в шафу, а підручники скласти в портфель, доведеться ще довго. Насправді мало хто з дітей організований настільки, що їм не потрібно нагадувати про такі речі.
Вікові особливості привчання до дисципліни
2–3 роки
Щоб уникнути конфліктів з приводу неприбраних іграшок, батькам малюків доведеться прийняти факт: 2–3 роки — не той вік, коли чистота в кімнаті наводиться без нагадувань. Наберіться терпіння. Дітям комфортніше перебувати в хаосі, це їх спосіб організації простору. Але це не означає, що з цим треба змиритися. Якщо в сім’ї діють певні норми і правила, прищеплюйте їх і дитині.
У цьому віці прибирання — це захоплива гра. Для малюка важливий час, проведений разом з мамою. Придумайте гру, результат якої — чиста і прибрана кімната. Ініціатором прибирання виступає мама, а дитина допомагає. Не присоромлюйте дитину, якщо вона просить допомогти з прибиранням іграшок. Якщо ви бачите, що чадо проявляє ініціативу і починає прибирати іграшки або допомагати зі справами по дому — не відштовхуйте, не висміюйте та не критикуйте. Звичайно, 3-річний малюк не зітре пил ретельно. Але спроби варті похвали. Підтримуйте дітей і заохочуйте. Нехай у дитини буде своя ганчірочка або совочок. Дітям у віці «я сам» це важливо. Нехай спільне прибирання стане звичкою і ритуалом. Ви повинні робити це разом регулярно, а не час від часу.
4–6 років
Звичка прибирати речі вже сформована і дитина може розкладати іграшки по місцях після ігор самостійно. Дитині має бути комфортно прибиратися. Організуйте для дитини зручний простір — висувні ящики, полиці, розташовані на доступному для дитини рівні. Перш, ніж вимагати від сина чи доньки ідеальної чистоти, переконайтеся, що син / дочка знає місця для іграшок. Разом із дитиною знайдіть ідеальне місце для кожної іграшки. Відмінний помічник у формуванні досвіду прибирання — казки.
7–8 років
Вік, коли порядок стає життєво необхідний для школярів, щоб нічого не відволікало від занять і не заважало концентруватися. Систематизація і поділ простору: організуйте разом з дитиною порядок в кімнаті так, щоб у всіх предметів були свої місця. Книги в книжковій шафі, іграшки — в ящику для іграшок, одяг — в шафі, шкільне приладдя в спеціально відведеному місці. Попросіть дитину дати визначення порядку і безладу. Цікаво, як вона розуміє ці слова, який сенс в них вкладає. В цьому віці пора залучити дитину до виконання посильних обов’язків по дому.
Підліток
Згадайте, як для вас було важливо мати особистий простір, як ви ревно оберігали свої таємниці й своє право розпоряджатися речами та кімнатою. Згадайте та постарайтеся зрозуміти підлітка. Не порушуйте особисті кордони підлітка. Його ображає і ранить, якщо хтось насильно починає наводити порядок на його столі та в його голові. У будь-якого підлітка є таємні місця — ящики, шафки. Не зазіхайте на них. З підлітком можна спробувати домовитися: не в наказовому тоні, а шляхом мирних переговорів.
І ще один дуже важливий момент: чим більше роздратування і агресії буде виходити від дорослого з приводу «розкиданих всюди речей та іграшок», тим менша ймовірність того, що порядок колись стане природною внутрішньою потребою. Тож якщо ви хочете прищепити дитині любов до чистоти та порядку — наберіться терпіння.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитина, привчити дитину, порядок
Цікаво також:
Новини по темі
Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?
Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025
Що робити, якщо дитина не вміє програвати?
Дитина | 06:30, 17.11.2025
Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?
Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025
Дитина не відходить від телефону: що робити?
Дитина | 00:30, 17.11.2025
Помилки батьків у спілкуванні з підлітками
Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025
Батьки, обережно, - синдром опіки
Сімейні справи | 23:30, 10.11.2025
Там Бабай: чим ми лякаємо своїх дітей?
Дитина | 22:30, 10.11.2025
